Словник психологічних термінів

Словник психологічних термінів

Вольове зусилля — стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини (пам'ять, мислення, уяву тощо) і створює допоміжні мотиви до дії.

Вольові якості особистості — відносно стійкі, незалежні від конкрет­ної ситуації риси особистості, що засвідчують рівень свідомої саморегуляції поведінки.

Воля — психічна діяльність людини, яка виявляється у її здатності діяти щодо свідомо поставленої мети, долаючи при цьому внутрішні і зовнішні перешкоди.

Впізнавання — відтворення інформації в умовах повторного її сприй­мання.

Вправи — багаторазове виконання певних дій з метою їхнього засвоєння, яке ґрунтується на розумінні і свідомому контролі.

Врівноваженість нервової системи — баланс між збудженням і галь­муванням нервових процесів.

Вторинна увага — див. довільна увага.

Г________

Галоефект — див. ефект ореолу.

Галузь психології — певна ділянка психологічної науки, яка зай­мається вивченням властивих лише їй теоретичних та практич­них питань.

Гаптичний образ — образ, який утворюється в результаті дотикових сприймань.

Гедонічні почуття (від гр. hedone — насолода) — почуття, пов'язані з задоволенням потреби у тілесному і душевному комфорті.

Генезисний метод (від лат. genesis — походження, породження) — інтерпретаційний метод, який розкриває «вертикальні» зв'язки між фазами чи рівнями розвитку психіки, встановленими у дослідженні.

Геніальність — вищий ступінь творчих проявів, які мають важливе значення для життя суспільства.

Гештальтпсихологія (ґештальтизм) (від нім. Gesta.lt — образ, конфігурація) — напрям психології, який виник на початку XX ст. і який предметом психології вважав цілісні структури психіки.

Гіперболізація — прийом створення образів уяви шляхом значного рівномірного перебільшення всіх частин образів об'єктів чи явищ або збільшення кількості частин предмета.

Гіпертимія — постійний веселий, бадьорий, піднесений настрій.

Глоричні почуття (від лат. gloria — слава) — почуття, пов'язані з по­требою у самоствердженні, славі.

Гнів — переживання сильного обурення.

Гностичні почуття (інтелектуальні) (від лат. gnosis — знання) — по­чуття, які виникають і виявляються у пізнавальній діяльності людини.

Гострота зору — мінімальна відстань між двома точками, при якій людина бачить ці точки як роздільні.

Гра — вид непродуктивної умовної діяльності, спрямований на відтворення та засвоєння суспільного досвіду.

Група — соціальна спільнота осіб, об'єднаних за певною ознакою, які взаємодіють між собою і усвідомлюють свою приналежність до неї.

Група членства — група, до якої реально належить індивід, однак нор­ми якої для нього не є суттєвими.

Групова ідентифікація — параметр групового розвитку, який полягає у тому, що людина, спираючись на моральні принципи, ставить­ся до інших членів групи, як до самої себе, а до себе — як до інших.

Групова увага — увага декількох осіб даної групи на сумісному за­вданні.

Групові норми — загальні правила поведінки, яких дотримуються члени групи.

Групові санкції — механізми, за допомогою яких група примушує своїх членів виконувати групові норми.

Гуманістична психологія (від лат. humanus — людяний, людський) — напрям психології, який виник у 60-х роках XX ст.; предметом свого дослідження проголосив унікальну та неповторну особистість людини у цілісності її психічних явищ.

Д_______

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — умовиводи від загального до конкретного.

Словник психологічних термінів