Правила набору текстів

Правила оформлення та презентації доповідей

1. Доповідь можна писати на аркушах з зошиту чи на аркушах формату А-4; доповідь має бути підписана наступним чином (зразок):

Доповідь по домашній роботі № 1

студента/студентки 3-го курсу групи ДО

Шевцова Дмитра

05.03.2010

де дата відповідає дню написання роботи чи здійснення доповіді.

1. Основні записи по доповіді роблять на дошці до початку пари, а після початку пари доповідач має 5-7 хвили для стислого викладення результатів (своєрідна презентація) та відповідей на питання співгруників та викладача. Оформлена доповідь (письмовий варіант) здається викладачу.
2. Оцінка за доповідь є інтегральним показником, який враховує оформлення доповіді та проведення її презентації.
3. За звичай доповідача/доповідачів призначає викладач; якщо за тих чи інших причин викладач не призначив доповідача, то це має зробити староста групи/підгрупи.
4. За бажанням студент може набрати і роздрукувати свою доповідь, але рукописний варіант з читабельним почерком теж цілком прийнятний.
5. Щодо оформлення задач доповіді – див. наступний розділ.

Правила оформлення розв’язків задач

1. Кожна задача, що оформлюється (чи то в доповіді, чи то як додаткова задача, чи задача підвищеної складності), має включати повну умову, розв’язок/доведення і завершуватись відповіддю чи словами «що і треба було довести».
2. Кожний перехід в задачі має бути обґрунтований стисло, але чітко, щоб логіка розв’язку простежувалась від початку до кінця. Неприйнятною є наявність самих лише формул без відповідних пояснень.
3. Стисло можна викладати ті частини розв’язку, що стосуються інших дисциплін: інтегрування, диференціювання, розв’язування рівнянь, нерівностей та їхніх систем можна наводити без детальних пояснень. Натомість використання відомостей теорії ймовірностей та математичної статистики має супроводжуватись посиланням на відповідні леми/теореми/визначення/властивості, наприклад: «Тепер застосуємо лему Бореля-Кантеллі…», «за теоремою Пуассона отримана ймовірність збігається до…», «згідно з визначенням слабкої збіжності…», «враховуючи невід’ємність дисперсії, …».
4. Якщо в розв’язку використано теорему/лему/властивість/визначення, які не були викладені у лекційному матеріалі, то варто навести відповідне формулювання. Використовувати «нелекційні» матеріали потрібно дуже обережно, уважно і тільки в тих випадках, коли без них дійсно не обійтись (як правило, цього вимагають лише окремі задачі підвищеної складності).

Правила набору текстів

· Текст набираємо в MS Word 2003 (або 2000). Ні 98, ні 2007, ні 2010 не використовуємо. Помилку роблять ті, хто використовує MS Word 2007/2010 і зберігає в ньому документ в форматі Word 2003, бо тоді формули, наприклад, зберігаються як рисунки і редагуванню вже не підлягають. Якщо (і тільки якщо) немає можливості використовувати MS Word 2003, то замість MS Equation обов’язково (!) слід встановити MathType.

· Якщо текст для набору дає викладач, то, швидше за все текст має бути набраний українською мовою (навіть якщо в оригіналі він російський чи англійський). Якщо з цього приводу є хоч найменші сумніви – краще зайвий раз уточніть, якою мовою має бути набрано текст.

· Шрифт Times New Roman, кегель 12, інтервал 1. Інші шрифти використовувати вкрай небажано (навіть якщо нам дуже подобається щось красиве чи щось строге), стиль тексту «обычный», а не якийсь інший, навіть якщо він має вид звичайного стилю.

· Формули і назви змінних набираємо як MS Equation чи MathType. Текстом набираємо лише слова. Не використовуємо режим «вставки символів» і набираємо, наприклад, , а не x. Формули набираємо за принципом «кожну формулу окремо і нерозривно», тобто не об’єднуємо кілька формул в одну: чи , а виключно набираємо як , (коми, крапки і інші розділові знаки намагаємось не ліпити в формулу) і не ділимо одну формулу на декілька, тобто, не робимо так: + . Слова і розділові знаки в формулах використовуємо тільки тоді, коли без цього вже не обійтись: . При цьому не забуваємо при наборі слів в середині формули перемикати стиль з math на text, щоб слова були не , а Для того, щоб між словами в формулі ставити знак пробілу, натискаємо Ctrl+пробіл. Намагаємось не залишати в тексті порожні формули як ця , бо це дуже недобре. Розмір шрифту в формулах має відповідати розміру тексту документу: формула , як і , набрані невірним розміром, а – вірним. Для набору формул не використовуємо текстові індекси, тобто, не робимо так: a ₁+ a ₂= c, а виключно так: . Всі формули мають бути однотипні за шрифтами і стилями, не допускаються формули типу чи , а тільки . Ну і, звісно ж, формули треба набирати коректно, тобто знак множення має бути знаком множення (), а не астериском (), дужки мають повністю охоплювати вираз , а не бути «куцими» як . Звісно, формули повинні мати то й же розмір основного шрифту, що і основний текст! Не плутаємо індекси в формулах з простим зміщенням тексту: – ця змінна з індексом набрана вірно, – ця змінна з двома індексами теж набрана вірно, а от та набрані невірно (їм відповідають зовсім інші схеми набору в стандартних палетках MS Equation чи MathType: вірними в даному випадку є палетки – для нижнього індексу та – для подвійного індексу, а невірними є та ). Не варто також використовувати палетку в тих випадках, коли можна обійтись, наприклад, лише , тобто, та виглядатимуть однаково, хоча перша з них набрана невірно – використано палетку з порожнім верхнім індексом. Для набору сум треба використовувати відповідні палетки: скажімо для набору суми потрібно використовувати саме палетку суми , а не ліпити за допомогою палетки та символу .

· Найпростіші рисунки робимо засобами малювання MS Word 2003, наприклад, так:

· Текст в абзаці вирівнюємо «від краю до краю» (як це зроблено в попередніх – дивись вище – абзацах), а не так, як це зроблено в цьому абзаці, бо тоді наявність в абзаці дужедужедовгихслів робить ліву границю абзацу кривою.

· Тексст обов’яково перивіряємо на найавність памилок. Не забуваємо про елементарні правила пунктуації бо якщо в реченні не вистачає ком то це так само погано, як і коли після коми немає пробілу.

· Для вирівнювання тексту по центу використовуємо форматування «по центру» , а не використовуємо відступи , тобто робимо так:

«Текст вирівняно по центру правильно»

а не так:

«Текст вирівняно по центру невірно»,

хоча і виглядають ці два вирівнювання однаково.

· Ніколи не пишемо декілька пробілів підряд! Для цього існують такі речі: формат абзацу, табуляція і т.д.

Не робимо так:

Іванов 15

Петров 14

Але робимо так:

Іванов 15

Петров 14

· Не виходити за межі полів сторінки. Текст, графіка, формули не повинні виходити ні за верхні, ні за нижні, ні за ліві, ні за праві поля сторінки як в цьому абзаці.

· Всі об’єкти (формули, рисунки, таблиці…) повинні у своїх властивостях (формат об’єкта, положення) мати опцію «в тексті».