Мислення як вища форма пізнавального процесу

Мислення - це вищий психічний процес узагальненого і опосередкованого (через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх взаємозв'язків.

Мислення є вищим пізнавальним процесом. Але на практиці як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйманні, уяві, пам'яті та ін.

Мислення, у яких би воно формах не існувало, неможливе без мовлення. Будь-яка думка виникає та розвивається в нерозривному зв'язку з мовленням.

У цьому проявляється одна з головних відмінностей між психікою людини і психікою тварини.

Фізіологічні основи мислення:

Особливості протікання процесу мислення:

· опосередкований характер;

· опора на знання;

· виходить із живого споглядання, проте не зводиться до нього;

· відображення зв'язків та відношень у словесній формі;

· пов'язане з практичною діяльністю людини.

В процесі мислення, людина використовує різного роду засоби:

· практичні дії;

· образи;

· уявлення;

· моделі;

· схеми;

· символи;

· знаки;

· мову.

Форми мислення:

Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл”.

Судження – відображає істотні зв'язки між предметами і явищами:

- вода гасить вогонь.

Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень:

- всі метали – провідники електрики

- мідь – метал,

- мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів:

Індукція – рух думки від одиничних тверджень до загального знання.

Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється).

Аналогія – висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою.

Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний, безпосередній, пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.

Основні функції мислення:

· Пізнавальна (відображення світу і самовідображення).

— Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності).

— Прогностична (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього).

— Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення).

— Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах).

— Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз).

— Інтерпретаторськ а (тлумачення, осмислення продуктів людської культури).

— Аналітична і синтетична.

— Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем.

Види мислення за характером впливу на емоційну сферу особистості:

Патогенне мислення: роздуми, пов'язані з образою, соромом чи іншими негативними переживаннями, які підсилюють психологічне напруження.

Саногенне мислення: спрямоване на подолання негативних емоційних розладів і психічне оздоровлення людини.

Складові продуктивності розуму:

· критичність;

· глибина;

· гнучкість;

· широта;

· творчість;

· швидкість;

Типи мислення за стилем:

Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу.

Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони.

Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперника, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.

Креативність - творчість, здатність до загостреного сприйняття і пошуку рішень, формулювання гіпотез, накопичення знань, досвіду (нестандартне рішення ситуації).

У психології та психіатрії виділяють:

Реалістичне мислення - спрямоване на зовнішній світ.

Аутичне мислення -майже відірване від дійсності, керується лише бажаннями, уявленнями і намірами особистості.

Найважливіші характеристики творчого мислення:

Оригінальність – незалежність власної думки (здатність знаходити незвичні відповіді).

Продуктивність – здатність ініціювати велику кількість ідей.

Гнучкість думки – здатність швидко переключатися та висувати різноманітні ідеї.

Мислення і мовлення:

Властивості мовлення: