Радіонуклідні дослідження нирок

РАДІОРЕНОГРАФІЯ

Показання: діагностика порушень секреторно-екскреторних процесів: хронічний пієлонефрит, гострий і хронічний гломерулонефрит, гідронефроз нирок, сечокам’яна хвороба, ХНН, артеріальні гіпертензії.

РФП: тубулотропний 131І-гіпуран (ортойодгіпуран). 131І-гіпуран на 85% секретується клітинами проксимальних канальців нефрону і на 15% фільтрується клубочками.

Апаратура: 3-х або 4-х канальні хронографи УР1-1, КПРДІ-3.
Принцип методики: графічна реєстрація зміни радіоактивності над кожною ниркою та над ділянкою серця. Цей РФП характеризується швидкою кінетикою і не реабсорбується в канальцях. Тому при його використанні за допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої та лівої нирок ми оцінюємо швидкість очищення крови від РФП, функціональний стан кожної нирки окремо. Криві, отримані з ділянок нирок носять назву ренограм.

Методика дослідження: дослідження проводиться в положенні сидячи, РФП вводиться у розрахунку на кілограм маси тіла хворого в/в активністю 0, 5 МБк і відразу включають самописці. Детектори центрують над нирками, ділянкою серця і сечового міхура. Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.

• Якісна базується на візуальній оцінці кривої. До даної оцінки можна віднести виділення типів ренограм: нормального та патологічного (який втратив характер експоненти). Криві патологічного типу мають деформований, хвилеподібний, двогорбий вид. Вони можуть бути артефактними або дійсно патологічного типу. При якісній інтерпретації ренограм крім нормального розрізняють обструктивний, паренхіматозний, ізостенурічний і афункціональний типи.
• Кількісна - передбачає розрахунок основних числових показників: час максимального накопичення РФП ниркою (Тmax), період напіввиведення індикатору з нирки (Т 1/2), амплітуда ренограми, співвідношення цих показників для обох нирок, показник Вінтера.

Якісна інтерпретація
нормальна ренограма має три сегменти:

• Судинний – відображає проходження РФП по судинах нирок.
• Секреторний - відображає процес накопичення РФП клітинами проксимальних канальців нефрону.
• Екскреторний – відображає процес виведення РФП.

Типи ренограм:

• Обструктивний (обтураційний) тип: характеризується різним ступенем порушення екскреторного сегменту. При цьому ми отримуємо ренограми висхідного характеру. Така крива не має третього сегменту. Криві обструктивного типу зустрічаються при гідронефрозі, обтурації сечоводу каменем або його стискувані ззовні пухлинним процесом. Слід зазначити, що при гідронефрозі інформативність РРГ найбільш висока.
• Паренхіматозний тип: крива цього типу зберігає правильний трьох сегментний характер при помірному уповільненні спаду екскреторного сегмента, часто на фоні зниження крутизни і висоти секреторного сегменту. Як правило вона низькоамплітудна в зв’язку з зменшенням кількості функціонуючих нефронів. Такий тип ренограми зустрічається при запальних захворювання нирок (пієлонефрити, гломерулонефрити), сечокам? яній хворобі, артеріальних гіпертензіях. Крива паренхіматозного типу може мати односторонній або двохсторонній характер.
• Ізостенуричний тип: при різкому ослаблені функціональної здатності ниркової паренхіми ренографічна крива трансформується в двохсегментну ізостенуричну, в якій диференціюється тільки судинний і екскреторний сегменти. Це пов’язано з тим, що мінімальна доза введеного РФП перевищує максимальну транспортну здатність ниркових канальців. Ізостенуричний тип ренограми зустрічається при хронічній нирковій недостатності.
• Афункціональни й тип– при нефункціонуючій нирці. Як правило, має однобічний характер. Типовий для таких патологічних станів як відсутність однієї нирки (уроджена або після нефректомії); тазова дистопія нирки; при первинній або вторинній зморщеній нирці.