Аналітичні процедури в аудиті

Активні та пасивні рахунки їх хар-ка

У процесі роботи підприємства необхідно вести поточний облік стану майна підприємства, джерел формування цього майна, а також облік різних господарських операцій. Способом ведення такого обліку є бухгалтерські рахунки. Рахунки більш зручні для поточного обліку, ніж баланс підприємства, тому що вони не такі трудомісткі.

Залежно від виду об'єкта спостереження рахунку ділять на активні і пасивні. На активних рахунках відображається майно підприємства, а на пасивних відображаються зобов'язання організації (способи формування цього майна). Наприклад, до активних рахунках можна віднести рахунку «Основні засоби», «Каса», «Матеріали», а до пасивних рахунків «Розрахунки з персоналом з оплати праці», «Статутний капітал», «Резервний капітал» та ін Запис на рахунках починається відбитком початкового залишку (початкового сальдо). На активних рахунках цей залишок записується в дебет, на пасивних - в кредит. Потім на рахунках записуються всі операції, що приводять до зміни залишку. Операції, що збільшують залишок, записуються на стороні залишку, що зменшують - на протилежній стороні. Тобто на активних рахунках збільшення відображають за дебетом, зменшення - за кредитом. На пасивних рахунках навпаки, збільшення відображають за кредитом, зменшення - за дебетом. Якщо скласти суми всіх операцій, записаних на сторонах рахунку, то виходять обертів. Підсумкова сума, записана за дебетом рахунку, називається дебетовим оборотом, за кредитом рахунка - кредитовим. При підрахунку оборотів початковий залишок не враховується. Кінцевий залишок (кінцеве сальдо) рахунку визначають, додаючи до початкового залишку оборот по тій же стороні рахунка, на якій знаходиться початковий залишок, і віднімаючи оборот по протилежній стороні. Наприклад, при визначенні кінцевого залишку на активному рахунку потрібно скласти початковий залишок з дебетовим оборотом і відняти кредитовий оборот. Кінцевий залишок (можливо, його не буде) записується на тій же стороні рахунка, що й початковий. Якщо початкового залишку не було, то сальдо на кінець звітного періоду знаходять вирахуванням з більшого обороту меншого. Залишок записують на тій стороні рахунка, на якій було відображено суму більшого обороту.

Аналітичні процедури в аудиті

Аналітичні процедури є одним із видів аудиторських процедур і полягають у виявленні, аналізі й оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб'єкта, який перевіряють. їх застосування основане на явному причинно-наслідковому зв'язку між аналізованими показниками.

Використання аналітичних процедур регламентує Міжнародний стандарт № 520 " Аналітичні процедури".

Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний обсяг необхідної йому інформації і при цьому потребує набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування.

Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації:

• з порівнюваною інформацією за попередній період або періоди;

• з очікуваними результатами (з планом, бюджетом тощо);

• з аналогічною інформацією в галузі (порівняння показників із показниками аналогічних підприємств галузі).

Аналітичні процедури — це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення ймовірних залежностей між ними. При цьому використовують такі основні методи [8]:

• відсоткові порівняння;

• коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства;

• балансовий метод;

• регресійний аналіз.

Основною метою застосування аналітичних процедур є виявлення наявності чи відсутності незвичайних або неправильно відображених фактів і результатів господарської діяльності, які визначають галузі потенційного ризику і потребують особливої уваги аудитора.