![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні вимоги до складання психокорекційних програм
Ефективність психокорекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати психокорекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги: ü чітко сформувати основні цілі психокорекційної роботи; ü виділити коло задач, які повинні конкретизувати основну мету; ü визначити зміст корекційних занять з врахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності; ü визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна); ü відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини; ü запланувати форму участі батьків та інших осіб в корекційному процесі; ü розробити методи аналізу оцінки динаміки психокорекційного процесу; ü підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали. Цілеспрямований психокорекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через, запропонований А.А.Осіповою, психокорекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: діагностичний; корекційний; оціночний; прогностичний. В діагностичний блок входять діагностика психічного розвитку дитини і діагностика соціального середовища. Діагностика психічного розвитку дитини включає в себе: всебічне психологічне вивчення особистості дитини і її батьків, системи їх стосунків; аналіз мотиваційно-потребної сфери дитини і членів її сім'ї; визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій; Діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формування характеру особистості і соціальну адаптацію). Корекційний блок включає наступні задачі: Корекція неадекватних методів виховання дитини з метою подолання її мікросоціальної занедбаності; Допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій; Формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі); Підвищення соціального статусу дитини в колективі; Розвиток дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки; Формування і стимуляція сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей; Розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки; Формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес; Створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння. Оціночний блок, або блок ефективності корекційних впливів, спрямований на аналіз змін пізнавальних процесів, психічних станів, особистісних реакцій в дитини в результаті психокорекцій них впливів. Критерії оцінки ефективності психологічної корекції вимагають обліку структури дефекту, механізмів його проявів, аналізу цілей корекції і використовуваних методів психологічного впливу. Результати корекційної роботи можуть проявлятися в дитини в процесі роботи з нею, до моменту завершення психокорекційного процесу і протягом тривалого часу після закінчення занять. Ефективність психологічної корекції залежить як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До об’єктивних факторів відносяться: ü ступінь важкості дефекту в дитини; ü чіткість поставлених корекційних задач; ü чіткість організації психокорекційного процесу; ü час початку корекційного процесу; ü професійний та особистісний досвід психолога. До суб’єктивних факторів можна віднести: ü установки дитини і батьків на психологічну корекцію; ü відношення їх до психологічної корекції і до психолога. При оцінці ефективності психокорекцій них впливів необхідно використовувати різноманітні методи, в залежності від поставлених психокорекцій них задач. При оцінці поведінкових та емоційних реакцій дитини краще поєднувати метод спостереження з проективними методами дослідження особистості (кольорово-асоціативні тести, методика незакінчених речень, малюнкові тести) При оцінці ефективності корекції пізнавальних процесів в дітей можна використовувати функціональні проби, спрямовані на аналіз гностичних процесів, результати педагогічних спостережень. Оцінку ефективності корекції може провести і незалежна експертна комісія, яка включає в себе не тільки психологів, а також лікарів, педагогів, соціальних працівників. Прогностичний блок психокорекції спрямований на проектування психофізіологічних функцій дитини чи підлітка. При розробці корекційно-розвиткових програм важливо відрізняти труднощі, які виникають у зв’язку з порушеннями і відхиленнями у розвитку дитини і які потребують інтенсивної психолого-педагогічної корекції і проблем, пов’язаних зі «зверхвимогами», які пред’являють батьки до дітей, не враховуючи психологічні особливості віку і особливості проживання даного вікового періоду дитиною. Прикладами зверхвимогливості до дітей дошкільного віку можуть бути скарги батьків на неорганізованість, впертість, неслухняність, неуважність дитини. А діти цього віку не володіють достатньо розвиненим вмінням довільно і цілеспрямовано діяти, тому і порушують жорсткі вимоги оточуючих. Тому будь-яка корекційно-розвиткова робота передбачає просвітницьку роботу серед батьків в галузі закономірностей психічного розвитку дитини.
|