![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Психологічне консультування, психотерапія та психокорекція, їх сутність та відмінності.
Відмінності психологічного консультування, психотерапії та психокорекції мають умовний характер, але традиційно ії розділяють: 1.По цілям і завданням: § Консультування - надання допомоги у вирішенні ситуативних, актуальних, усвідомлюваних проблем. § Психотерапія - зміна базової структури особистості, характеру, реконструювання психіки, подолання давніх психічних травм і внутрішніх конфліктів. § Психокорекція - повернення або підтягування клієнта до належного рівня, «нормі», оптимальної моделі. 2. За часом проведення: § Консультування - короткострокове, 10-15 сеансів. § Психотерапія - довгострокова, в психоаналізі 800-1500 годин. Психокорекція - середньо і короткострокова, 15-20 сеансів. 3. Тип клієнта: § Консультування - здорова особистість. § Психотерапія - люди, які мають невротичні та психотичні розлади. § Психокорекція - здорова особистість, відстала в розвитку або відхилилася від норми. 4. Рівень впливу: § Консультування - ситуаційні проблеми, які вирішуються на рівні свідомості. § Психотерапія - глибинний аналіз проблем, робота з несвідомим матеріалом, причинами проблем, особистісний розвиток, симптоми. § Психокорекція - особистісний розвиток, психічні процеси, поведінка, девіації, внутрішня картина світу, вікові кризи, внутрішньоособистісні конфлікти. 5. Характер скарг: Консультування - труднощі в міжособистісних відносинах, здійснення будь-якої діяльності чи вибору, у прийнятті рішень або в адаптації, неможливість подолання ситуативних проблем. Психотерапія - неможливість контролювати свої емоції і поведінку, емоційні розлади, соматичні та психічні захворювання, депресія, суїцидальні наміри, психічні травми, внутрішні конфлікти. Психокорекція - дезадаптація, девіації, гострий стан горя, стрес, психічна травма. 6.Діагностика: Консультування - діагностика актуальних станів і подій сьогодення або недалекого минулого. Психотерапія - діагностика подій і травм минулого, аналіз несвідомого матеріалу. Психокорекція - діагностика актуального стану, анамнез - історія хвороби, психологічний анамнез - інтерпретація самим клієнтом історії і фактів свого життя. 7.Уровень контакту: Консультування - довірчий, діалогічний, робітник. Психотерапія - глибокий, інтимний, трансферний. Психокорекція - добровільність, довіра, активність клієнта. 8. Процес надання впливу і його результат: Консультування - зміна установок клієнта на себе, інших людей і форми взаємовідносин з ними, зміна поведінки, адаптація до ситуації, прийняття рішення та відповідальності. Психотерапія - увага приділяється взаємовідносинам між терапевтом і клієнтом, аналізу перенесення і контрпереноса. Результат - реконструювання травматичного досвіду, вирішення внутрішніх конфліктів, особистісний ріст. Психокорекція - вплив на когнітивну, емоційну, вольову, поведінкову сфери з метою приведення їх у норму.
76. Поняття про емоційні стани, їх класифікації. Способи переживання емоцій. Вищі почуття, їх види. Емоційні стани та форми їх виявлення детермінуються переважно соціальними чинниками, але не можна ігнорувати у з'ясуванні їхньої природи й деяких приводжених особливостей людини. Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей Разом з тим усім людям більшою чи меншою мірою властиве афективне життя, без якого вони, як слушно зауважила Л.І.Божович, перетворилися б на пасивних, байдужих істот. ВИЩІ ПОЧУТТЯ Моральні почуття - почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей і до себе самої. Вони нерозривно пов'язані з нормами поведінки, прийнятними в певному суспільстві, з оціненням відповідності цим нормам дій, учинків, намірів людини. Джерелом таких почуттів є спільне життя людей, їхні взаємини, спільна боротьба за досягнення суспільної мети. Високими моральними почуттями є передусім почуття любові до своєї країни, почуття патріотизму. Почуття патріотизму багатогранне. Воно нерозривно пов'язане з почуттям національної гідності та гордості, національної самосвідомості. Національна самосвідомість - усвідомлення людиною своєї належності до певної нації. Вона формується на підставі: а) знання рідної мови; б) знання історії своєї країни; в) знання національної культури; г) усвідомлення місця своєї країни, її культури, історії серед інших народів; д) ментальності. Почуття честі. Це високі моральні почуття, що характеризуються ставленням людини до самої себе і ставленням до неї інших людей. Честь - це визнання суспільством досягнень особистості. Поняття честі охоплює бажання людини підтримати свою репутацію, престиж, добру славу в тому соціальному оточенні, до якого вона належить. З честю пов'язане уявлення про гідність. Почуття гідності виявляються в суспільному визнанні прав людини на повагу з боку інших, на незалежність, усвідомленні нею цієї незалежності, моральної цінності своїх вчинків і якостей, неприйнятті всього того, що принижує її як особистість. Оцінення людиною власних вчинків, добрих і поганих, своєї діяльності, свого ставлення до інших людей називають її совістю. Воно є не тільки розумовим, а й емоційним. Совість вважають внутрішнім регулятором поведінки людини, виявом моральної свідомості. Сила і дієвість впливу совісті на особистість залежить від міцності моральних переконань людини. Інтелектуальні почуття. Ці почуття з'являються в процесі переживань, які пов'язані з розумовою, пізнавальною діяльністю людини. Такими є почуття любові до знань, почуття нового, здивування, сумніву, впевненості, невпевненості. Вони пов'язані з моральними почуттями людини, але разом з тим вони специфічні, їхніми джерелами є навчальна діяльність, самостійна робота, дослідна робота в тій чи іншій галузі, конструктивна, творча виробнича праця людини. Естетичні почуття. До естетичних почуттів належать почуття краси, прекрасного, які породжуються явищами природи, результатами праці людей, мистецькою і творчою діяльністю. Естетичні почуття відображають прекрасне, що є в самій об'єктивній діяльності. У них виявляється естетичне ставлення особистості до предметів і явищ, викликане її активним бажанням оволодіти конкретними естетичними об'єктами або ж тим чи іншим видом творчої діяльності. Естетичні почуття формуються і реалізуються в будь-якій діяльності людини, бо кожна діяльність містить у собі елементи прекрасного. Естетичні почуття є важливим чинником формування морального обличчя людини. Одним із складних почуттів, яке поєднує в собі естетичні, моральні, інтелектуальні аспекти, є почуття смішного, комічного. Почуття комічного виникає як переживання особистістю невідповідності між формою і змістом у діях і вчинках людей. Розкриття цієї невідповідності й переживання, ставлення особистості до неї - це основні моменти, що характеризують почуття комічного. Почуття комічного може виявлятися в різних формах. Так, поєднане з почуттям симпатії, доброзичливим ставленням, співчуттям до тих, з кого ми сміємося, воно перетворюється на почуття гумору. Пройняте ненавистю до інших людей, гнівом, це почуття стає сатиричним. Сміх є могутнім засобом боротьби з тим, що відживає, але ще трапляється в житті людей. Моральні, інтелектуальні, естетичні почуття переживаються людиною в діяльності та спілкуванні й називаються вищими почуттями у зв'язку з тим, що вони поєднують усе багатство емоційних ставлень людини до соціального оточення. У визначенні почуттів " вищими" наголошується їхня узагальненість і стабільність. Водночас слід наголосити на умовності поняття " вищі почуття", адже до них належать не тільки позитивні, моральні, а й негативні почуття (скупість, егоїзм, заздрість тощо). Через брак точного класифікаційного критерію моральні, інтелектуальні та естетичні почуття досить важко розрізняти в психологічному аспекті. Почуття гумору, будучи естетичним, може бути водночас і інтелектуальним (якщо воно пов'язане з умінням підмічати суперечності в навколишньому середовищі), і моральним почуттям.
|