Короткий опис Кременчуцького водосховища на р.Дніпро

Кременчу́ цьке водосхо́ вище — водосховище на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях України, знаходиться між Канівським та Дніпродзержинським водосховищами.

Площа – 2 252 км² (найбільше за площею водосховище в Україні), об'єм 13, 5 км³ (друге місце в Україні). Довжина – 185 км, середня ширина – 15 км, найбільша ширина – 30 км, середня глибина – 6 м, найбільша глибина – 28 м. Коливання рівня води 5, 25 м. Площа мілководдя до 2 м складає приблизно 18 %. Рівень води в літні місяці стабільний. Його зниження відбувається восени та досягає максимума взимку, при цьому його площа зменшується майже вдвічі. Водообмін відбувається до 4 разів на рік, в середні по водності роки – 2 – 2, 5 рази.

У водосховище впадають річки: з правого берега: Рось, Вільшанка, Ірдинка, Тясмин, Цибульник.З лівого берега: Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Баталей, Сула, Кагамлик.

Береги водосховища, складені з супісків та пісків, легко розмиваються та рушаться, чому сприяють сильні хвилі та вітри. Вони найбільш властиві середній і нижній ділянкам водосховища, де воно досягає найбільшої ширини.Рівневий режим Кременчуцького водосховища не стабільний, що зумовлено зміною термінів весняного паводку, водністю, а також дією вітрових сгонів та нагонів. Під дією вітру рівень води в водосховищі може змінюватись майже на 0, 5 метрів[24].

Кременчуцьке водосховище — основний регулятор при розподілі річкового стоку серед дніпровських водосховищ. Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується для зрошення, водозабезпечення, рекреакції.

У водосховищі водяться стерлядь, тюлька, щука, плітка, єлець, голавль, язь, червонопірка, жерех, овсянка, линь, подуст, піскарь, уклея, густера, лящ, білоглазка, синець, рибець, чехоня, горчак, карась, сазан, голець, щиповка, в’юн, сом, судак, окунь, йорш, носарь і бички[ 3, 7, 8 ].

У зв'язку з спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі рибальство погіршало. Причиною цього є те, що гребля Дніпровського (а згодом й інші) обмежила вільний доступ прохідним рибам, а риби, які не люблять стоячих вод перейшли на північ. Основними об'єктами промислу в дніпровських водосховищах є лящ, судак, сазан і сом. В 1969 році з водосховищ Дніпра видобуто 172 600 т риби (площа водосховищ 5282 км²), або 33 кг з 1 га. Найбільшу рибопродуктивність (близько 40 кг з 1 га) мають Каховське і Кременчуцьке водосховище. На водосховищах створено кілька господарств, у яких вирощують мальків цінних видів риб для зариблення річки і водоймищ [ 3, 14].

Першочергове значення для природного відтворення рибних запасів мають заплавні водойми Дніпра, площа водного дзеркала яких складає 185 км²До зарегулювання Дніпра в заплавних озерах виловлювали 600-800 тонн риби, включаючи такі цінні види риб, як тараня, лящ, судак, щука, сом, сазан. В даний період у цих водоймах виловлюють не більше 50 тонн, в основному сріблястого карася, краснопірку, окуня, плоскирку[ 9, 19, 29 ].

Причинами цього явища є негативні наслідки, які відбулися в пониззі Дніпра після зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ і відбору частини прісноводного стоку на народногосподарські потреби. Зміна гідрологічних умов призвела до погіршення умов природного відтворення напівпрохідних риб, які складають основу промислу цього району, і риб озерного комплексу. Озера обміліли, заростають вищою водною рослинністю, погіршився водообмін, зникає

.Видовий склад прісноводої та прохідної іхтіофауни Дніпра традиційно нараховував більше 50 видів риб з 12 сімейств. Після зарегулювання Дніпра греблею Кременчуцької ГЕС відбулося різке падіння уловів риб основних промислових категорій, а рідкісні і нечисленні види взагалі випали з промислу. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з'явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. [ 8, 17, 22 ]. В результаті, до середини 80-х років ХХ сторіччя відбулися істотні зміни видового складу, і в іхтіоценозі надзвичайно велику роль стали відігравати чужорідні види так звані адвентивні види – білий, строкатий товстолобики, білий амур. На початок ХХІ сторіччя зникли або стали на грань свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб – це мінога українська, шип, білуга, стерлядь, оселедець керченський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар.

Всі негативні явища, які склались внаслідок зарегулювання Дніпра, призвели до падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процес погіршення умов існування риби все поглиблюється з кожним роком.