Проект збереження видового складу риби водосховища

В останні десятиліття ХХ сторіччя і перші роки ХХІ зниження продуктивності і зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб в Україні відбувалося швидкими темпами, причому особливо негативна ситуація склалася в Кременчуцькому водосховищі, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільшою мірою. Негативні процеси в заплавних водоймах тривають. Пов’язані вони із зарегулюванням, перерозподілом і скороченням річкового стоку, зменшенням водообміну, проточності і рівня води в заплавних водоймищах і протоках. Внаслідок цього, створюються незадовільні умови для розмноження і нагулу риб. Це пов’язано як з

Різними організаціями, на підставі дозвільних документів проводяться днопоглиблювальні роботи (видобуток піску, експлуатаційне днопоглиблення для безпеки судноплавства тощо). У період проведення цих робіт кормова база водойми частково або зовсім знищується, також внаслідок замуленості в період проведення робіт риба та інші водні живі ресурси мігрують в інші водойми для нагулу та нересту. Стан аборигенної іхтіофауни водойм, на сьогоднішній час, потребує проведення комплексу робіт з поліпшення умов відтворення. Ці роботи повинні проводитися за двома стратегічними напрямками:

1. Зариблення молоддю аборигенних видів риб (лящ, тараня, судак, щука, сом, линь) та встановлення штучних нерестовищ.

2. Необхідно відновити проведення комплексу рибоводно-меліоративних робіт, що дозволить покращити умови розмноження, нагулу риб, збільшити улови та зберегти унікальний плавневий комплекс з властивою йому флорою та гідрофауною.

Основним лімітуючим фактором, який негативно впливає на стан природного відтворення аборигенної іхтіофауни, є нестача нерестовищ. Це обумовлено дією ряду факторів, головним з яких є рівеневий режим в нерестовий період та поступове погіршення якості нерестового субстрату.

Таким чином, негативні процеси, які проходять у водоймах Дніпра тривають. Зменшуються площі нерестовищ, історично утвореної плавневої системи Дніпра. З погіршенням умов природного відтворення малочисельні та реофільні види риб Дніпра, зникли або знаходяться на межі вимирання. Частина цінних промислових видів практично випали з промисловій категорії, запаси яких

Однією з причин зменшення розмірів і маси одновікових груп риб є селективна (відбірна) дія сіткових знарядь лову, які відбирають у першу чергу тих особин, що ростуть швидко, внаслідок чого змінюється генофонд популяції (стада) у бік збільшення кількості особин, що характеризуються сповільненим темпом росту. Відбирання тих особин, які швидко ростуть, зумовлене тим, що особини з високим темпом росту відрізняються від тих, що росли повільніше, за формою тіла, зокрема більшою її висотою і товщиною. Внаслідок цього особини одного розміру, але з вищим темпом росту в індивідуальному розвитку, у зв'язку з тим, що у них вище і товще тіло, у першу чергу відбираються промислом.

Отже, селективна дія сіткових знарядь лову негативно впливає на відтворювальні властивості популяцій риб, скорочуючи темп їх росту, збільшуючи строк дозрівання таких особин, погіршуючи якість статевих продуктів плідників, а також життєздатність і чисельність їх потомства. Подолати зазначене популяція здатна за умови відсутності селективного промислу або збільшення мінімального розміру риб, що дозволені для вилову. Це могло б сприяти відновленню характерного для видів співвідношення частот генотипів трасферинів, відновленю популяцій риб.

За ситуацією, що склалась у внутрішніх водоймах України, самостійне відновлення популяцій риб неможливе.Свідченням останнього є, зокрема, те,

Проблему рибальства у внутрішніх водоймах України доцільно розв'язувати по-державному: рибний промисел на водосховищах Дніпра припинити, як збитковий і одночасно згубно-ресурсний. Одночасно необхідно створити всі законодавчі передумови для того, щоб теперішнім рибалкам-промисловикам було вигідно заробляти на обслуговуванні рибалок-аматорів, як це зроблено, наприклад, у США, де вкладений у промисел 1 долар давав 4 долари прибутку, а в обслуговуванні рибалок-аматорів – 40 доларів.

Промислова рибопродуктивність з одиниці площі водної поверхні та одиниці об 'ему води у всіх водосховищах виявилась значно нижчою, ніж: на відповідних ділянках Дніпра до його зарегулювання: без тюльки вона зменшилась у 2, 4 раза при розрахунку на 1 га водної поверхні (з 48, 2 до 20, 5 кг/га) та у 4, 5 раза з 1 м³ води (з 1, 45 до 0, 32 г/м³); при цьому необхідно мати на увазі, що загальна площа водної поверхні зросла у 7, 2 раза, а об'єм води - у 13, 6 раза.

У практику аматорсько-рекреаційного рибальства на внутрішніх водоймах України необхідно втілювати технології, які сприяли б найповноціннішому природному відтворенню їх рибних ресурсівСеред таких заходів найважливішим є заборона виловлювання риб при найменшій довжині тіла, коли вони вперше досягають статевої зрілості, і дозвіл на їх виловлювання при довжині тіла, яка враховувала б найкращу відтворювальну здатність їх стад і вік найбільшого приросту маси стадом. Наприклад, стосовно ляща заборонити його виловлювання при довжині тіла 32 см і дозволити - при довжині тіла близько 40 см і масі здебільшого по над 1, 5 кг (не виловлювати " підлящиків" молодих лящів масою менше 1 кг). Порівняймо, самки завдовжки до 37 см мають плодючість 41-254 тис. ікринок, тоді як завдовжки 40-45 см -144-452 тис. ікринок.

Виловлювання плітки завдовжки 18 см (згідно з " Правилами рибальства") не можна вважати раціональним Подібного перегляду потребують усі найцінніші риби внутрішніх водойм України.

У деяких внутрішніх водоймах, зокрема у природно-технічних водоймах (водосховищах) можуть вирощуватись так звані рослиноїдні риби, розмноження яких відбувається тільки у спеціалізованих рибницьких господарствах. Вони здебільшого не є об'єктами аматорсько-рекреаційного рибальства, їх доцільно ловити ставними частиковими неводами, які є єдиними знаряддями, у яких риби не травмуються, не гинуть під час штормів, з них є можливість випускати у водойму живими інших риб, які забороняється ловити чи з інших причин.

У любительсько-рекреаційному рибальстві теж необхідно дотримуватись правила: розмір гачка має відповідати розміру рота риби, яку намагаються ловити. Отже, лінійка з сантиметровими поділками має бути у кожного рибалки.

Інтенсивне навантаження на водні живі ресурси користувачами, рибалками любителями, браконьєрами в переднерестовий період призводить до виснаження рибних запасів водойми. Аналіз роботи рибодобувних організацій свідчить про те, що, в порівнянні з 1991 роком, в основних рибогосподарських водоймах області (верхів'я Кременчуцького водосховищі) добування риби у 2002 році зменшилось у 7, 7 рази. Якщо у 1991 році було добуто 1815 тонн риби, то у 2002 р. тільки 234, 7 тонни. Одна з причин - значні вилови риби в переднерестовий період, що згубно діє на маточне поголів'я риби в цілому. Потребує вирішення і питання будівництв нерестово-виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм. У зв'язку з маловодністю, в останні роки значно обміліли ділянки

Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2011 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 (z0326-99), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (далі - Правила рибальства), а також розробленого режиму. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України " Про природно-заповідний фонд України".

Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі: відповідно до наказу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів від 15 листопада 2005 року № 411 " Щодо

затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення " Сулинський" " на території заказника:

- зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та інші) на ділянці " Насосна № 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під

час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з числа користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби.

Законом забороняється на Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах:

- використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року;

- використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 1 вересня.