Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Робоча навчальна програма. Дніпропетровський державний університет
|
|
з дисципліни
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Дніпропетровськ – 2011
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Дніпропетровський державний університет
внутрішніх справ
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
на засіданні Вченої ради
університету
(протокол № 2 від «26»02.2009р.)
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни
Конституційне право України
з підготовки фахівців-юристів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
за спеціальністю “Правознавство”
юридичного факультету денної форми навчання
| С Х В А Л Е Н О на засіданні Науково-методичної ради університету (протокол №2 від «19»02.2009 р.) |
Дніпропетровськ – 2011
Робоча навчальна програма з дисципліни Конституційне право України / Укладачі: Боняк В.О., Самотуга А.В., Завгородній В.А. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 120 с.
Рецензенти:
Олійник А.Ю., кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри загальноюридичних дисциплін Національної академії внутрішніх справ;
Алєксєєнко І.Г., завідуючий кафедри цивільного та господарського права, юридичного факультету Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, кандидат юридичних наук, доцент.
Обговорено на засіданні навчально-методичного комплексу «Теорії та історії державності та права» секція конституційного та міжнародного права, протокол № 3 від 23 січня 2009 р.
Обговорено на засіданні навчально-методичного комплексу «Теорії та історії державності та права» секція конституційного та міжнародного права, протокол № 1 від 31 серпня 2009 р.
Обговорено на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права, протокол № 1 від 31 серпня 2010р.
Обговорено на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права, протокол № 1 від 30 серпня 2011 р.
АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Конституційне право України є нормативною дисципліною, яка відноситься до блоку фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін; вивчається у всіх вищих навчальних закладах юридичного профілю. Названа дисципліна передбачає опанування методології дослідження сутності і змісту конституційно-правових явищ в цілому і зокрема, основ теорії конституції, конституційно-правового статусу людини і громадянина, конституційно-правового регулювання територіальної організації держави, конституційно-правової основи організації й здійснення державної влади та організації і діяльності органів місцевого самоврядування.
Конституційне право, як і будь-яка інша галузь, складається із норм, принципів та інститутів. Джерелами конституційного права є природне право і позитивне право. Джерела позитивного конституційного права систематизується за їх юридичною силою. До них відносяться: Конституція України, закони України, інші акти нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або шляхом всеукраїнського референдуму; нормативні акти Президента України, що містять конституційно-правові норми; нормативні акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми; рішення Конституційного Суду України, в яких дається офіційне тлумачення Конституції та законів України; міжнародні договори, згоди на обов’язковість яких надано Верховою Радою України; акти органів місцевого самоврядування.
Мета дисципліни:
а) науково-юридична: закласти та сформувати у студентів знання з Основного Закону України, а також дати чітке уявлення про його органічні зв’язки з окремими галузями права та законодавства;
б) з агальноосвітня: вивчення історичних передумов конституційного процесу в Україні та впливу конституційного права України на всі галузі права та міжгалузеві зв’язки, вплив на державотворчі процеси в Україні;
в) виховна: сприяти формуванню патріотизму, громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.
Вивчення дисципліни “Конституційне право України” передбачає досягнення такого освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівця, при якому він повинен
Знати:
- предмет конституційного права України;
- основні і допоміжні методи дослідження конституційного права України;
- історичний досвід конституційного будівництва, основи теорії Конституції;
- загальні засади конституційного ладу України;
- конституційну регламентацію прав, свобод та обов’язків людини і громадянина;
- поняття виборчої системи і виборчого права;
- конституційні засади організації та функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні;
- конституційно-правові основи організації і діяльності органів місцевого самоврядування.
Уміти:
- володіти конституційно-правовими поняттями і категоріями;
- використовувати знання з конституційного права України в юридичній практиці;
- відслідковувати зв’язки норм конституційного права з нормами інших галузей права;
- в межах допустимого давати аналіз і тлумачення норм конституційного права;
- використовувати конституційно-правові процедури захисту прав і свобод людини;
- обґрунтовувати конституційність і доцільність правових рішень.
Після закінчення вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:
♦ орієнтуватися в системі законодавства з конституційного права України;
♦ правильно тлумачити й застосовувати норми Конституції України та інших нормативно-правових актів;
♦ відрізняти державні органи від інших формувань та один від одного; визначати їх компетенцію;
♦ аналізувати правозастосовні акти.
Студент вважається таким, що успішно засвоїв навчальний матеріал, за умови вільного володіння понятійним апаратом та вміння застосувати його у практичній діяльності.
Самостійна робота студентів, слухачів складається з:
♦ роботи на заняттях в процесі прослуховування і конспектування лекцій;
♦ вивчення лекційного матеріалу;
♦ опрацювання нормативних джерел;
♦ підготовки рефератів, реферативних повідомлень та доповідей з актуальних питань конституційного права;
♦ підготовки до семінарських занять шляхом опрацювання основної і додаткової літератури;
♦ вирішення практичних завдань;
♦ підготовки наукових доповідей для участі у роботі наукового гуртка кафедри, науково-практичних заходах;
♦ узагальнення всіх отриманих знань для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни;
♦ роботи на ЕОМ та в мережі Інтернет.
ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль відповідно до наказу №161 Міністерства освіти України від 02.06.93 здійснюється під час проведення семінарських занять і включає в собі наступні заходи:
– перевірку теоретичних знань за темою, що вивчається;
– контроль правильності вирішення тестових завдань;
– виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійної підготовки;
– перевірку якості підготовки рефератів, доповідей, конспектування нормативних, навчальних та наукових джерел;
– підготовку тез доповідей, наукових статей.
Модульний контроль включає до себе перевірку засвоєння матеріалу вибіркових тем курсу згідно з тематичним планом шляхом проведення контрольних робіт та тестування.
Підсумковий контроль, відповідно до наказу №161 Міністерства освіти України від 02.06.93, здійснюється на підставі поточного та модульного контролю шляхом проведення іспиту, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу.
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
" Конституційне право України" (за вимогами ЕСТS)
| КУРС | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1-2 курс Кількість кредитів відповідних ECTS: 5 Модулів: 4 Змістових модулів: 4 Загальна кількість годин: 180 Тижневих годин: 2/4 | Шифр Правознавство 6.030402 / бакалавр | Семестр: 2-3 Лекції (теоретична підготовка): 36 Семінари: 54 Практичні: - Самостійна робота та індивідуальна робота ( доповіді, реферати, інші навчально-дослідницькі завдня): 90 Вид контролю: екзамен |
РОЗПОДІЛ МАТЕРІАЛУ НА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ
змістовий Модуль 1.
«Загальні питання теорії конституційного права»
Тема № 1.1. Конституційне право – провідна галузь національного права
1.1.1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права. Місце конституційного права в системі права України. Співвідношення термінів “конституційне право” та “державне право”. Відмінність конституційного права за його предметом та методом від інших галузей національного права України. Провідна роль конституційного права в системі права України.
1.1.2. Система конституційного права як галузі права. Поняття, ознаки, види та структура конституційно-правових норм. Особливість конституційно-правових норм. Конституційно-правові інститути.
1.1.3. Конституційно-правові відносини та їх особливості. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
1.1.4. Конституційна-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти. Проблеми конституційної відповідальності в Конституції України.
1.1.5. Джерела галузі конституційного права. Конституція як форма (джерело) конституційного права України. Місце закону в системі джерел конституційного права.
1.1.6. Конституційне право як наука: поняття та предмет. Система, функції та методологія науки конституційного права. Конституційне право як навчальна дисципліна.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Засвоєння даної теми конституційного права України допоможе студентам з'ясувати головні поняття та інститути цієї галузі права, тенденції їх становлення та розвитку в період розбудови української державності, виявити загальні та особливі риси конституційно-правового регулювання, обумовлені притаманними Україні властивостями: соціальними, економічними, політичними, науковими та національними традиціями. Студенти засвоять основні положення теорії конституційного права як галузі, науки та навчальної дисципліни; їх порівняльні характеристики з міжнародно-правовими стандартами конституційного права країн світу.
Ключові поняття: конституційне право; державне право; предмет конституційного права; метод конституційного права; система конституційного права; конституційно-правові норми; конституційно-правові інститути; конституційно-правові відносини; конституційно-правова відповідальність; джерела конституційного права; санкції в конституційному праві.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми.
У результаті вивчення теми № 1 студенти повинні:
а) знати:
* предмет і метод конституційного права України;
* джерела конституційного права України;
* систему конституційного права: принципи, норми, інститути;
* поняття та структуру конституційно-правових відносин;
* особливості конституційно-правової відповідальності
* сучасні наукові досягнення у сфері конституційного права України;
* місце " Конституційного права України" у системі юридичних дисциплін
б) вміти:
* класифікувати джерела конституційного права України;
* визначити підстави та характер конституційно-правової відповідальності, її суб'єктів;
* визначати основні риси сучасного конституційного права;
* визначати суб’єкти, об’єкти та зміст конституційно-правових відносин;
* аналізувати взаємозв'язок науки конституційного права України з іншими науками;
* співвідносити поняття " державне право" та " конституційне право".
Тема № 1.2. Конституція України та її розвиток
1.2.1. Поняття та предмет конституції. Види конституцій. Поняття і сутність конституції як нормативно-правового акта. Риси та юридичні властивості конституції. Конституція юридична і конституція фактична: співвідношення цих понять. Суб’єкти права прийняття конституції. Охорона конституції.
1.2.2. Виникнення і розвиток українського конституціоналізму. Конституція П. Орлика. Конституційні проекти Г. Андрузького, М. Драгоманова, М. Міхновського, М. Грушевського (1905 р.). Конституційне законодавство УНР та ЗУНР. Перша Конституція незалежної Української держави – Конституція УНР від 29 квітня 1918 року. Конституції УРСР.
1.2.3. Історія конституційного розвитку України. Конституційні акти незалежної Української держави. Основні етапи новітньої конституційної реформи в Україні. Загальна характеристика Конституції України 1996 року. Розробка і прийняття Конституції України та внесення до неї змін (порівняльний аналіз з Конституцією 1978 р.). Політико-правова характеристика сучасного етапу становлення нової конституційної системи України. Проблеми реалізації Конституції України в сучасних умовах.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Засвоєння даної теми конституційного права України надасть можливість студентам ознайомитися із особливостями та юридичними властивостями Конституції України, з’ясувати її зміст, структуру, засоби застосування тощо. Знання, які будуть отримані дозволять майбутнім юристам оволодіти основами вчень про конституцію як основний закон держави, визначити особливості конституціоналізму в Україні; зясувати що таке “конституція” та “конституційний режим”; визначити соціальні функції конституції, з’ясувати в чому заключається сутність конституційного контролю в Україні.
Ключові поняття: конституція; конституціоналізм; зміст конституції; форма конституції; юридичні властивості конституції; реалізація конституції; охорона конституції; структура Конституції України; зміст Конституції України; принципи Конституції України; порядок прийняття Конституції України; порядок внесення змін до Конституції України; механізм захисту Конституції України; «жорстка» та “гнучка” конституція; матеріальна і формальна конституція.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми.
У результаті вивчення теми № 2 студенти повинні:
а) знати:
* основні етапи конституійного розвитку в Україні;
* поняття «конституціоналізм», його сутність та тенденції розвитку на сучасному етапі;
* поняття, функції та види конституцій;
* юридичні властивості Конституції України;
* структуру та зміст Конституції України;
* особливості охорони та внесення змін до Конституції України.
б) вміти:
* визначати основні риси Конституції України;
* аналізувати зміст Конституції України;
* класифікувати норми конституції за різними критеріями;
* аналізувати стуктуру конституційно-правових норм.
Тема № 1.3. Конституційний лад і його закріплення в Конституції України
1.3.1. Поняття конституційного ладу та його співвідношення з державним ладом. Ознаки і принципи конституційного ладу України. Гуманістичні, демократичні засади конституційного ладу України.
1.3.2. Механізм Української держави і її основні функції. Державна символіка України. Конституційне закріплення форми української держави. Характеристика державно-політичного режиму в Україні.
1.3.3. Народний суверенітет і його співвідношення з національним і державним суверенітетом. Конституційне закріплення народного суверенітету та форми здійснення народовладдя. Характеристики України як конституційної держави.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Ознайомлення з данною темою дозволить студентам засвоїти поняття конституційного ладу і його основи, проаналізувати сутність та характерні риси конституційного ладу України, розкрити гарантії конституційного ладу України, визначити конституційно-правові засади державного та суспільного ладу України. Ця тема є досить актуальною в умовах активізації політичних процесів, що відбуваються в Україні, так як дає змогу переконатись, що Конституція нашої держави є основою модернізації держави і суспільства, оскільки в ній закріплено основи суспільного ладу.
Ключові поняття: конституційний лад; державний лад, суспільний лад, принципи конституційного ладу; форма Української держави; механізм Української держави і її основні функції, громадянське суспільство; правова держава; народний, національний, державний суверенітет; інститут захисту конституційного ладу.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 3 студенти повинні:
а) знати:
* поняття та сутність конституційного ладу;
* принципи конституційного, державного та суспільного ладу;
* інститути захисту конституційного ладу;
* сутність та співвідношення понять " народний", " національний" та " державний суверенітет"
* особливості громадянського суспільства тй його взаємозв’язок з правовою державою.
б) вміти:
* співвідносити поняття " конституційний лад" та " державний лад";
* давати характеристику механізму української держави та її основним функціям;
* визначати форму державно-політичного режиму виходячи із закріплених принципів конституційного ладу.
змістовий Модуль 2.
«Конституційно-правовий статус особи в Україні.
Форми народного волевиявлення»
Тема № 2.1. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні
2.1.1. Поняття, структура та принципи правового статусу особи в Україні.
2.1.2. Громадянство і належність до громадянства України. Принципи громадянства України. Набуття та припинення громадянства України. Повноваження органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства. Виконання рішень, прийнятих з питань громадянства України.
2.1.3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні. Біпатриди та апатриди. Відповідальність іноземців в Україні. Депортація та екстрадиція іноземців. Особливості правового статусу зарубіжних українців.
2.1.4. Поняття, юридична природа, класифікація та зміст конституційних прав, свобод, законних інтересів та обов’язків людини і громадянина. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
2.1.5. Гарантії реалізації прав і свобод людини та громадянина. Механізм забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина державними органами.
2.1.6. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: повноваження, акти реагування на порушення прав людини.
2.1.7. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Порядок звернення до Європейського Суду з прав людини. Роль неурядових правозахисних організацій у захисті прав і свобод людини та громадянина.
2.1.8. Міжнародні стандарти в галузі прав людини.
Роль і значення теми для підготовки юристів
За результатами вивчення даної теми майбутні фахівці-юритси поглиблять свої знання щодо сутності, змісту та структури правового статусу людини, прав і свобод громадян України, іноземців та біженців, а також системи їх гарантій. Здобутті знання стануть в нагоді при виконанні фахівццями своїх безпосередніх обов’язківу їх професійній діяльності, оскільки захист прав і свобод людини і громадянина є одним із основних завдань юридичної практики.
Ключові поняття: основи правового статусу людини; громадянство; філіація; натуралізація; оптація; особи без громадянства; іноземні громадяни; біженці; інститут притулку; конституційні права і свободи; гарантії реалізації прав і свобод; особисті права та свободи; політичні права та свободи; соціально-економічні права та свободи; економічні права і свободи; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 4 студенти повинні:
а) знати:
* основні конституційно-правові характеристики правового статусу особи (поняття, структура, принципи);
* співвідношення понять «права», «свободи», обов’язки», «людина», «громадянин», «особа»;
* поняття, принципи та способи набуття громадянства України;
* правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців;
* систему гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні.
б) вміти:
* класифікувати права і свободи людини і громадянина;
* співвідносити права і свободи людини з обов’язками та відповідальністю;
* визначати права і обов’язки особи в залежності від віку, приналежності до держави тощо;
* характеризувати підстави набуття та припинення громадянства України;
* визначати систему гарантій (внутрішньодержавних та міжнародних) реалізації та захисту окремих категорій прав і свобод людини і громадянина в Україні;
* використовувати знання щодо конституційних прав, свобод і гарантій людини та громадянина у професійній діяльності.
ТЕМА № 2.2. Народне волевиявлення (вибори та референдум)
2.2.1. Поняття й суть народовладдя. Безпосередня демократія: поняття, конституційна природа, форма. Представницька демократія: поняття та форми.
2.2.2. Виборче право та виборча система: поняття, принципи. Стадії та суб’єкти виборчого процесу. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів держави та місцевого самоврядування.
2.2.3. Вибори народних депутатів України. Вибори Президента України. Місцеві вибори.
2.2.4. Поняття та конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Всеукраїнський та місцеві референдуми. Порядок призначення, організації та проведення референдумів.
2.2.5. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Дана тема є досить важливою, так як дає змогу студентам з’ясувати соціальну функцію таких важливих інститутів безпосередньої демократії як вибори та референдум, а також дозволяє зясувати, що поряд з виборами і референдумом мають місце і інші форми безпосередньої демократії. За результатми вивчення теми студенти з'ясують зміст поняття «народне волевиявлення» та особливості цього конституційно-правового інституту в Україні, а також ознайомляться з особливостями виборчої системи та проведенням референдумів в Украні.
Ключові поняття: виборче право; принципи виборчого права; виборча система; активне і пасивне виборче право; мажоритарна виборча система; пропорційна виборча система; змішана виборча система; виборчий процес та його стадії; виборчий округ та виборча дільниця; виборчі комісії; передвиборна агітація; голосування і встановлення результатів виборів; референдум; порушення виборчого законодавства.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 5 студенти повинні:
а) знати:
* основні засоби безпосередньої (прямої демократії);
* поняття та принципи виборчого права України;
* особливості виборчих систем, що використовуються в Україні;
* види порушень виборчого законодавства;
* поняття, предмет та види референдумів, які проводяться в Україні;
* сутність виборчого процесу та його стадії.
б) вміти:
* використовувати методики різних виборчих систем для визначення результатів виборів, самостійно оцінювати їх;
* аналізувати конституційне виборче законодавство України, порівнюючи його з зарубіжними країнами;
* характеризувати принципи виборчого права України.
змістовий Модуль 3.
«Конституційно-правовий статус органів державної влади в Україні»
Тема № 3.1. Конституційні основи організації і здійснення державної влади в Україні
3.1.1. Поняття та юридична природа державної влади. Структура конституційно-правового інституту державної влади.
3.1.2. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус. Структура чинного законодавства про державні органи України.
3.1.3. Принципи організації та діяльності органів держави. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
3.1.4. Система органів державної влади. Класифікація (види) органів державної влади.
3.1.5. Конституювання державних органів, формування їх кадрового складу. Способи формування державних органів.
Роль і значення теми для підготовки юристів
У процесі вивчення данної теми студенти ознайомлятьсязособливостями конституційного регулювання, системою, організацією та здійсненням державної влади в Україні. Студенти з'ясують місце і роль в ній органів, що представляють різні гілки державної влади, в тому числі правоохоронних.
Ключові поняття: державна влада; легітимність державної влади; джерело державної влади; принцип поділу влади; органи державної влади; принципи організації і діяльності органів державної влади; державний орган; функції держави; механізм держави; система органів денржавної влади; орган законодавчої влади; виконавчі органи державної влади; органи судової влади.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми.
У результаті вивчення теми № 6 студенти повинні:
а) знати:
* особливості державної влади як інституту конституційного права;
* поняття, ознаки та систему органів державної влади України;
* види органів державної влади України;
* принципи організації та діяльності органів державної влади, їх конституційне закріплення.
б) вміти:
* визначати схожості та відмінності між ознаками та функціями органів державної влади;
* класифікувати органи державної влади за різними критеріями;
* визначати співвідношення та взаємозалежність органів державної влади;
* характеризувати особливості органів державної влади, які представляють різні гілки влади.
Тема № 3.2. Законодавча влада в Україні
3.2.1. Законодавча влада в системі державної влади. Конституційна природа парламенту України.
3.2.2. Склад та структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради України. Поняття та роль (функції) коаліції депутатських фракцій. Принципи формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій.
3.2.3. Функції та повноваження Верховної Ради України. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
3.2.4. Акти Верховної Ради України. Закон у системі нормативно-правових актів. Класифікація законів та порядок набрання ними чинності.
3.2.5. Організація та порядок роботи Верховної Ради України. Сесія – основна організаційно-правова форма діяльності Верховної ради України. Апарат Верховної ради України.
3.2.6. Конституційний статус народного депутата України та правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандату.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Вивчення даної темисприятиме формуванню у студентів уявлення про законодавчу владу в державі, що здійснюється, перш за все, загальнодержавним представницьким органом, а також отриманню знань щодо складу та структури Верховної Ради України, дослідивши її місце в механізмі державної влади, функцій та повноважень парламенту, етапів законодавчого процесу, зовнішньополітичної діяльності Верховної Ради України.
Ключові поняття: парламент; парламентаризм, бікамералізм, функції парламенту; комітети Верховної Ради України; законодавчий процес, законодавча ініціатива, законодавча пропозиція, субєкти законодавчої ініціативи, депутатські фракції, коаліція депутатських фракцій, депутатський запит, депутатське зверення.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 7 студенти повинні:
а) знати:
* поняття, ознаки та види парламентів;
* конституційний склад і структуру Верховної Ради України;
* функції, повноваження та акти Верховної Ради України;
* основні форми діяльності Верховної Ради України;
* конституційно-правовий статус народного депутата України
* поняття та стадії законодавчого процесу.
б) вміти:
* характеризувати основні стадії законодавчого процессу;
* визначати повноваження парламенту відповідно до його функцій;
* класифікувати парламенти за різними критеріями (структурою, об’ємом повноважень, способом формування тощо).
Тема № 3.3. Президент України
3.3.1. Конституційна природа, місце та роль Президента України в механізмі державної влади.
3.3.2. Порядок обрання Президента України. Строк повноважень Президента України. Конституція України про підстави та порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
3.3.3. Функції та повноваження Президента України. Повноваження Президента України в галузі міжнародних відносин, оборони та охорони правопорядку, прав і свобод громадян України.
3.3.4. Акти Президента України. Порядок проходження та опрацювання проектів указів і розпоряджень Президента України.
3.3.5. Конституційно-правові основи взаємовідносин Президента України з Верховною Радою України. Постійний Представник Президента України в Верховній Раді України.
3.3.6. Секретаріат Президента України. Представництво Президента України в АРК, його статус і організація роботи.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Засвоєння теоретичних положень з даної теми надасть можливість майбутнім юристам здобути знання щодо місця та ролі президента як глави держави та гаранта конституції, його співвідношення з іншими органами державної влади, а також функцій, правового статусу та впливу цього органу влади на головні сфери суспільного життя.
Ключові поняття: інститут глави держави; президент; інаугурація; форма правління; “сильний” і “слабкий” президент; імпічмент; промульгація; контрасигнатура; Адміністрація Президента України; право вето; акти Президента України; Рада національної безпеки і оборони України.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 8 студенти повинні:
а) знати:
* роль Президента України в механізмі державної влади;
* функції, повноваження та акти Президента України;
* порядок обрання Президента України;
* підстави та порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
б) вміти:
* визначати відмінні риси президента від інших органів державної влади;
* характеризувати основні функції та повноваження глави держави;
* характеризувати та аналізувати стадії виборчого процесу Президента України.
Тема № 3.4. Виконавча влада в Україні
3.4.1. Поняття та зміст виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.
3.4.2. Кабінет Міністрів України в системі органів державної влади. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України. Повноваження Кабінету Міністрів України та підстави припинення його діяльності. Акти Кабінету Міністрів України. Організація роботи Кабінету Міністрів України.
3.4.3. Центральні органи виконавчої влади. Органи внутрішніх справ у системі органів виконавчої влади.
3.4.4. Правовий статус виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Організація роботи виконавчих органів Автономної Республіки Крим.
3.4.5. Поняття, система та структура місцевих державних адміністрацій. Організація роботи місцевих державних адміністрацій. Функції та повноваження місцевих державних адміністрацій. Акти місцевих органів виконавчої влади. Конституційні засади взаємовідносин місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Апарат місцевих державних адміністрацій.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Отримані за результатом вивчення данної теми знання допоможуть студентам сформувати уявлення про поняття виконавчої влади, її системи, особливостей її співвідношення із законодавчою владою та Президентом України. Вивчення данної теми є особливо важливим для майбутніх фахівців юристів, оскільки більшість із них будуть працювати в одному із органів виконавчої влади, якому притаманні ті ознаки та характеристики, що будуть розглядатися в межах цієї теми.
Ключові поняття: виконавча влада; уряд; Кабінет Міністрів України; резолюція недовіри; відставка; система органів виконавчої влади; міністерство; державний комітет (державна служба); центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом; місцева державна адміністрація; голова місцевої державної адміністрації
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 9 студенти повинні:
а) знати:
* поняття, ознаки, види та систему органів виконавчої влади;
* роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади його повноваження, порядок формування та припинення діяльності;
* види та повноваження центральних органів виконавчої влади;
* поняття, структуру та повноваження місцевих державних адміністрацій.
б) вміти:
* класифікувати органи виконавчої влади в Україні;
* характерезувати підстави припинення повноважень уряду;
* співвідносити повноваження місцевих державних адміністрацій з повноваженнями органів місцевого самоврядування;
* визначити особливості функціонування Міністерства внутрішніх справ.
Тема № 3.5. Конституційно-правові основи організації і функціонування судів та прокуратури в Україні
3.5.1. Конституційні принципи та засади правосуддя. Система судових органів України. Функції та повноваження судів загальної юрисдикції. Статус суддів. Призначення на посаду та звільнення з посади судді. Гарантії незалежності суддів.
3.5.2. Конституційна юрисдикція. Місце Конституційного Суду України в механізмі судової влади. Склад та порядок формування Конституційного Суду України. Повноваження Конституційного Суду України. Процедура розгляду справ Конституційним Судом України. Суб’єкти права звернення та подання до Конституційного Суду України. Організація роботи Конституційного Суду України та процедура розгляду ним справ. Акти Конституційного Суду України.
3.5.3. Конституційні основи організації та діяльності спеціалізованих судів.
3.5.4. Вища рада юстиції України: склад, порядок формування, основні функції та повноваження.
3.5.5. Місце прокуратури в системі органів державної влади. Система, функції та повноваження прокуратури. Акти органів прокуратури.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Дана тема є визначальною та має велике значення для студентів, як майбутніх юритсів, оскільки зумовлена необхідністю отримання знань щодо функціонування найбільш дієвих інституцій, які захищають права і свободи громадян, а саме судів, що предсавлють судову гілку влади в державі та прокуратури, що є органом спеціальної компетенції з широким колом правоохоронних функцій.
Ключові поняття: судова влада; правосуддя; судочинство; функції судової влади; принципи судочинства; судова система України; конституційна юрисдикція; конституційне подання; конституційне звернення; Вища рада юстиції, прокуратура; функції прокуратури; акти реагування органів прокуратури; адвокатура.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 10 студенти повинні:
а) знати:
* поняття, принципи та функції судової влади в Україні;
* систему судових органів України та порядок їх функціонування;
* конституційно-правовий статус суддів.
* склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
* конституційно-правовий статус органів прокуратури.
б) вміти:
* співвідносити та характеризувати акти реагування прокуратури;
* визначати відмінності між конституційним зверненням та конституційним поданням;
* аналізувати основні зміни, що відбулися за результатми судової реформи в Україні;
* характеризувати порядок призначення на посаду та гарантії суддів.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.
«Територіальний устрій та місцеве самоврядування в Україні»
ТЕМА № 4.1. Конституційно-правові основи
адміністративно-територіального устрою України
4.1.1. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України.
4.1.2. Автономія: поняття, види, форми. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим. Порядок формування та структура Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Правовий статус депутатів Верховної Ради АРК. Постійні комісії, депутатські групи та фракції Верховної Ради АРК. Рада міністрів АРК та інші органи виконавчої влади АРК.
4.1.3. Столиця України: особливості політико-правового статусу.
4.1.4. Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення адміністративно-територіального устрою України.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Дана тема є актуальною для засвоєння студентами, оскільки присвячена розгляду питань, які пов’язані з розуміннямтериторії, що є однією з основних ознак держави та визначає простір, на який поширюється суверенітет і влада держави. За результати вивчення студенти з'ясують конституційно-правове закріплення територіального устрою України та здійснення влади в межах територіальних одиниць, визначених державою.
Ключові поняття: форма державного устрою; адміністративно-територіальний поділ; унітарна держава; федеративна держава; принципи унітаризму; автономія; види автономії; область; район; місто; село; селище; регіон.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 11 студенти повинні:
а) знати:
* поняття та систему адміністративно-територіального устрою України;
* поняття, види та форми автономій;
* конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
б) вміти:
* характеризувати Конституцію Автономної Республіки Крим;
* визначити роль Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
* співвідносити поняття «унітарна держава», «федеративна держава»;
* класифікувати автономії за визначеними критеріями.
ТЕМА № 4.2. Конституційні засади
місцевого самоврядування в Україні
4.2.1. Поняття, ознаки та історія становлення місцевого самоврядування в Україні. Основні наукові концепції місцевого самоврядування та найбільш поширені моделі місцевого самоврядування. Розвиток законодавства про місцеве самоврядування в Україні. Європейська Хартія про місцеве самоврядування.
4.2.2. Система місцевого самоврядування в Україні. Територіальна, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування. Сфера компетенції місцевого самоврядування. Акти місцевого самоврядування.
4.2.3. Організація роботи місцевих рад. Структура, форми та методи роботи місцевих рад. Організація роботи депутатів місцевих рад. Організація роботи сільських, селищних, міських голів, а також голів районних та обласних рад. Виконавчі комітети: структура, порядок утворення, форми та методи роботи.
4.2.4. Гарантії діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві. Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Органи самоорганізації населення.
4.2.5. Сучасні проблеми та головні напрямки розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Роль і значення теми для підготовки юристів
Дана тема відіграє важливе значення для майбутніх фахівців юристів, оскільки за результатми її вивчення студенти з’ясують поняття такого багатогранного явища як місцеве самоврядування, визначать систему його принципів та засад діяльності, проаналізують діяльність органів державної влади у сфері місцевого самоврядування – законодавчої, виконавчої, судово-контрольної - з урахуванням стандартів Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування, а також визначення перспектив з відповідних питань розвитку місцевого самоврядування.
Ключові поняття: місцеве самоврядування; система органів місцевого самоврядування; принципи місцевого самоврядування; компетенція місцевого самоврядування, власні повноваження; делеговані повноваження; гарантії місцевого самоврядування; місцевий бюджет; територіальна громада; органи самоорганізації населення.
Обсяг знань і вмінь студентів після вивчення теми
У результаті вивчення теми № 12 студенти повинні:
а) знати:
* основні наукові концепції місцевого самоврядування;
* історію становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні;
* принципи, завдання та функції місцевого самоврядування;
* систему місцевого самоврядування в Україні.
б) вміти:
* давати характеритику статусу депутатів місцевих рад;
* визначати органи та посадових осіб місцевого самоврядування;
* співвідносити функції місцевого самоврядування з органами державної влади на місцях.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
| Тема | Лекції | Семінарські та практичні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота | |
| Змістовий модуль I. " Загальні питання теорії конституційного права" | |||||
| 1. Конституційне право – провідна галузь національного права України | |||||
| 2. Конституція України та її розвиток | |||||
| 3. Конституційний лад і його закріплення в Конституції України | |||||
| Модуль II. " Конституційно-правовий статус особи в Україні. Форми народного волевиявлення" | |||||
| 4. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні | |||||
| 5. Народне волевиявлення (вибори, референдум) | |||||
| Модулі ІII - ІV “Конституційно-правовий статус органів державної влади в Україні ” | |||||
| 6. Конституційні основи організації і здійснення державної влади в Україні | |||||
| 7. Законодавча влада в Україні | |||||
| 8. Президент України | |||||
| 9. Виконавча влада в Україні | |||||
| 10.Конституційно-правові основи організації і функціонування судів та прокуратури в Україні | |||||
| Модуль V. «Територіальний устрій та місцеве самоврядування в Україні» | |||||
| 11. Конституційно-правові основи адміністративно-територіального устрою України | |||||
| 12. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні | |||||
| Усього годин | |||||
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи може змінюватися залежно від змісту навчального курсу.
ПОРАДИ ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ЇХ ПІГОТОВКИ
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення конституційного права України та опанування його методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.
Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, удосконаленню культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.
Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс “Конституційне право України” й засвоїти предмет цієї науки.
Основні завдання семінарських занять з конституційного права України полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про державотворчі процеси українського суспільства, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань, студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні в різні часи суспільних формацій. Основою ефективного розгляду положень конституційного права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у опануванні нормативною базою, студіюванні та конспектуванні навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.
Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими допоміжними джерелами.
Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти можуть використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.
Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з конституційного права України.
Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:
· чітке формування теоретичного положення;
· обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;
· аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;
· значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспиту на основі балів, які студент набрав при вивченні навчальної дисципліни. Це стосується і тих тем та питань, що вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, котрі включаються в екзаменаційні білети.
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО – ПРОВІДНА ГАЛУЗЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА.
Лекції – 4 год.
Семінарські заняття – 4 год.
Ключові поняття: конституційне право; державне право; предмет конституційного права; метод конституційного права; система конституційного права; конституційно-правові норми; конституційно-правові інститути; конституційно-правові відносини; конституційно-правова відповідальність; джерела конституційного права; санкції в конституційному праві.
Семінар № 1 – 2 год.
План
1. Поняття, предмет і метод галузі конституційного права.
2. Система та інститути галузі конституційного права.
3. Поняття, ознаки, види та структура конституційно-правових норм.
4. Конституційно-правові відносини та їх особливості.
Семінар №2 – 2 год.
План
1. Конституційна-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти.
2. Джерела галузі конституційного права.
3. Конституційне право як наука: поняття та предмет. Система, функції та методологія науки конституційного права.
4. Конституційне право як навчальна дисципліна.
Література:
1. Красникова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. – №2. – С.90.
2. Крошка Д.Г. Джерела конституційного права // Матеріали міжвузівської наукової конференції студентів та студентів “Юридична наука та правоохоронна діяльність. – Дніпропетровський юридичний інститут МВС України. – 2001. – Вип.№1. – травень.
3. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти // Право України. – 2001. – №2. – С.92.
4. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність – питання теорії і практики. Автореферат дисертації. – К., 2000.
5. Повяляєва М. Інститути конституційного права України: поняття. Ознаки та критерії розмежування // Право України. – 2000. – №5. – С.20-24.
6. Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки, види та структура конституційно-правових норм // Право України. – 2001. – №11. – С.9.
7. Червяцова А. “Позитивний” аспект конституційної відповідальності: визначення змісту // Право України. – 2000. – №13. – С.97.
Література для поглибленого вивчення.
1. Балан С.В. Конституційно-правова відповідальність: на шляху універсальної ідентифікації. Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 29, Київ 2005
2. Гагиев А.К. Развитие конституционных норм: допустимые пределы // Конституционное и муниципальное право. – 2000. – № 1. – С. 2-3.
3. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України. – 2000. – №3. – С. 41-44.
4. Конституція незалежної України: Навчальний посібник. Кол. авт.; За ред. В.Ф.Погорілка, Ю.С.Шемшученка, В.О.Євдокимова. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. – 428 с.
5. Малишко М. Конституційний процес. Час звірити підходи // Віче. – 2001. – №7. – С.34.
6. Малишко М.І. Конституції зарубіжних країн та України (основи конституціоналізму). – К.: МАУП, 2000. – 112 с.
7. Мельник О.В. Конституційно-правова відповідальність: Автореф. на здоб. наук. ст. канд. юр. наук, 12.00.02. – Київ. національний унів. ім. Т.Шевченко. – К., 2000. – 16 с.
8. Проблемы правовой ответственности государства // Государство и право. – 2000. – №3. – С.24.
9. Рогожин А., Гончаренко В. Проблеми становлення конституціоналізму в Україні // Право України. – 2000. – №12. – С.143.
10. Савнич М.В Сучасні проблеми розуміння природи чинності конституції. Юридичний вісник № 1, 2006
11. Слободян Н.М. Співвідношення конституційного делікту з іншими видами правопорушень Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 27, Київ 2005
12. Терлецький Д. Джерела міжнародного права в системі конституційного права України. Юридичний вісник № 1, 2006
13..Третяк О.П. Співвідношення дефініцій «об’єкт конституційно-правових відносин» та «об’єкт конституційного права» Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 28, Київ 2005
14. Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України. – 2000. – №7. – С.9-13.
15. Шаповал В. Суб’єкти конституційного права України: постановка проблеми теоретичного визначення // Право України. – 2000. – №8. – С.21-23.
16. Цоклан В.І. Джерела конституційного права України: поняття, види і структура. Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 29, Київ 2005
ТЕМА 2. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РОЗВИТОК.
Лекції – 2 год.
Семінарське заняття – 2 год.
Ключові поняття: конституція; конституціоналізм; зміст конституції; форма конституції; юридичні властивості конституції; реалізація конституції; охорона конституції; структура Конституції України; зміст Конституції України; принципи Конституції України; порядок прийняття Конституції України; порядок внесення змін до Конституції України; механізм захисту Конституції України; «жорстка» та “гнучка” конституція; матеріальна і формальна конституція.
План.
1. Поняття, функції та види конституцій.
2. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні.
3. Конституційні акти незалежної Української держави.
4. Загальна характеристика Конституції України 1996 року.
5. Риси та юридичні властивості конституції. Охорона конституції.
Нормативна література.
1. Декларація про держаний суверенітет України: прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 // ВВР Української РСР. – 1990. – №3. – Ст.429.
2. Декларація прав національностей України: прийнята Верховною Радою України 1 листопада 1991 р. // Там же. – №53. – Ст.799.
3. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 // Там же. – 1991. – №38. – Ст.502.
4. Закон України від 12.09.1991 р. “Про правонаступництво України” //Там же. – №46. – Ст.617.
Література:
1. Коновалюк В. Конституція – основа правової системи держави // Голос України. – 2001. – №113. – 27 червня.
2. Конституція незалежної України: Навчальний посібник. Кол. авт.; За ред. В.Ф.Погорілка, Ю.С.Шемшученка, В.О.Євдокимова. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. – 428 с.
3. Фрицький О.Ф. Деякі питання розвитку законодавства в галузі конституційного права до 2005 р. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1996.
Література для поглибленого вивчення:
1. Аблязов Д.Е. Принципи верховенства конституції та сучасні проблеми її реалізації в Україні Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 30, Київ 2005
2. Костицький В. Конституція України 1996 року – модель Української держави // Право України. – 2001. – №8. – С.16
3. Малишко М.І. Конституції зарубіжних країн та України (основи конституціоналізму). – К.: МАУП, 2000. – 112 с.
4. Негодченко О.В., Ясир М.Д., Нагорна О.О. Україна на шляхах незалежності / Метод. матеріали на допомогу доповідачам і лекторам до 5-річниці незалежності України. – Запоріжжя, облдержадміністрація, 1996. – 20с.
5. Орзіх М.П. Перші зміни Конституції України та перспективи подальших конституційних перетворень. Юридичний вісник №1, 2006
6. Савенко М. Функція правової охорони Конституції України // Право України. – 2001. – №9. – С.6-9.
7. Слюсаренко А.П., Томенко М.В. Історія української конституції. – К.: Знання, 1993. – 191 с.
8. Тацій В., Тодика Ю. Проблеми реалізації Конституції України // Вісник академії правових наук України. – 2000. – №2. – С. 20-29.
9. Тесленко М. Держава і правова охорона конституції. // Право України. – 2005, №2
10. Тесленко М. Умови Ефективності правової охорони конституції. // Право України. – 2005, №6
11. Тодика Ю. Реалізувати потенціал Основного Закону // Віче. – 2001. – №6. – С.3.
12. Шаповал В. П’ять років Конституції України: реалії і проблеми // Віче. – 2001. – №6. – С.13.
ТЕМА 3. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД І ЙОГО ЗАКРІПЛЕННЯ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Лекції – 2 год.
Семінарське заняття – 2 год.
Ключові поняття: конституційний лад; державний лад, суспільний лад, принципи конституційного ладу; форма Української держави; механізм Української держави і її основні функції, громадянське суспільство; правова держава; народний, національний, державний суверенітет; інститут захисту конституційного ладу.
План.
1. Загальна характеристика конституційного ладу України: поняття, ознаки, принципи.
2. Конституційні основи державного ладу України.
3. Конституційні основи суспільного ладу України.
Нормативна література
1. Конституція України. Розділ I (ст.1-20); розділ III (ст.69-74); розділ IV (ст.75); розділ V (ст.102). – К., 1996.
2. Закон України “Про власність” // ВВР. – 1991. – №20. – ст.249.
3. Закон України “Про Службу безпеки України” // ВВР. – 1992. – №27. – Ст.382.
4. Закон України “Про Збройні Сили України” // ВВР. – 1992. – №9. – Ст.105.
5. Закон України „Про Державну прикордонну службу України” //ВВР.- 2003. – №27 ст. 208.
6. Закон України “Про об’єднання громадян” // ВВР. – 1992. – №34. – ст.504; Урядовий кур’єр. – 2001. – №142. – 9 серпня.
7. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” // ВВР. – 1991. – №6. – ст.38; 1994. – №15. – Ст.84; 1995. – №1. – Ст.3, №30. – Ст.229; 1996. – №31. – Ст. 148.
8. Закон України “Про міжнародні договори України” // ВВР. – 2004. – №50. – Ст.540.
9. Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001р. // ВВР. – 2001. – №23. – Ст.118.
Література.
1. Заєць А.П. Правова держава в Україні: концепція і механізм реалізації. Автореферат дисертації. – К., 2000.
2. Прієшкіна О.В. Конституційно-правова характеристика України як суверенної та незалежної держави Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 28, Київ 2005
3. Примуш М. Порядок утворення і діяльності політичних партій // Віче. – 2001. – №5. – С.143.
4. Фрицький О.Ф. Розподіл влади: філософська теорія і практика її застосування в законодавстві України // Філософські проблеми права і правоохоронної діяльності співробітників ОВС. Збірник наукових праць. – К.: УАВС, 1995. – С.20.
Література для поглибленого вивчення теми.
1. Вітик І.Р. Національна безпека України і незалежність держави: до визначення понять Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 28, Київ 2005
2. Негодченко О.В., Порощук С.Д. Социальная защита личности как функция современного государства // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етичності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХI ст. (тези V Міжнародної наук.-практ. конф-ї 22-25 трав. 1997 р.) ч.II. Київ-Чернівці, КВП МО України. – Чернівецьк. держ. ун-т, 1997. – С.73-78.
3. Примуш В. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій // Право України. – 2000. – №11. – С.25.
4. Наливайко Л.Р. Проблеми суверенітету на сучасному етапі розвитку української держави Науковий вісник Юридичної академії МВС №2, 2005
5. Пелих Н Конституційний суд – гарант конституційного ладу в Україні Підприємництво, господарство і право №3, 2005
6. Пелих Н.А. Гарантії конституційного ладу України Збірник наукових праць Держава і право. Випуск 27, Київ 2005
7. Прієшкіна О.В. До питання духовних і націон