Клоп-москаль

Біологічна класифікація

Царство: Тварини

Тип: Членистоногі

Клас: Комахи

Ряд: Клопи

Підряд: Heteroptera

Родина: Pyrrhocoridae

Рід: Pyrrhocoris

Вид: P. apterus

Біноміальна назва

Pyrrhocoris apterus

Linnaeus, 1758

Клоп-москаль (лат. Pyrrhocoris apterus, рос. Клоп-солдатик, англ. Firebug) — комаха родини Червоноклопів (Pyrrhocoridae).

Загальна характеристика

Це клопи червоного кольору з чорними цятками та приплюснутою спиною. Широко розповсюджені в Україні. Живуть великими колоніями, повзають по землі строєм. Шлюбний період у квітні — травні. Живляться мертвими комахами й насінням рослин. Завдають шкоду винограду, висмоктуючи сік плодів, та іншим сільськогосподарським культурам.

Етимологія

Назву «москаль» клопи отримали через те, що повзають по землі строєм або через яскраве забарвленя, яке нагадує військову форму.

Назву «москаль» зафіксував Іван Верхратський (1864), від нього її у свій чотиритомний словник узяв Борис Грінченко (1908)

Оса

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Тип: Членистоногі (Arthropoda)

Підтип: Шестиногі (Hexapoda)

Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Оси — кілька родин крилатих жалких комах ряду Hymenoptera, що характеризуються наявністю тонкого жала між грудною кліткою і черевцем. Оси можуть жити як на самоті, так і колоніями. У суспільних ос матки-королеви відкладають яйця, із запліднених яєць народжуються самиці — робочі особи, самці з'являються з незапліднених яєць і не мають жала. Личинки харчуються комахами, але дорослі оси їдять в основному фрукти і цукор. Узимку запліднена самиця впадає в сплячку, інші оси вмирають.

Самозахист

Звичайні оси використовують два способи захисту. Пасивним способом є їхнє яскраве попереджувальне забарвлення, що складається з поперечних жовтих і чорних смуг, які відлякують птахів, ящірок і дрібних ссавців. Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і після декількох спроб залишають ос у спокої. Другим, активним способом самозахисту є жало. Жало є заломленою трубкою, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, тому що легко витягує жало із шкіри і може знову його використовувати.

Розмноження

Цикл розвитку ос виглядає так. Спаровування відбувається в жовтні. Зазвичай матка злучається з декількома самцями. Вона зберігає їхню сперму в своєму тілі аж до весни. Трутні і робочі оси гинуть незабаром після спаровування. Зиму самки проводять у сплячці. З настанням весни матка залишає місце зимування і вирушає на пошуки зручного для гнізда місця.

Спочатку матка будує декілька комірок, скріплених у вигляді овального стільника і підвішених до гілки або стелі приміщення. У кожну комірку самка відкладає по одному яєчку. Личинок, що вилупилися з яєць, матка годує пережованими комахами. Перед перетворенням на лялечку личинки обвивають комірку павутиною. З незапліднених яєць вилуплюються трутні, а із запліднених, в залежності від їжі, якою годували личинок, матки або неспроможні до розмноження робочі оси.

Щойно з лялечок виходять робітники, самка перестає літати за здобиччю і займається тільки відкладанням яєць. Молоді оси найчастіше вилітають в липні і замінюють матку при годуванні личинок і при будівництві гнізда. Матка присвячує себе виключно відкладанню яєчок. Надалі пошуком їжі для самки і личинок займаються тільки робітники. Під осінь з яєць виходять вже не робочі оси, а самки і самці.

Їжа

Навесні та влітку, коли в природі з'являється багато дрібних комах, а серед них - садових та домашніх шкідників, оси стають швидше корисними, ніж шкідливими комахами. Робочі оси висмоктують квітковий нектар і інші солодкі рослинні соки. На початку осені дрібних комах стає дедалі менше, тому у пошуках корму оси забираються в будинки. Функція робітників - вигодовування личинок і добування їжі для матки. Личинки відригують крапельки рідини, якою харчуються робітники.

Місця гніздування

Для будівництва гнізда оси вибирають найрізноманітніші місця. Гнізда ос знаходять у дуплах старих дерев в лісі, на гілках дерев, в садовому компості, покинутих норах полівок і мишей, під дахом будинку, на горищі. Нерідко вони прикріплюють гнізда до віконних рам.

Види ос

Німецька оса

Оса звичайна

Оса паперова

Цікаві факти

Оси не рояться. Нові колонії з'являються навесні завдяки тому, що матка відкладає яйця, пестує робітників, і поступово колонія ос збільшується. Наприкінці літа в гнізді з'являється молоде покоління самок і самців, які вирушають у шлюбні польоти. Після запліднення самки впадають в сплячку, а самці гинуть.

У деяких видів ос у гнізді може знаходитися до 20 тисяч особин.

Різні види ос на передній частині голови мають чіткий візерунок різної форми, за яким їх легко розрізняють.

Характерні особливості

Крила: дві пари прозорих крил дозволяють швидко і маневрено літати.

Жало

Лапки: три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню.

Очі: 2 складних, фасеткових ока забезпечують осі добрий зір.

Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо. Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця.

Комарі

Anopheles gambiae

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Тип: Членистоногі (Arthropoda)

Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Двокрилі (Diptera)

Підряд: Nematocera

Інфраряд: Culicomorpha

Родина: Комарі (Culicidae)

Комарі (лат. Culicidae) — родина комах ряду Двокрилі (Diptera).

Слово «комар» руського походження, походить від звуку дзижчання та споріднене слову «джміль». Стародавнє слово звучало як «чмель», та потім пройшло через заміни у корені «ч» на «ко». Синонім слова комар, москіт, походить від іспанського «mosquito» — «мушка».Зміст [показати]

Комарі населяють усі континенти, окрім Антарктиди. Найбільш широкий ареал комара звичайного (Culex pipiens), який поширений всюди, де зустрічається людина — його основна жертва.

Морфологія

Мають одну пару крил, струнке тіло, і довгі ноги. Характерні для цього сімейства ротові органи: верхня і нижня губа витягнуті і утворюють футляр, в якому поміщаються довгі тонкі голки (2 пари щелеп); у самців щелепи недорозвинені — вони не кусаються. Безногі личинки і рухомі лялечки комарів живуть в стоячих водах. Самки більшості видів комарів ссуть кров інших тварин. Розмір тіла змінюється, але рідко більший ніж 15 мм. Комари важать від 2 до 2.5 міліграмів.

Комарі - комахи з тонким тілом (довжиною 4-14 мм), довгими ногами і вузькими прозорими крилами. Забарвлення тіла жовте, коричневе, або сіре. Черевце видовжене, складається з 10 сегментів. Груди ширші за черевце. Лапки закінчуються парою кігтиків. Крила вкриті лусочками, скупчення яких іноді утворюють плями. Антени довгі, складаються з 15 члеників. Ротовий апарат колючо-смоктального типу. У самок хоботок довгий і складається з колючих щетинок, у самців - без них.

Ротовий апарат захований в трубочкоподібну нижню губу. Всередині неї знаходяться кілька схожих на стилети-пилочки щелеп (нч - нижні щелепи і вч - верхні щелепи). Щелепами комар прорізає дірочку в шкірі, занурює глибше хоботок до рівня кровоносних капілярів і за цими ж ротовим придаткам, як по збірній трубочці смокче кров.

Спосіб життя

Зазвичай в помірному поясі комарі активні з травня по жовтень. Якщо взимку було багато снігу, а весна рання, стійко тепла і помірно-волога, комарі можуть з'явитися вже в квітні.

Більшість видів ведуть нічний спосіб життя.

Швидкість польоту від 1.5 до 2.5 км/год.

Як і у всіх інших двокрилих комах, у комарів 4 фази розвитку: яйце, личинка, лялечка, імаго. При цьому всі фази, окрім імаго, живуть у водоймах. Личинки, Що живуть у воді, і лялечки комарів дихають атмосферним повітрям через дихальні трубки, виставляючи їх на поверхню. Личинки комарів — фільтратори, або зішкрібувачі — харчуються водними мікроорганізмами. Харчування імаго часто двояке: самки більшості видів комарів п'ють кров хребетних: ссавців, птахів, рептилій та амфібій; у той же час самці всіх без винятку видів комарів харчуються нектаром квіткових рослин. Проте представники підродини Toxorhynchitinae мають хижих личинок, тоді як їх імаго (і самці, і самки) харчуються виключно нектаром.

Влітку дорослі самки кровосисних комарів зустрічаються як у природі у заболочених і сирих місцях, так і в приміщеннях для тварин, у житлах людини на стінах, вікнах, у затінених місцях. Взимку їх можна зустріти в приміщеннях для худоби, теплих підвалах, інших спорудах, де вони перебувають в малоактивним стані, або в заціпенінні (якщо температура нижче 0 °C).

При виборі жертви самка кровосисного комара орієнтується на вуглекислий газ, що видихається людиною, на теплове випромінювання, рух, а також на запах молочної кислоти, що міститься в поті.

Також самка комара реагує на світло, надаючи перевагу слабко освітленим приміщенням, у зв'язку з чим у міських квартирах самки ведуть в основному нічний спосіб життя.

Середня тривалість життя самки С. p. pipiens f. molestus у значній мірі залежить від температури. У лабораторних умовах, на вуглеводному харчуванні при 25 °C самки живуть в середньому 43 дні, при 20 °C — 57 днів, а при 10-15 °С — 114—119 днів; в разі відсутності харчування тривалість життя сильно скорочується. Тривалість життя самців у всіх випадках набагато менша, при 25 °C вона складає всього 19 днів.

Абсолютно інша картина спостерігається у комарів екотипу pipiens, які за певних обставин можуть стати довгожителями. Якщо самки вилупилися з лялечок у липні — початку серпня, то всі вони переходять у діапаузі і зимують до березня-травня; після закінчення зимівлі вони розмножуються і живуть ще 1-2 місяці. Загалом тривалість життя таких самок становить приблизно один рік. Для порівняння, тривалість життя комарів Aedes, які переносять діапаузу на стадії яєць, набагато коротша: вони народжуються навесні, розмножуються і до осені гинуть.

Розмноження

Самки комарів в період спарювання привертають увагу самців характерним тонким звуком, що нагадує писк, який створюють за допомогою крил. Комарі вловлюють звукові коливання своїми чутливими вусиками. Самки пищать трохи тонше самців, молоді - не так, як старі. І комарі-самці це чують і роблять вибір на користь дорослих самок. Комарі утворюють рій, де і відбувається спарювання самців і самок.

Самка комара відкладає 30-150, і навіть 280 яєць (у малярійних комарів) кожні 2-3 дні. Яйце розвивається у дорослого комара протягом тижня. Для продукування яєць комарам потрібна кров, тому цикл відкладання яєць перебуває в прямій залежності від споживання крові.

Яйця відкладаються у стоячі, або слабопроточні водойми на поверхню води (роди Anopheles і Culex), на вологий ґрунт біля краю води водойм, що пересихають влітку і затоплюються навесні, або приклеюються до предметів, що плавають у воді і омиваються нею (у роду Aedes).

Походження та еволюція

Комарі, як вважається, розвилися близько 170 мільйонів років тому протягом Юрського періоду (206—135 мільйонів років тому), їх найстарші відомі скам'янілості належать до Крейдяного періоду (144-65 мільйонів років тому). Вони еволюціонували на континенті, який зараз став Південною Америкою, поширилися спочатку на північний континент Лавразія, а потім повернулись до тропіків з півночі. Стародавні комарі були втричі більші за сучасні види та належали до тієї ж групи, що і Chaoboridae (кусючі мошки).

Систематика

До родини Culicidae належать біля 3500 видів, класифіковані в три підродини: Anophelinae (3 роди), the Culicinae (20 родів та > 80% видів) і Toxorhynchitinae (1 рід). Найбільш широкий ареал комара звичайного (Culex pipiens), який поширений всюди, особливо в сирих місцевостях. У тундрі, де його звуть гнусом, з'являється в таких масах, що вважається бичем для місцевого населення.

Нижче наведена класифікаці родина Комарі на Підродини/Інфрародини/Роди

Підродина Anophelinae

Рід Anopheles

Рід Bironella

Рід Chagasia

Підродина Culicinae

Триба Culicini

Рід Aedeomyia

Рід Aedes

Рід Armigeres

Рід Coquillettidia

РідCulex

Рід Culiseta

Рід Deinocerites

Рід Haemagogus

Рід Heizmannia

Рід Psorophora

Рід Verrallina

Триба Ficalbiini

Рід Ficalbia

Рід Mimomyia

Триба Mansoniini

Рід Mansonia

Триба Orthopodmyiini

Рід Orthopodomyia

Триба Sabethini

Рід Malaya

Рід Sabethes

Рід Tripteroides

Рід Wyeomyia

Триба Uranotaeniini

Рід Uranotaenia

Підродина Toxorhynchitinae

Рід Toxorhynchites