Контроль знань студентів денної форми навчання

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

І контрольні завдання до виконання семінарських занять

Херсон 2012

Методичні рекомендації до виконання семінарських занять з дисципліни «Філософія».

Укладач: асистентСтарінська В.С., кількість сторінок 51.

Відповідальний за випуск: інженер кафедри філософії та соціології Галіч Т.О.

ВСТУП

Філософія є одним із найбільш дієвих факторів культури, що справляють постійний і достатньо прямий вплив на науку. Кожна епоха, кожний народ, кожне покоління дивиться на історію суспільства і на історію розвитку філософської думки по-своєму, з позицій своїх проблем і проблем свого часу, тому філософія і філософські дисципліни знаходяться в постійному розвитку і не припиняють звертати на себе увагу. Тому, щоб майбутні фахівці ефективно працювали, їм потрібно вміти по-сучасному мислити, володіти сучасними знаннями і сучасними філософськими ідеями. Уважний аналіз історії розвитку філософської дисципліни дає змогу зрозуміти всю багатоманітність чинників історичного процесу, а також специфіку їх відображення у філософській самореалізації.

Предметом вивчення дисципліни є загальне в системі “світ-людина”, система поглядів на світ у цілому і на ставлення людини до цього світу.

1.1 Мета дисципліни:

s розкриття специфіки філософського осягнення універсуму, людини, історії, культури, науки, релігії;

s вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ у цілому і ставлення людини до цього світу;

s вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;

s розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики;

s надання студентам знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ в цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних, соціальних проблем буття.

1.2 Основні завдання дисципліни:

s вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, ознайомлення з найбільш відомими авторами філософських систем, їх головними працями;

s сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ в цілому і ставлення людини до цього світу;

s вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;

s розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань теорії і практики сучасного мистецтва;

s набуття вміння застосовувати здобуті знання для аналізу різноманітних суспільних явищ та в ситуаціях світоглядного вибору;

s подальше становлення і вдосконалення логічної і філософської культури студентів як фахівців і громадян демократичної України.

1.3 Основні знання, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:

s предмет, структуру, категоріальний апарат і науковий статус філософії, етапи розвитку світової філософії, історію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;

s основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;

s особливості філософського способу мислення, основні філософські принципи та першоджерела;

s систему філософських категорій, типологію філософських систем, філософське вчення про розвиток, закони діалектики, мету і цінність людської життєдіяльності;

s причини глобальних проблем сучасності, соціально-екологічні наслідки глобалізації;

s форми і методи наукового пізнання, основний зміст пізнавальної діяльності, способи людського буття;

s студенти повинні формувати свою власну світоглядну та філософську позицію;

s застосувати набуті знання при аналізі загальних фахових проблем сьогодення;

s аналізувати і розуміти логічне та фахове знання як самоорганізовану систему.

1.4 Основні вміння і навички, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:

s використовувати категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

s структурувати інформацію;

s виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу; визначати наявність системи;

s установлювати типи та характеристики систем, встановлювати їх відповідність меті діяльності;

s синтезувати схеми функціонування оптимальної системи;

s встановлювати зв’язки між елементами оптимальної системи;

s здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної системної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування;

s розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;

s здійснювати діяльність; встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.

1.5 Рекомендації для тих, хто вивчає курс «Філософія»:

s систематично вивчати лекційний теоретичний матеріал, з незрозумілих питань отримувати консультації лектора, викладачів кафедри;

s активно брати участь в семінарських заняттях;

s брати участь у проведені круглих слолів та наукових конференцій з філософської тематики.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ В ТЕМАТИЧНОМУ ПЛАНІ

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Підсумкова оцінка студента складається з суми балів отриманих ним в ході ПМК: сумарно від 0 до 100 балів включно. Набрані студентом бали 100-бальної шкали переводяться в національну та європейську шкали оцінок згідно з настановами Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006

Контроль за опрацюванням теоретичних питань, що виносяться на самостійний розгляд, здійснюється шляхом включення цих питань (поряд з теоретичними питаннями, що розглядаються під час лекцій) до завдань з модульних контрольних робіт, залікових питань, тестових питань.

Модульна контрольна робота містить питання теоретичного характеру та тестові питання з матеріалу відповідного змістового модулю. Модульна контрольна робота оцінюється максимум у 30 балів.