Фактори виробничого середовища

Проектування виробничого середовища базується на знанні фізичних, фізіологічних і психологічних механізмів впливу факторів цього середовища на організм і діяльність опера­тора. Врахування цих факторів дає можливість створити нормальні умови праці, підтримувати працездатність опера­тора та ефективність його діяльності.

Рис 43

Приклади організації робочих місць оператора (а, б)

Умовно елементи виробничого середовища складаються з чотирьох груп факторів:

- психофізіологічних до яких належать фізичні навантаження, нервово-психічне напруження, елементи робочою місця (робоча поза, засоби відображення інформації, орга­ни управління тощо), котрі належать від умов праці;

- соціально-психологічних, які породжуються соціально-еко-­
номічними відносинами в суспільстві, на виробництві, міжособистісними стосунками і створюють псиним со­ціально-психологічний клімат;

- естетичних, що зумовлюють естетичне відношення до процесу виробництва і самої праці;

- санітарно-гігієнічних, які характеризують зовнішнє сере­довище і опливають на і і ран. їзда шість людини.

Зовнішнє середовище робочого місця оператора зале­жить від таких факторів:

- метеорологічних умов різних кліматичних нон, у яких відбувається професійна діяльність оператора (на півдні чи на півночі, в долині чи в горах і т.п.);

- мікроклімату і газового складу повітря у приміщенні (тем пераіура, пологість і швидкість переміщення повітря, вміст кисню і вуглекислоти тощо);

- використання і експлуатації різних технічних засобів, пристроїв, агрегатів і т.п. (шуми, вібрація, випромінюван­ня, токсичні домішки тощо),

Для раціонального врахування цих факторів у розробці СЛМ суттєво значення мак їхня класифікація (табл. 21). Зовнішнє середовище робочого місця оператора визначаєть­ся дією двох груп факторів — фізичних і хімічних,

У проектуванні СЛМ слід ураховувати і нормувати всі групи факторів, оскільки в певних умовах вони можуть ви­кликати функціональні відхилення в організмі людини і — як наслідок - негативно вплинути на її здоров'я та ефектив­ність діяльності,

У нормуванні впливу факторів виробничого середовища виділяють чотири рівні:

- оптимальний рівень роботи людини за довготривалої дії факторів;

- експлуатаційний, розрахований на певний час перебуван­ня людини в даних умовах (зміна, чергування тощо);

- гранично допустимий, коли людина короткочасно, епізо­дично перебуває в певних умовах і коли допускається пев­не зниження її працездатності;

- гранично витримуваний, при якому забезпечується життє­діяльність людини за мінімальної працездатності. Цей рі­вень характеризує аварійні ситуації.

Способи захисту оператора від негативного впливу фак­торів залежно від конкретної ситуації можуть бути активни­ми або пасивними. Активний захист пов'язаний з