Установчі документи суб'єктів господарювання.

Поняття установчих документів викладено у ч.1 ст. 57 ГК України відповідно до якої такими документами є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

Особливість і специфіка засновницького договору і статуту полягають в тому, що вони не тільки регулюють відносини щодо створення суб’єкта господарювання та наділення його майном тощо, а й визначають правовий статус суб’єкта господарювання. Дія установчих документів після державної реєстрації суб’єкта господарювання зберігається та продовжується до моменту припинення його діяльності.

Значення цих документів полягає в тому, що їх наявність є обов’язковою умовою державної реєстрації юридичної особи, а також визначають мету діяльності юридичної особи.

Перелік питань, які слід закріпити в засновницькому договорі, як і в статуті, визначається виходячи з юридичної природи та призначення кожного з цих документів.

При укладенні засновницького договору, сторони закріплюють перш за все свою волю на створення суб’єкта господарювання певного виду – це становить предмет засновницького договору суб’єкта господарювання..

Господарський кодекс визначає змістзасновницького договору, у якому засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання та визначають (ч. З ст. 57 ГК):

- порядок спільної діяльності щодо його утворення;

- умови передачі йому свого майна;

- порядок розподілу прибутків і збитків;

- управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників;

- порядок вибуття та входження нових засновників;

- інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом;

- а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут (ст.57 ч.4)суб'єкта господарювання повинен містити відо­мості про:

- його найменування і місцезнаходження;

- мету і предмет діяльності;

- розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

- порядок розподілу прибутків і збитків;

- про органи управління і контролю, їх компетенцію;

- про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання;

- інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством.

Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству та затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.