Операції банку з інкасування і доміциляції векселів

Операції з інкасування, доміциляції та авалювання векселів відносяться до комісійних операцій з векселями, за якими банки одержують дохід у вигляді комісійних.

Інкасування векселів - виконання банком доручень своїх клієнтів-векселедержателів, взяття на себе відповідальності за подання векселів і супровідних документів у строк платнику та одержання належних платежів. Це послуга банку, що надається векселедержателю. Учасниками цієї операції є:

1. Векселедержатель {принципал, комітент), який дає доручення інкасувати вексель;

2. Ремітент — банк, якому дано доручення здійснити інкасування векселя.

3. Інкасуючий банк — банк, який бере участь в інкасуванні, але не є банком-ремітентом.

4. Платник за векселем.

5. Інкасуючий банк (пред'являючий банк), який здійснює пред'явлення векселів платнику.

Роль банку зводиться лише до точного виконання інструкцій клієнта, ризик банку мінімальний. Якщо платіж надійде, вексель повертається боржникові, при ненадходженні платежу — вексель повертається векселедержателю, але вже опротестований.

Дана операція є вигідною і для клієнта, оскільки банки можуть виконувати доручення клієнта швидше і дешевше, клієнт також звільняється від необхідності стежити за термінами пред'явлення векселів, що вимагало б певних витрат, більших за комісійні банку.

Інкасування векселів проводиться банком на основі подання векселедержателем доручення на інкасування, в якому мають бути точні і повні інструкції принципала. Операція інкасування супроводжується укладенням договору, до якого прикладається реєстр векселів, прийнятих на інкасо.

Договір на інкасування векселів може передбачати:

· прийняття простих і переказних векселів для подання платникам (при настанні за ними строку платежу) для одержання платежу та вчинення за ними протесту;

· прийняття переказних векселів для подання до акцепту: простих векселів строком у такий-то час від подання для проставлення дати подання та здійснення за ними протесту;

· прийняття опротестованих векселів для їх подання до платежу зазначеним у дорученні на інкасування особам;

· прийняття векселів для їх передавання зазначеним у дорученнях на інкасування особам на визначених дорученнями на інкасування умовах тощо.

Вексель, що передається для інкасування, повинен містити на зворотному боці індосамент, тобто напис передоручення на ім'я банку. Наприклад: «Сплатіть за наказом Петренка В. І. АКБ «Універсал», який знаходиться у м. Харкові, вул. Червонопрапор-на, 60. Валюта на інкасо». Індосамент містить підпис векселедержателя, печатку і дату.

Прийнявши на інкасо векселі, банк зобов'язаний вчасно переслати їх за місцем платежу і довести до відома платника повісткою про надходження документів на інкасо. У випадку неотримання платежу по векселях банк зобов'язаний подати його для опротестування від імені довірителя і повідомити його про виконання доручення.

За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право:

а) відшкодувати витрати за відправлення та отримання векселів і одержання платежу, якщо платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;

б) на винагороду за виконання доручення — комісію у вигляді відсотків з отриманої банком суми.

Банки можуть з дорученням векселедавців або трасанта здійснювати платежі у встановлений термін. Якщо в операції з інкасування векселів банк виступає одержувачем коштів, то в цьому разі — платником за векселем. Така операція отримала назву доміциляції векселів, а векселі називаються доміцильованими.

Доміциляція призначення платником за векселем будь-якої третьої особи. Це послуга, що надається банком векселедавцю.

Доміцильований вексель містить на лицьовому боці напис Доміцильований», «Платник — (банк)» і підпис доміциліянта.

Наприклад, платник виставив постачальникові вексель на суму ЗО 000 грн. із строком погашення через 2 місяці. Він передбачає, що, можливо, через цей термін він не зможе погасити борг, тому він перераховує на окремий рахунок в банк гроші. З настанням строку оплати векселя банк оплатить вексель замість боржника.

Виступаючи в якості доміцилянта, банк не несе ніякого ризику, тому що він оплачує вексель тільки в тому випадку, якщо платник попередньо вніс вексельну суму або якщо клієнт має в нього на своєму розрахунковому (поточному) рахунку достатню суму. В іншому випадку, банк відмовляє в платежі, і вексель опротестується.

За оплату векселя банк нараховує невелику комісію, а оплачені векселі відсилаються клієнтові. Для осіб, що мають у даному банку розрахунковий (поточний) рахунок, оплата доміцильованих здійснюється безкоштовно.

Порядок проведення цієї операції такий:

1. Подання платником до банку письмової заяви, реєстру векселів та документу, що підтверджує товарний характер векселів.

2. Укладення договору між платником і банком про доміциляцію векселів.

3. Реєстрація векселя в «Книзі обліку доміцильованих векселів».

4. Перерахування коштів для оплати векселів та комісійної винагороди.

5. Подання векселів до оплати.

6. Погашення векселів.

Для більш широкого використання векселів у безготівкових розрахунках між українськими підприємствами необхідні стабільність економічних відносин, довіра між суб'єктами господарювання та високий рівень розвитку вексельного права.

Питання для перевірки засвоєного

1. Поясніть зміст операцій банку з урахуванням векселів.

2. Що таке авансування та акцентування векселя?

3. Як оформлюється акцепт векселя?

4. У чому різниця між операціями з інкасування векселів і доміциляцією?

5. Як здійснюються розрахункові операції з векселями?