Які принципи побудови фінансової системи?

1. єдність і функціональне призначення;

2. єдність і централізм;

3. комерційний розрахунок і функціональне призначення;

4. централізм і функціональне призначення.

76. Державні фінанси найбільш повно характеризуються як:

1. складова частина фінансової системи, її центральна підсистема, через яку здійснюєтьсявплив держави на економічний і соціальний розвиток;

2. система грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для забезпечення властивих їй функцій;

3. система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках конкретного суб’єкта господарювання;

4. грошові фонди, що формуються з доходів громадян.

77. Бюджет як економічна категорія – це:

1. централізований фонд фінансових ресурсів держави;

2. фінансові відносини щодо формування бюджетного фонду та здійснення асигнувань з нього;

3. основний фінансовий план держави;

4. сукупність взаємовідносин між державою та суб’єктами господарювання з приводу мобілізації державних доходів.

78. Соціальна сутність бюджету полягає у:

1. фінансовому забезпеченні соціально-культурних програм держави;

2. фінансуванні державного апарату управління;

3. фінансуванні планово-збиткових державних підприємств;

4. забезпеченні виплат пенсій і допомог на безробіття

79. Загально державні цільові фонди характеризуються як:

1. сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті;

2. сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні Міністерства фінансів;

3. система перерозподільчих відносин, спрямована на підвищення економічного і соціального рівня життя суспільства;

4. сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центральних або регіональних органів управління і мають цільове призначення.

80. Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

1. бюджет держави і фінанси державного сектора економіки;

2. бюджет держави, державний кредит, страхування;

3. бюджет держави, державний кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектора;

4. бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

81. Страхування як відокремлена ланка фінансової системи відображає:

1. сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників;

2. державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави;

3. відносини, при яких держава виступає позичальником;

4. рух вартості між окремими країнами.

82. Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:

1. фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів;

2. централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем;

3. відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами – будь-які юридичні та фізичні особи, включаючи і кредиторів інших країн;

4. надбудову, через яку координується діяльність цієї фінансової системи.

83. Фінансовий ринок як забезпечуюча сфера фінансової системи поділяється на такі ланки:

1. державні цільові фонди і страхування;

2. ринок цінних паперів і позичкових капіталів;

3. фінанси державного сектора і державний кредит;

4. правильні відповіді 1 і 2.

84. Державний кредит функціонує у формах:

1. державних і місцевих позик, державного позикового фонду;

2. державних позик, страхування, ощадної справи;

3. державних позик, грошово-речових лотерей, ощадної справи;

4. правильні відповіді 1 і 2.

85. Виділення ланок у фінансовій системі проводиться за ознакою:

1. загальних принципів організації і методів ведення фінансової діяльності;

2. наявності або відокремленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин;

3. виділення органів управління фінансовою системою;

4. галузевої приналежності підприємств.

86. Сфера міжнародних фінансів відображає:

1. загальні принципи організації фінансової діяльності підприємств;

2. перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому ринку;

3. кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

4. рух грошових потоків між суб’єктами господарювання.

87. У сфері міжнародних фінансів виділяють такі ланки (складові частини):

1. міжнародні фінансові відносини і міжнародні фінанси;

2. міжнародний фінансовий ринок і ринок кредитних ресурсів;

3. національні фінансові системи різних країн;

4. міжбанківська, валютна система та фінансові посередники на ринку цінних паперів.

88. Сфера фінансового ринку охоплює:

1. механізм регулювання обмінно-розподільчих відносин;

2. кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

3. систему управління фінансами;

4. бюджетний механізм формування ресурсів держави.

89. З урахуванням регіонального аспекту побудови виділяють такі фінансові системи:

1. організаційні і функціональні;

2. національні, регіональні та світові;

3. ринкового і неринкового типу;

4. правильні відповіді 1, 2 і 3.