Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів?

1. фондовіддача і фондомісткість;

2. коефіцієнти оборотності, тривалість обороту в днях;

3. коефіцієнт завантаження оборотними коштами;

4. правильні відповіді 2 і 3.

50. Фінансовий механізм – це:

1. форми та важелі фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

2. ресурси, за допомогою яких проводиться фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток суспільства;

3. методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

51. Елементами фінансового механізму є:

1. фінансовий контроль;

2. фінансова система;

3. управління фінансами;

4. фінансове законодавство.

52. Страхування базується на таких принципах:

1. страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін;

2. часткове покриття збитку;

3. непропорційна відповідальність;

4. обов’язковість настання страхової події.

53. Вся сума випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, а також доходи (проценти), які необхідно сплатити за цими зобов’язаннями називається:

1. капітальний державний борг;

2. поточний державний борг;

3. державний кредит;

4. немає вірної відповіді.

54. Метод управління державним боргом, який полягає в тому, що держава цілком відмовляється від зобов’язань за випущеними позиками називається:

1. метод конверсії;

2. метод консолідації;

3. метод уніфікації;

4. метод анулювання.

55. Державний борг – це сума, яка утворюється за рахунок:

1. держаних витрат;

2. бюджетного дефіциту;

3. бюджетних доходів;

4. бюджетного профіциту.

56. Метод управління державним боргом, який полягає у зміні дохідності позики, як правило, у бік зменшення в умовах нестабільності фінансових ресурсів називається:

1. метод конверсії;

2. метод консолідації;

3. метод уніфікації;

4. метод анулювання.

57. Метод управління державним боргом, який полягає у збільшенні строків дії випущеної позики називається:

1. метод конверсії;

2. метод консолідації;

3. метод уніфікації;

4. метод анулювання.

58. Форма державного кредиту, коли уряд гарантує повернення позик, які отримують юридичні особи називається:

1. державна позика;

2. казначейська позика;

3. гарантована позика;

4. немає вірної відповіді.

59. Метод управління державним боргом, який полягає в обміні раніше випущених кількох позик на облігації нової позики називається:

1. метод конверсії;

2. метод консолідації;

3. метод уніфікації;

4. метод анулювання.

60. Об’єктами фінансового розподілу на макрорівні економіки є:

1. національне багатство, амортизація, додана вартість;

2. ВВП, НД, національне багатство;

3. ВНП, національний дохід, державний кредит;

4. виторг підприємств, національний дохід, фінансові резерви.

61. Суб’єктами фінансових відносин є:

1. держава, суб’єкти господарювання, населення;

2. державні службовці, працівника ДПА, суб’єкти господарювання;

3. населення, АТ «Світоч», державна служба охорони;

4. державний бюджет, цільові державні фонди, державний кредит.

62. Фінансові ресурси визначаються як:

1. економічні відносини з приводу розподілу і перерозподілу грошових доходів суб’єктів господарювання;

2. товарно-матеріальні цінності, що використовуються підприємством у процесу господарської діяльності;

3. основні і оборотні фонди суб’єкта господарювання;

4. нагромадження і доходи, що формуються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП іНД.

63. Розподільча функція фінансів охоплює:

1. розподіл і перерозподіл ВВП і НД;

2. контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД;

3. розподіл і перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів;

4. розмежування доходів між ланками бюджетної системи.

64. Суть контрольної функції фінансів полягає у:

1. тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використаннямдоходів суб’єктів фінансових відносин;

2. контролі за доходами юридичних осіб;

3. контролі за формуванням централізованих фондів грошових коштів;

4. у контролі за ефективністю використання банківського кредиту.

65. У залежності від джерел формування фінансові ресурси поділяють на:

1. державні і місцеві;

2. централізовані і децентралізовані;

3. внутрішні і зовнішні;

4. власні і позичені.

66. Централізовані фінансові ресурси використовують на:

1. фінансування потреб розширеного відтворення;

2. фінансування державних органів влади та управління;

3. фінансування суспільних функцій і завдань;

4. фінансування загальнодержавних заходів у сфері економічної й політичних діяльності.

67. Матеріальними носіями фінансових відносин є:

1. гроші;

2. фінансові ресурси;

3. податки, збори;

4. прибуток.

68. Об’єктом розподілу у кризовій фінансовій ситуації виступає:

1. НД;

2. державний бюджет;

3. національне багатство;

4. додана вартість;

69. До централізованих фінансових ресурсів відносять:

1. кошти бюджету Львівської області, кошти державного бюджету, кошти цільових державних фондів;

2. кошти Пенсійного фонду, кошти статутного фонду, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку;

3. прибуток, кошти статутного фонду, амортизаційного фонду;

4. кошти цільових державних фондів, ВНП, кошти державного бюджету.

70. Вторинними доходами суб’єктів фінансових відносин є:

1. пенсії, прибуток, рента;

2. бюджетні дотації, стипендії, рента;

3. заробітна плата, рента, пенсії;

4. стипендії, пенсії, допомога по тимчасовій непрацездатності.

71. Основним призначенням резервного капіталу підприємства є:

1. фінансування поточної господарської діяльності;

2. соціальний розвиток;

3. виплата дивідендів;

4. покриття непередбачених витрат і непокритих збитків;

72. Фінансова система – це:

1. контроль з боку суспільства за фінансовою діяльність держави;

2. сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

3. сукупність відносно відокремлених форм фінансових відносин;

4. грошово-кредитний механізм.

73. За внутрішньою будовою фінансова система являє собою:

1. сукупність фінансових органів і інститутів;

2. сукупність відносно відокремлених взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП;

3. конкретні види фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємств;

4. систему замкнутих перерозподільчих відносин.