Орієнтовані Теми рефератів до змістового модуля І

1. Інформаційні технології багатокритеріального експертного оцінювання

2. Порівняльний аналіз існуючих сучасних підходів і методів проведення експертизи

3. Класифікація форм експертного опитування

4. Методи формування експертної групи

5. Критичний аналіз дискурсу (Critical Discourse Analysis – CDA)

6. Якісні та кількісні методи для аналізу політичної системи

7. Емпіричний, прикладний та експертний аналіз, зміст і розбіжності понять

8. Моделі соціальної експертизи

9. Методики формування експертної групи

10. Метод колективної генерації ідей

11. Ефективність соціальної експертизи

12. Застосування експертних методів для оцінки політичних процесів

13. Метод ключових запитань та Метод аналогії

14. Сценаріотехніка та політичне рішення

15. Політична оцінка та політична діагностика

16. Оцінка та оцінювання політичних програм

17. Експертні методи в прийнятті політичних рішень

18. Модель самооцінки і взаємооцінки експерта

19. Політичний прогноз, політична порада, політична експертиза: зміст та розбіжності понять

20. Експертні системи та прийняття політичних рішень

21. Метод 635

22. Метод Дельфи

23. Метод фокус-груп

26. Державні мозкові центри України

27. Типи, форми та методи анкетування

28. Системи та методи опрацювання результатів опитування

29. Методи: «мозковий штурм», «круглий стіл» та «дискусія»

30. Приватні аналітичні центри

31. Роль фабрик думок в публічній політиці

32. Фабрики думки країн світу

33. Методи перевірки узгодженості думок експертів

34. Вплив Інтернету на розвиток мозкових центрів

35. Методологічна класифікація суб’єктів політичного аналізу

36. Емпіричні методи отримання політологічних знань

37. Зовнішньополітична експертиза як чинник планування міжнародної діяльності

38. Аналіз рейтингів сучасних мозкових центрів світу

39. Експертно-аналітичне забезпечення діяльності державних структур

40. Експертні системи та їх класифікація

Контрольні запитання до змістового модуля І

1. Визначити місце експертизи в логічній послідовності розгортання аналітичного дослідження.

2. Визначити основні функції політичного консультування.

3. Дослідити аналітичну домінанту політичної думки Давньої Греції.

4. Охарактеризувати політичну думку західноєвропейського середньовіччя: християнська аналітика.

5. Проаналізувати аналітичне обґрунтування політичних ідей доби Відродження і Реформації.

6. Визначити специфіку проведення політичної експертизи.

7. Охарактеризувати теоретичні та емпіричний методи одержання знань.

8. Охарактеризувати інституціональний підхід як один з перших методологічних підходів до аналізу політичних процесів.

9. Охарактеризувати біхевіоралістичний підхід як науково-методологічний підхід до політичного аналізу.

10. Охарактеризувати основні ідеї та методологічні посилки теорії раціонального вибору.

11. Охарактеризувати базові концепції структурно-функціонального аналізу.

12. Визначити історію та охарактеризувати причини парадоксу політичної експертизи.

13. Дослідити причини стрімкого розвитку політичної експертизи після Другої Світової війни.

14. Визначити та порівняти функції політика та функції політичного експерта.

15. Охарактеризувати основні підходи до класифікації суб’єктів політичної аналітики.

16. Охарактеризувати основні етапи експертного аналізу.

17. Проаналізувати побудову вихідної моделі прогнозованого об’єкта методами системного аналізу.

18. Визначити особливості, види та типізацію аналізу політичної ситуації.

19. Проаналізувати можливості використання коефіцієнта конкордації для перевірки узгодженості думок експертів.

20. Дослідити історичні витоки заснування фабрик думок.

21. Охарактеризувати основні покоління фабрик думок.

22. Дослідити основні напрямки діяльності традиційних фабрик думок.

23. Навести класифікацію сучасних фабрик думок.

24. Охарактеризувати діяльність ведучих фабрик думок світу.

25. Визначити та охарактеризувати діяльність основних державних та недержавних аналітичні центри України.

25. Охарактеризувати основні функції методу експертної оцінки в аналітичному дослідженні.

26. Класифікувати форми експертного опитування.

27. Охарактеризувати метод дискусії.

28. Охарактеризувати метод «Телевізійне ток-шоу».

29. Охарактеризувати метод «мозковий штурм».

30. Охарактеризувати метод «Круглий стіл».

31. Охарактеризувати метод «Дельфі».

32. Охарактеризувати інтерв’ю як метод опитування експерта.

33. Охарактеризувати анкетування як метод опитування експерта.

34. Класифікувати види анкетування за типом одержання анкети.

35. Класифікувати інтерв’ю за технікою проведення.

36. Класифікувати інтерв’ю за процедурою проведення.

37. Проаналізувати композицію анкети та класифікацію запитань.

38. Визначити основні процедури експертного опитування.

39. Навести типізацію аналізу політичної ситуації за критерієм: «об’єкт аналізу»; «проблема дослідження».

40. Порівняти базові поняття політичної аналітики та політичного аналізу.