![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Список літератури. 1. Бех І. Д. Від волі до особистості
1. Бех І. Д. Від волі до особистості. — К., 1995. — 271 с 2. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции. Учебное пособие. — М., 1998. — 268 с. 3. Ильин Е. П. Психология воли. — СПб.: Питер, 2000. — 288 с. 4. Калин В. К. Классификация волевых качеств. Эмоционально-воле- вая регуляция поведения и деятельности. — Симферополь, 1983.-215 с. 5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1982. — 304 с. 6. Москвичев С. Г. Мотивация, деятельность и управление. — Киев-Сан-Франциско, 2003. - 490 с. 7. Селиванов В. И. Терминологический минимум основных понятий воли. — Рязань, 1989. 8. Шульга Т. И. Психологические основы формирования воли. — Пятигорск, 1993.-215 с. Словник психологічних термінів А________ Абсолютна чутливість — діапазон адекватних відчуттів. Абсолютний поріг чутливості — величина подразника (мінімальна чи максимальна), яка має критичний характер для відчуттів. Абстрагування — мисленнєва операція відокремлення одних ознак чи властивостей предметів і явищ від інших і/або від самих предметів, яким вони властиві. Абстрактна уява — вид уяви, у якому перевагу мають абстрактні, вищою мірою узагальнені образи. Абстрактне мислення — див. понятійне мислення. Абстрактні поняття — поняття, які відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від самих об'єктів. Абстрактно-логічне мислення — див. понятійне мислення. Абулія — різке послаблення сили потреб при аномалії мотивації. Автоагресія — агресія, спрямована на себе. Автономне мовлення (ситуативне) — мовлення, при якому одне од-нокореневе слово позначає низку предметів; характерне для дітей віком від 1 року до 1 року 3 місяців. Авторитарний лідер — лідер, який сам визначає мету і обсяг роботи групи та спосіб її досягнення і лише деякою мірою дає змогу групі прилучатися до прийняття рішення. Аглютинація (від лат. agglutinatio — склеювання) — прийом створення образів уяви шляхом поєднання якостей, властивостей, частин різних об'єктів в єдине ціле. Агресія (від лат. aggredior — нападаю) — деструктивна поведінка людини з прагненням заподіяти іншому травму. Адаптація (від лат. adapto — пристосовую) — пристосування організму до умов середовища. Академічні здібності — здібності до успішного навчання. Акизитивні почуття (від фр. acquisition — придбання) — почуття, які виникають у зв'язку з інтересом до накопичення. Акомодація (від лат. accomodo — пристосовую) — зміна кривизни кришталика ока залежно від відстані предмета, що діє на нього. Словник психологічних термінів Словник психологічних термінів
Активна увага — див. довільна увага. Активна уява — вид уяви, який спонукає людину до діяльності й знаходить реальне втілення у житті. Активні емоції (стенічні) — емоції, які підвищують активність організму, мобілізують його енергетичні ресурси і захисні механізми. Акцентуація характеру — крайній варіант норми в результаті підсилення окремих рис характеру. Акцентування — прийом створення образів уяви шляхом нерівномірного перебільшення окремих частин та ознак об'єктів чи явищ. Альтруїстичні почуття (від лат. alter — інший) — переживання необхідності допомогти іншим людям. Аналіз — мисленнєва операція роз'єднання предметів чи явищ, виділення окремих їхніх частин, елементів, ознак, властивостей, відношень тощо. Аналітичний тип сприймання — тип сприймання, для якого характерне «схоплення» деталей об'єктів та явищ. Аналогія — прийом створення образів уяви шляхом вибудовування образів, частково схожих на реально існуючий предмет чи явище. Анонімне спілкування — спілкування між незнайомими людьми чи людьми, не пов'язаними особистісними стосунками. Апатія (від гр. apatheia — нечутливість) — емоційний стан, при якому виявляється байдужість, відсутність інтересу до навколишнього. Апперцепція сприймання (від лат. ad — до; perceptio — сприймання) — особливість сприймання, яка полягає у залежності змісту та спрямованості сприймання від досвіду, інтересів, ставлення до життя, установок та індивідуально-типологічних особливостей особистості. Архетип (від гр. arche — початок; typos — зразок) — модель поведінки, алгоритм пізнання, який переходить від покоління до покоління. Асоціативна психологія (асоціанізм) (від лат. associatio — сполучення, з'єднання) — напрям психології, який виник у XVII ст. і який головним механізмом психічного життя людини вважав асоціації. Асоціація (від лат. associatio — сполучення, з'єднання) — 1) зв'язки між окремими уявленнями (ідеями), внаслідок яких поява од- ного уявлення (ідеї) спричинює інше; 2) (кооперація) згуртована група, яка існує протягом відносно тривалого часу, має спільну мету і постійний основний склад. Астенічні емоції — див. пасивні емоції. Атлетики (від гр. athlon — боротьба, сутичка) — конституційний тип людини, для якого характерна міцна будова тіла, середній або високий зріст, сильно розвинена мускулатура, широкі плечі, вузькі стегна. Атракція (від лат. attractio — притягування) — симпатія до іншої людини. Аттітюд (від фр. attitude — поза) — див. соціальна установка. Аудіал — людина, в якої у сприйманні інформації переважають слухові образи. Аутистичне мислення — вид мислення, яке підкоряється афективним потребам людини, допускає логічні суперечності і спотворює реальність. Аутсайдер (від англ. outsider — сторонній) — людина, ізольована у певній соціальній групі. Афект (від лат. affectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — відносно короткотривалий емоційний стан, який відображає сильні і бурхливі емоції людини. Афективне мовлення (від лат. affectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — зовнішнє мовлення, яке слугує для вираження емоційних станів людини. Б________ Бажання — мотиви поведінки, що характеризуються достатньою усвідомленістю потреб. Базальні вольові якості — первинні вольові якості людини: енергійність, терплячість, витримка, сміливість. Безпосереднє спілкування — спілкування, яке передбачає канали зворотного зв'язку, які інформують про ефективність спілкування. Безпосередня увага — увага, яка регулюється об'єктом, який відповідає інтересам і потребам людини. Бесіда — усне опитування.
Словник психологічних термінів
Білінгвізм (від лат. bis — двічі, lingua — мова) — двомовність; одночасне засвоєння дитиною у ранньому віці (здебільшого, до 4 років) двох мов. Бінокулярний стереоефект — об'ємне сприймання навколишніх предметів, яке забезпечується просторовою розбіжністю між зображеннями, які виникають на сітківках обох очей. Бісоціації — рекомбінація та об'єднання різнорідних, на перший погляд, не пов'язаних між собою образів чи ідей. Біхевіоризм (психологія поведінки) (від англ. behaviour — поведінка) — напрям психології, який виник на початку XX ст. і який предметом психології вважав поведінку. В Велика група — група, яка об'єднана спільною ціллю, складається з більше, ніж 30-40 осіб, і члени якої особисто один одного не знають. Вербальне мислення — вид мислення, у якому людина оперує мовленням, зокрема внутрішнім. Вербальне спілкування (від лат. verbum — слово) — мовне спілкування. Вербальний інтелект — інтелект, у якому домінує мовлення. Верхній абсолютний поріг чутливості — максимальна сила подразника, яка, діючи на аналізатор, викликає адекватне відчуття. Верхня абсолютна чутливість — здатність відчувати дуже сильні подразники як адекватні. Вестибулярні відчуття (від лат. vestibulum — вхід) — див. статичні відчуття. Взаємодія відчуттів — зміна чутливості одних аналізаторів під впливом інших. Взаємодія навичок — утворення нової навички, яка спирається на вже набуті, заважаючи цьому утворенню або покращуючи його. Вибірковість сприймання — особливість сприймання, яка полягає у наданні переваги одним предметам та явищам порівняно з іншими. Видові поняття — поняття з меншим обсягом по відношенню до понять з більшим обсягом. Витіснення — механізм психічного захисту, який полягає у забуванні неприємних для нас подій, думок, переживань. Вищі емоції — суто людські переживання, спричинені соціальними чинниками. Відраза — емоції, які спричиняють об'єкти, дії, думки, почуття, контакт з якими викликає суперечність з ідеологічними, моральними чи естетичними принципами людини. Відтворення — процес пам'яті, в результаті якого відбувається актуалізація збереженого матеріалу. Відтворююча уява — див. репродуктивна уява. Відтворююче мислення — див. репродуктивне мислення. Відчуття — пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей та якостей предметів і явищ навколишньої дійсності та внутрішніх станів організму, який виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи чуття в даний момент. Візуал — людина, в якої у сприйманні інформації переважають зорові образи. Вісцеротонік (від лат. viscera — нутрощі) — тип темпераменту, для якого характерна привітність і легкість у спілкуванні, комунікабельність, емоційна рівність і терпимість до інших. Власне відтворення — мимовільне або довільне відтворення матеріалу, що запам'ятався. Внутрішнє мовлення — вид беззвучної мовленнєвої діяльності людини. Внутрішньоособистісний конфлікт — зіткнення рівних за силою, але притилежних за спрямованістю мотивів, потреб, інтересів, цінностей тощо. Внутрішня (інтернальна) локалізація контролю — схильність людини пояснювати причини своїх дій та вчинків внутрішніми чинникам. Внутрішня конформність — засвоєння індивідом під тиском інших думки більшості. Внутрішня увага — увага, зосереджена на образах об'єктів та явищ зовнішнього світу. Вольова дія — дія, скерована на досягнення свідомо поставленої мети, яку спонукають конкуруючі мотиви, і яка пов'язана з перешкодами, для подолання яких необхідно прикласти зусилля.
|