Застосування активних соціально-психологічних методів у екологічному вихованні та екологічній освіті.

Ефективність застосування активних соціально-психологічних методів у вихованні та навчанні обумовлена принципом єдності розвитку психіки та діяльності, який полягає у тому, що психіка людини розвивається та проявляється у діяльності.

Для школярів пропонуються різноманітні позашкільні форми екологічної освіти, такі як екологічні свята, екологічні ігри, екскурсії та тренінги.

У роботі із студентами на семінарських заняттях застосовуються такі активні методи, як “круглий стіл”, “мозковий штурм” та командна ділова гра. Розглянемо кожен з них детально.

“Круглий стіл” на семінарі з екологічної психології – це традиційне ділове обговорення тої чи іншої екопсихологічної проблеми на принципах демократичності та рівноправності усіх учасників (саме тому ця форма дискусії і називається - “круглий стіл”). Під час проведення “круглого столу” застосовуються тир основні принципи:

1. Чітко визначені позиції у проблемі, що обговорюється - відсутні.

2. Позиції усіх учасників рівні – ніхто не має права бути вищим за інших.

3. Мета “круглого столу” – визначитися в ідеях та думках відносно певної проблеми чи питання.

Отже, для проведення “круглого столу “ студентам пропонується проблема, а також порядок денний та регламент Наприклад, для обговорення пропонується така тема: “Формування мотивації екологічної поведінки”. Кожен учасник може висловити свою думку щодо цієї проблеми. Критика під час проведення “круглого столу” неприпустима, оскільки кожен учасник має право висловити свою думку. Головним результатом “круглого столу”, що проводиться на практичних заняттях з екологічної психології є більш глибоке усвідомлення важливості вирішення окреслених проблем та стимулювання розвитку екологічної свідомості студентів.

“Мозковий штурм”, на відміну від “круглого столу”, є неупорядкованим обговоренням певного питання чи проблеми. У ньому пріоритет надається не порядку та організації, а нестандартним ідеям. Можна сказати, що “мозковий штурм” не є демократичним, оскільки він не гарантує рівності прав усіх учасників обговорення. Вище за формальну рівність тут є пріоритет ідеї. Основними принципами “мозкового штурму” є такі:

1. Має бути висловлена будь-яка, навіть, божевільна, ідея.

2. Немає ідеї – не виступай.

3. Якщо хтось говорить – не перебивай.

У рамках цієї активної форми навчання студентам можна запропонувати таку масштабну екопсихологічну проблему як “Заходи, спрямовані на збереження довкілля”. Оскільки означена проблема є надто широкою, її можна поділити на складові. Так, серед факторів довкілля є фактори біогенні (природні) та антропогенні (створені людиною), які у свою чергу поділяються на окремі складові. Розглянемо їх.

І. Біогенні фактори середовища, які потребують охорони.

1. Ліс.

2. Водойми.

3. Повітря.

4. Грунт.

5. Флора.

6. Фауна.

ІІ. Антропогенні фактори середовища, що потребують уваги людей.

1. Транспорт.

2. Інформація.

3. Сміття.

4. Екологія навчання.

5. Екологія власного навчального закладу.

6. Екологія житла.

7. Хатні тварини.

Отже, під час проведення практичних занять студентам для розгляду пропонується один із факторів, що наведений вище (або подібний їм). Потрібно висловити якомога більше ідей відносно збереження, поліпшення чи оптимізації означеного фактору середовища.

Таким чином у результаті проведення “мозкового штурму” з вирішення проблем екологічної психології формується екологічна свідомість та екологічні установки.

Командна ділова гра на практичних заняттях з екологічної психології набуває форми групового захисту проектів. Група студентів ділиться на дві підгрупи. Одна з груп висуває екологічний проект – інша намагається його критикувати. Отже, ділова гра – це, по суті, перша практична апробація ідеї, яка має форму проекту. Одна із сторін пропонує свій проект щодо захисту чи поліпшення стану довкілля та обгрунтовує його. Інша сторона має знаходити слабкі місця у проекті та піддавати їх критиці. При цьому критика повинна бути не деструктивною, а конструктивною і не переходити на особистості. Під час проведення ділової гри ведеться протокол, виставляються очки за вдалі пропозиції та зауваження. Після завершення обговорення одного проекту групи міняються місцями – та що висувала проект стає колективним критиком, а інша – висуває свій проект.

Тему проекту пропонує сама група. Це, наприклад, може бути проект щодо зменшення забруднення повітря у місті вихлопними газами, або проект вдосконалення учбового корпусу, проект із запобігання знищенню зелених насаджень у цілому та ялинок під час Новорічних і Різдвяних свят зокрема і т.ін.

Як показує досвід проведення практичних занять з екологічної психології серед студентів-психологів, командна ділова гра є найбільш активною формою засвоєння певних екологічних цінностей і найбільш сприяє формуванню екологічної свідомості.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягають психологічні проблеми екологічної освіти?

2. Який основний методологічний принцип екологічної психопедагогіки?

3. Яка сутність екології дитячої іграшкі?

4. Назвіть особливості екологічної свідомості дитячого віку?

5. Які зміни екологічної свідомості відбуваються у молодшому шкільному віці?

6. Опишіть особливості екологічної свідомості молодшого шкільного віку?

7. Що корисне можуть зробити для довкілля старші підлітки?

8. Які стратегії ставлення до довкілля характеризують зрілий вік на сьогоднішній день?

9. Які форми застосування активних соціально-психологічних методів у екологічному вихованні та екологічній освіті ви знаєте?

10. Які основні принципи застосування “мозкового штурму”?

11. У чому полягає сутність командної ділової гри?