Тест як основний інструмент психодіагностики. Процедурні аспекти тестування. Види тестових завдань. Методичне забезпечення тестування.

Психологія розглядає тест як основний інструмент психодіагностичного обстеження, призначений для встановлененя психологічного діагнозу шляхом вимірювання кількісних і якісних психологічних відмінностей.

Тест (англ. test - проба, випробування, перевірка) психологічний - сукупність стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, іноді обмежених часовими межами завдань і запитань, результати яких піддаються кількісному і якісному оцінюванню і дають змогу встановити індивідуально-психологічні відмінності особистості

Психологічний тест є ефективним за його відповідності таким основним вимогам: застосування шкали інтервалів, надійність, валідність, дискримінативність, наявність нормативних даних або можливість опису з високою точністю за моделлю Раша і їй подібними, а в індивідуально-орієнтованих тестах - наявність критеріїв, встановлених експертами.

Отже, тест є інструментом, який дає змогу за короткий період часу і незначних матеріальних затрат отримати максимально об'єктивну і повну інформацію про досліджуваного. Однак для забезпечення досягнення цієї мети тест повинен відповідати комплексу основних психометричних вимог.

Групова форма психокорекції: структура групи, лідерства, ролі. Згуртованість групи. Групова напруга. Фази розвитку групи. Керівництво психокорекційною групою. Етичні вимоги до керівника корекційнрї групи.

Групове напруга - під час спільної діяльності члени групи можуть протистояти один одному, у поглядах, відносинах і потреби. Необхідність пристосування до групи обмежує потреби окремих членів групи, засмучує їх плани. У результаті з'являється антипатія, неприязнь, агресивність, конфлікти між учасниками групи, між групою і керівником. Що виникає напруга природно виникає при взаємній інтеракції членів групи. Воно необхідне як рушійна сила, імпульс, який стимулює зусилля змінити своє теперішній стан, як фактор, що підтримує орієнтацію проведеного обговорення на висловлювання негативних переживань і почуттів, як фактор, який спонукає прояв негативних стереотипів поведінки.

Фази розвитку групи - цей процес починається зі стадії залежної поведінки, відбувається через виникнення, загострення, дозвіл внутрішньогрупових конфліктів і просувається до формування групової згуртованості й ефективному вирішенню проблем. Виділяються наступні фази групового процесу:

1 фаза - орієнтація і залежність;

2 фаза - конфлікти і протест;

3 фаза - розвиток зв'язків і співробітництво;

4 фаза-цілеспрямована діяльність

Група - це реальний світ в мініатюрі. У ній існують ті ж, що і в житті проблеми міжособистісних відносин, поведінки, прийняття рішень і т.д. Тим не менше від реального світу це штучно створення лабораторія відрізняється тим, що у тренінговій групі кожен може бути і експериментатором і предметом експерименту. Тут можливе вирішення завдань, яке неможливо розв'язати в реальному житті.

Т-групи або групи соціально - психологічного тренінгу, великою частиною створюються і використовуються для навчання правильної поведінки у різних ситуаціях міжособистісного спілкування. У них обговорюються проблеми з якими учасники зіштовхуються в повсякденному житті, ведеться пошук їх вирішення. Заохочується дослідне, зацікавлене ставлення до дійсності, а також здатність бути і залишатися самим собою у взаємодії з людьми. СПТ спрямований на оволодіння певними соціально-психологічними знаннями, розвиток комунікативних здібностей персоналу, рефлексивних навичок, здатності аналізувати ситуацію, поведінку, стан як членів групи, так і свої власні, вміння адекватно сприймати себе і оточуючих. При цьому виробляються і коригуються норми особистісної поведінки і міжособистісної взаємодії, а так само розвивається здатність гнучко реагувати на ситуацію швидко перебудовуватися в різних умовах і різних групах.