Канали отримання інформації про індивідуальність

Інформацію для психологічного дослідження (за Р. Мейлі) можна отримати різними каналами: за людиною можна спостерігати у повсякденному житті, їй можна запропонувати пройти тестування, а також дати відповіді на питання анкети. Відповідно до каналу групують методи вивчення індивідуальності.

L-дані (life record data) - дані, що грунтуються на реєстрації поведінки людини у повсякденному житті.

Оскільки навіть з науковою метою одному психологу неможливо вичерпно вивчити поведінку людини в різних умовах, звичайно залучають експертів - людей, котрі мають досвід взаємодії з випробовуваним у досліджуваній сфері. L-дані важко зробити валідними, тому що не можна уникнути спотворень, пов'язаних з особистістю спостерігача, діють ефект ореолу (систематичні спотворення) та інструментальні спотворення, зумовлені недосконалістю методик обстеження (некоректно сформульованими питаннями). Ще один недолік L-даних - великі витрати часу. Щоб підвищити валідність L-даних, потрібно дотримуватись таких вимог при експертному оцінюванні:

1) визначати властивості в термінах спостережуваної поведінки (заздалегідь домовитися, що саме фіксуватиметься, наприклад, як прояв тривожності, агресивності тощо);

2) забезпечити тривалість спостереження;

3) залучити не менше десяти експертів на одного випробовуваного;

4) рангувати випробовуваних протягом однієї зустрічі не більше ніж за однією ознакою, щоб не було ефекту наведення й експерти не повторювали свого списку.

Оцінки мають бути обов'язково формалізовані і виражені Кількісно.

Т-дані (objective test data) - дані об'єктивних тестів (випробувань) з контрольованою експериментальною ситуацією.

Для підвищення валідності й евристичності дослідження, на думку сучасної російської дослідниці С. Нартової-Бочавер, корисно застосовувати такі тактичні прийоми:

- маскування істинної мети дослідження; -~ несподівана постановка завдань;

- невизначеність і нечіткість формулювання цілей дослідження для створення зони невизначеності і стимулювання активності випробовуваного;

- відвертання уваги випробовуваного;

- створення емоційної ситуації при тестуванні;

- використання емоційного змісту тестової ситуації;

- фіксація автоматизованих реакцій;

- фіксація мимовільних індикаторів (електрофізіологічних, біохімічних, вегетативних змін);

- фіксація фонових індикаторів (фізичного стану, рівня активності і втоми тощо).

Прикладами використання Т-даних є досліди (Г. Біренбаум і Б. Зейгарник) на запам'ятовування незавершених дій, а також з моделюванням ситуацій для вивчення альтруїстської поведінки. При цьому створюють цілісну об'єктивну ситуацію для прояву певних особливостей індивідуальності. Цей канал отримання даних теж потребує великих часових витрат та людських ресурсів і використовується переважно на етапі пілотажного дослідження для визначення гіпотези, яку потім перевіряють за допомогою інших, економічніших методів.

Q-дані (questionnaire data)-дані, одержувані за допомогою опитувальників, анкет та інших стандартизованих методів.

Перевага цього каналу - висока економічність (можна застосовувати у групі, автоматизовано обробляти результати), проте Q-дані не вважають високонадійними.

Спотворення одержуваної інформації зумовлені такими причинами: низьким культурним та інтелектуальним рівнем випробовуваних (заповнювати анкети складно сільським жителям і дітям, молодшим за десять років), браком навичок самопізнання і спеціальних знань, використанням неправильних еталонів (особливо в обмеженому соціумі, коли людина порівнює себе з близькими, а не з популяцією загалом). Крім того, різна мотивація випробовуваних може призводити до спотворень у бік соціальної бажаності (дисимуляції, послаблення симптоматики) або підкреслення своїх дефектів (агравації і симуляції).

Отже, абсолютно досконалого способу пізнання індивідуальності не існує, але, усвідомлюючи вади і переваги кожного методу, можна навчитися одержувати за їх допомогою достовірну інформацію.