Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Закономірності засвоєння і використання знань. Види учбових дій та їх характеристика.
Поняття «знання» багатозначне й має декілька визначень. Воно визначається як частина свідомості, як щось загальне в відображенні предметної розмаїтості, або як спосіб впорядкування дійсності, як деперсоніфікована узагальнена форма вираження сутності речей, як якийсь продукт й результат пізнання, як спосіб відтворення у свідомості п Виділяють такі види знань: освітні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту; факти щоденної дійсності та наукові факти, без зазначення яких неможливо зрозуміти закони науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї; основні закони науки; теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність знання про способи діяльності, методи пізнання, історії здобуття знань (методологічні знання); знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання). Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. Теоретичні знання - поняття, системи понять абстракції; теорії, гіпотези, закони, методи науки. Фактичні знання - одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події.) Для учня навчальна дія є способом відкриття певних закономірностей, взаємозв'язку особливих і одиничних явищ. Виокремлюють такі етапи: прийняття чи самостійне визначення навчально-пізнавального завдання; перетворення (аналіз) його умови з метою знаходження ідеї розв'язання; складання плану розв'язання завдання; розв'язування задачі; аналіз розв'язку. Навчальна діяльність реалізується через систему навчальних дій (практичні, інтелектуальні дії, самоконтроль, самооцінка та ін.). Формування у школярів цих дій - одне із найважливіших завдань педагога. Навчальна діяльність складається з операцій, які виконують відповідно до певних умов. Операції навчальної діяльності - свідомі цілеспрямовані дії, які в результаті багаторазового повторення включаються у більш складні дії, поступово з об'єкта свідомого контролю перетворюються на спосіб виконання складнішої дії Засвоєна дія стає умовою виконання наступної, складнішої, переходячи на рівень операції, тобто техніки виконання незалежно від умов діяльності. Поряд із відомими операціями в діяльності існують такі, що раніше не усвідомлювалися як цілеспрямовані дії. Спосіб дії - сукупність операцій планування, організування умов, необхідних перетворень і контролю за виконанням дії, що забезпечує її результат Морфологічною одиницею учбової діяльності учнів є учбові дії. Підкреслюючи роль дій у будь-якій діяльності людини, О.М. Леонтьєв зазначав, що людська діяльність не існує інакше, як у формі дій або цілі дії і що діяльність здійснюється завдяки сукупності дій, підпорядкованій окремим цілям. Автор підкреслив, що між діяльністю та дією існує своєрідне відношення. Мотив діяльності може переходити на предмет (ціль) дії. У такому випадку дія перетворюється у діяльність. Так виникають нові діяльності. Отже, будь-яка, а також і учбова діяльність складається з дій і без них не існує, хоч дії можуть існувати без діяльності. Згідно теорії діяльності дії можуть переходити в операції. Операції — це способи дії, що відповідають конкретним умовам, в яких задається мета їх виконання. Свідомі цілеспрямовані дії у навчанні, повторюючись та включаючись у більш складні дії, поступово перестають свідомо контролюватися і перетворюються у способи виконання цих дій. О.В. Скрипченко визначає структурні компоненти учбової та навчальної діяльності вчителя, спираючись на загальні теоретичні положення про діяльність, але особливо глибоко аналізує ставлення учнів до учіння та зв'язані з ними мотиви, а також операціональні компоненти, як узагальнені психічні дії, які беруть участь і в цілетворенні, і в програмуванні діяльності, у прийнятті рішень, зумовлюють ефективність контролю та оцінювання своєї діяльності. 50.Проблема вибору професії, формування життєвих планів та професійних намірів. Виникнення вибіркового ставлення до шкільних предметів. Вибір професії як самовизначення особистості. 1). Професія - (лат. Professio - офіційно вказане заняття, спеціальність, від PROFITEOR - оголошую своєю справою), рід трудової діяльності (занять) людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих в результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи. Згідно, І. Конц, професійне самовизначення людини починається далеко в його дитинстві, коли в дитячій грі, дитина приймає на себе різні професійні ролі, і програє пов'язане з ним поведінку. Закінчується професійне самовизначення в ранній юності, коли вже необхідно прийняти рішення, яке вплине на все подальше життя людини. Життєвий план. Він охоплює всю сферу особистого самовизначення - моральний вигляд, стиль життя, рівень домагань. Найважливішим, невідкладним і важкою справою стає для старшокласника вибір професії. Юність - це вік, коли складається світогляд, формуються ціннісні орієнтації, установки [1]. По суті, це період, коли здійснюється перехід від дитинства до початку дорослого життя, відповідного ступеня відповідальності, самостійності, здатності до активної участі в житті суспільства і свого особистого життя, до конструктивного вирішення різних проблем, професійного становлення. Вибір професії та оволодіння нею починається з професійного самовизначення. На цьому етапі учні повинні вже цілком реально сформувати для себе завдання вибору майбутньої сфери діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів. У цей час у учнів формується ставлення до певних професій, здійснюється вибір навчальних предметів відповідно до обраної професією. Заняття в гуртках допомагають підлітку усвідомити свої схильності, можливості, недоліки. Професійне самовизначення як процес Успіх професійної освіти визначає такий важливий психологічний момент як «готовність» (емоційна, мотиваційна) до придбання тієї чи іншої професії. Професійне самовизначення - процес, який охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності.
|