У залежності від здатності речей зберігати при подрібненні

свою сутність вони поділяються на:

· подільні – це речі, які можна поділити без втрати її цільового призначення;

· неподільні – це речі, які не можна поділити без значної втрати, непомірної шкоди для її цільового призначення. При розділі, зокрема, спільної власності, подільні речі діляться в натурі, а неподільні поділяються іншим чином: одному із співвласників надається річ, інші отримують грошову чи майнову компенсацію своєї частки.

У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на:

· речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони наділені тільки їм властивими ознаками, що відрізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх, є незамінними. У разі втрати, загибелі або пошкодження такої речі неможливою є вимога про її повернення в натурі, можливим є лише відшкодування завданої шкоди.

· речі, визначені родовими ознаками, якщо вони мають ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою, є замінними. При поставці товару (речей, визначених родовими ознаками) неналежної якості покупець має право вимагати поставки нової партії товару в натурі.

У залежності від характеру використання споживчих якостей речей їх можна поділити на:

· споживні речі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати в первісному вигляді. Споживні речі не можуть бути предметом деяких правочинів, наприклад, оренди, безоплатного користування, лізингу, оскільки після закінчення строку майнового найму річ має бути повернена власнику, що неможливо здійснити із споживною річчю.

· неспоживні речі призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу. Такі речі можуть бути предметом оренди.

У залежності від господарського значення речі можуть бути поділені на:

· головну річ, до складу якої не входить приналежність, вони співіснують (окуляри та футляр);

· приналежність – це річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У залежності від фізичного зв'язку між головною та другорядною річчю існують:

• складні речі та складові частини речі. Складною вважається річ, утворена з кількох речей, які утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від неї без її пошкодження або істотного знецінення, пов'язане з річчю. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

У залежності від економічного зв'язку між головною та другорядною річчю існують

· продукція, плоди та доходи. Продукцією, плодами та доходами є всі ті корисні властивості, надбання, що виробляються, добуваються з речі або приноситься річчю (наприклад, приплід від худоби, урожай від насаджень, проценти від банківських вкладів, доходи від виробництва тощо). Таким чином визначається правовий режим продукції, плодів і доходів, які належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо річ передана в оренду, то продукція, плоди та доходи, що вилучаються з орендованої речі, будуть належать орендарю.

· Тварини як об’єкт цивільних прав. Тварини, що перебувають у стані природної волі, сільськогосподарські, свійські та інші тварини, є особливим об’єктом цивільного права, оскільки на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правовий режим цього об’єкта встановлюється також ЗУ «Про тваринний світ» від 3.03.1993 р. Правила поводження з тваринами встановлюються законом, який забороняє жорстоке поводження, права власників тварин можуть бути обмеженими в інтересах охорони цих об’єктів. Правочини щодо тварин, занесених у Червону Книгу, мають обмеження.