Книга Левіт 16 страница

2. І суботи Мої шануйте і перед святинею Моєю благоговійте. Я Бог.

3. Якщо ви будете виконувати настанови Мої, і заповіді Мої будете берегти, і звершувати їх;

4. То Я дам вам дощі своєчасно, і земля дасть урожаї свої, і дерева польові дадуть свої плоди.

5. І обмолот [хліба] буде сягати у вас збирання винограду, а збирання винограду буде сягати сівби, і будете їсти хліб свій досхочу, і будете жити на землі [вашій] безпечно.

6. Пошлю мир на землю [вашу]; ляжете, і ніхто вас не злякає, вижену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде через землю вашу.

7. І будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча.

8. П'ятеро з вас прожене сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча.

9. І навернусь до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і буду твердим у Заповіті Моїм з вами.

10. І будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового.

11. І поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами.

12. І буду ходити поміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом.

13. Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб ви не були там рабами, і поламав занози ярма вашого, і повів вас із піднесеною головою.

14. А коли не будете слухняні і не будете виконувати усіх заповідей цих,

15. І якщо настанови Мої зневажите, і якщо душа ваша знехтує Моїми законами, аж так, що ви не будете виконувати усі заповіді Мої, порушивши заповіта Мого;

16. То Я вчиню з вами так: пошлю на вас жах, сухоти і пропасницю, які знесилять очі і знеможуть душу, і будете сіяти насіння ваше дарма, і вороги ваші пожеруть його.

17. Наверну лице Моє проти вас, і будете знищені перед ворогами вашими, і ті, що ненавидять вас, будуть панувати над вами, і втікатимете, хоч не буде гонитви за вами.

18. А коли й при цьому не будете слухняні Мені, то Я семикратно збільшу покару за гріхи ваші.

19. І зламаю пихату упертість вашу, і небо ваше вчиню, як залізо, і землю вашу, як бронзу.

20. І надаремно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть урожаю, і дерева землі не дадуть плодів своїх.

21. А якщо й [після цього] підете супроти Мене і не схочете стати слухняними, то Я принесу і семикратно збільшу виразки за гріхи ваші.

22. Пошлю на вас звірів польових, котрі позбавлять вас дітей, винищать скотину вашу, і вас самих переполовинять так, що спорожніють шляхи ваші.

23. Якщо ж і після цього не прийдете до тями і знову підете супроти Мене,

24. То Я також піду супроти вас, і уражу вас семикратно за гріхи ваші.

25. І наведу на вас меч помсти на відплату за [Мій] заповіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і передані будете в руки ворога.

26. Хліб, що наснагу дає [чоловікові], знищу у вас; десятеро жінок будуть пекти хліб в одній печі, і будуть віддавати хліб ваш за вагою; ви будете їсти і не насититеся.

27. Якщо й після цього не станете слухняними Мені і підете супроти Мене,

28. То Я також в лютості піду супроти вас, і покараю вас семикратно за гріхи ваші.

29. І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти.

30. І зруйную висоти ваші, і здвигну кумири ваші, і поскидаю трупи ваші на уламки ідолів ваших, і погидує душа Моя вами.

31. Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів [пожертв] ваших.

32. Спустошу землю [вашу] так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній.

33. А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані.

34. Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення [свого]; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої.

35. Упродовж усіх днів спустошення [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.

36. А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує.

37. І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших.

38. І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.

39. А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть.

40. І, якщо тоді визнають 03034 08694 вони беззаконня свої і беззаконня батьків своїх, як вони чинили злочини супроти Мене і виступали супроти Мене,

41. [За що] і Я йшов супроти них і завів їх на землю ворогів їхніх; тоді упокориться необрізане серце їхнє, і тоді зазнають кари за беззаконня свої.

42. Тоді Я пригадаю заповіта Мого з Яковом і заповіта Мого з Ісааком, і заповіта Мого з Авраамом пригадаю, і землю Я згадаю.

43. Тоді, коли земля буде залишена ними, і буде вдоволювати себе за суботи свої, спустіла від них, і вони будуть покарані за свої злочини, за те, що нехтували законами Моїми і душа їхня гребувала настановами Моїми;

44. І тоді, коли вони будуть на землі ворогів їхніх, – Я не зненавиджу їх і не погидую ними до того, щоб вигубити їх, аби порушити заповіта Мого з ними; бо Я Господь, Бог їхній.

45. Пригадаю для них заповіта з предками, котрих вивів Я із землі єгипетської перед очима народів, щоб їхнім Богом бути. Я Господь,

46. Ось настанови і ухвали, і закони, котрі поставив Господь між Собою і поміж синами Ізраїля на горі Сінай, через Мойсея.

Левіт 27 Про посвячення Богові людей і речей.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Якщо хтось дає обітницю посвятити душу Господові за оцінкою твоєю,

3. То оцінка твоя чоловікові од двадцяти літ до шістдесяти має бути п'ятдесят шеклів срібних, по шеклю святому.

4. А коли це жінка, то оцінка твоя має бути тридцять шеклів.

5. Від п'яти літ до двадцяти оцінка твоя чоловікові має бути двадцять шеклів, а жінці – десять шеклів.

6. А від місяця до п'яти літ оцінка твоя чоловікові має бути п'ять шеклів срібла, а жінці оцінка твоя три шеклі срібла.

7. Від шістдесяти літ і вище чоловікові оцінка твоя має бути п'ятнадцять шеклів срібла, а жінці десять шеклів.

8. А якщо він бідний і не може [сплатити] за оцінкою твоєю, то нехай приведуть його до священика, і священик нехай поцінує його згідно з маєтністю того, хто дав обітницю, нехай поцінує його священик.

9. А якщо це буде скотина, котру приносять у пожертву Господові, то все, що дароване Господові, має бути святощами.

10. Не можна вимінювати його і заміняти добре гіршим чи погане добрим: а якщо почне хтось заміняти скотину скотиною, то вона і заміна її буде святощами.

11. А якщо буде та скотина нечиста, котру не приносять у пожертву Господові, то необхідно привести скотину до священика;

12. І священик поцінує її, чи добра вона, чи погана, і, як поцінує її священик, так нехай і буде.

13. А якщо хтось хоче викупити її, то нехай додасть п'яту частку до оцінки твоєї.

14. Якщо хтось посвячує дім свій на святість Господові, то священик має поцінувати його, чи гарний він, чи поганий; і, як поцінує його священик, так і станеться.

15. А коли той, хто посвятить, захоче викупити дім свій, то нехай додасть п'яту частку срібла оцінки [твоєї], і тоді буде його.

16. Якщо поле із свого володіння посвятить хтось Господові, то оцінка твоя має бути згідно з посіяним; за посіяний хомер ячменю – п'ятдесят шеклів срібла.

17. Якщо від ювілейного року присвячує хтось поле своє, – має відбутися за оцінкою твоєю.

18. А коли після ювілею посвячує хтось поле своє, то священик має обрахувати срібло за роками, які лишилися до ювілейного року, і відняти вартість за минулі роки.

19. А якщо захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п'яту частину срібла за оцінкою твоєю, і воно лишиться за ним.

20. А якщо він не викупить поля і буде продане поле іншому чоловікові, то вже не можна викупляти.

21. Поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святістю для Господа, наче поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.

22. А якщо хтось посвятить Господові поле куплене, котре не з ланів його володіння,

23. То священик мусить обрахувати йому кількість оцінки до ювілейного року, і він має віддати згідно з обрахунком того ж дня, [як] святиню Господові.

24. А поле ювілейного року перейде знову до того, у кого куплене, кому належало володіння землею тією.

25. Усіляка оцінка твоя мусить бути по шеклю священному, двадцять гер має бути в шеклі.

26. Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господові, не повинен ніхто посвячувати; чи бик то, а чи дрібна скотина, – Господні вони.

27. А якщо скотина нечиста, то необхідно викупити за оцінкою твоєю і додати до того п'яту частину; якщо не викуплять, то треба продати за оцінкою твоєю.

28. Тільки все обіцяне, що під присягою, віддає чоловік Господові із своєї власності, чи людину, а чи скотину, або ж поле свого володіння, – не продається і не викупляється. Усе посвячене є велика святиня Господня.

29. Усе закляте, що закляте від людей, не може викуплятися, але його треба зрокувати на смерть.

30. І всіляка десятина із землі, із насіння землі та з плодів дерева Господове; це – святиня Господові.

31. А якщо хтось захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до [ціни] її п'яту частку.

32. Усіляка десятина з великої і дрібної скотини, з усього, що проходить під посохом, десяте має бути святинею Господові.

33. Не треба доскіпуватися, чи добре те, чи погане, і не треба замінювати його, а якщо хтось замінить його, то саме воно, і заміна його буде святістю, і не може бути викуплене.

34. Ось заповіді, котрі заповідав Господь Мойсеєві для синів Ізраїля на горі Сінай.