Книга Числа 2 страница

6. І взяв Мойсей вози і волів, і віддав їх левитам.

7. Два вози і чотирьох волів віддав синам Ґершоновим, згідно зі службою їхньою.

8. І чотири вози і вісім биків віддав синам Мерарієвим, згідно зі службою їхньою, під наглядом Ітамара, сина Ааронового, священика.

9. А синам Кегатовим не дав, тому що служба їхня в святині була – [носити її] на плечах своїх.

10. І принесли князі пожертви освячення жертовника в день, коли він помазаний, і поставили князі приношення своє перед жертовником.

11. І сказав Господь Мойсеєві: по одному князеві на день нехай приносять приношення своє для освячення жертовника.

12. Першого дня приніс приношення своє Нахшон, син Аммінадавів, від коліна Юдиного.

13. Приношення його було: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят [шеклів], за шеклем священним, обидві наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного.

14. Одна золота кадильниця на десять [шеклів], повна ладану.

15. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня для приношення усеспалення.

16. Одного козла для приношення за гріх,

17. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних – оце приношення Нахшона, сина Аммінадавого.

18. Другого дня приніс Натанаїл, син Цуарів, князь [коліна] Іссахарового.

19. Він приніс від себе приношення: одну срібну таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одну срібну чашу на сімдесят [шеклів], за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного.

20. Одну золоту кадильницю на десять [шеклів], повну кадіння.

21. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

22. Одного козла для приношення за гріх.

23. І для пожертви мирних приношень двох биків, п`ять баранів, п`ять козлів, п'ять однорічних ягнят – ось приношення Натанаїла, сина Цуарового.

24. Третього дня – князь синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.

25. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного.

26. Одна золота кадильниця на десять [шеклів], повна кадіння.

27. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, – для приношення всеспалення;

28. Одного козла для приношення за гріх;

29. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Еліява, сина Хелонового.

30. Четвертого дня – князь синів Рувимових Еліцур, син Шедеурів.

31. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного.

32. Одна золота кадильниця, повна [ладану];

33. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

34. Одного козла для приношення за гріх.

35. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Еліцура, сина Шедеурового.

36. П'ятого дня – князь синів Симеонових Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

37. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, по шеклю священному, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

38. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів]; повна кадінням;

39. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

40. Одного козла для приношення за гріх.

41. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Шелуміїла, сина Цурішаддаєвого.

42. Шостого дня – князь синів Ґадових, Ел'ясаф, син Деуїлів.

43. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

44. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

45. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

46. Одного козла для приношення за гріх.

47. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Ел'ясафа, сина Деуїлового.

48. Сьомого дня – князь синів Єфремових, Елішама, син Аммігуда.

49. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

50. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

51. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

52. Одного козла для приношення за гріх.

53. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Елішама, сина Аммігудового.

54. Восьмого дня – князь синів Манасіїних Гамалиїл, син Педацурів.

55. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

56. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

57. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

58. Одного козла для приношення за гріх.

59. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення, Гамаліїла сина Педацурового.

60. Дев'ятого дня – князь синів Веніяминових Авідан, син Ґід'оніїв.

61. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

62. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

63. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

64. Одного козла для приношення за гріх.

65. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Авідана, сина Ґід'онієвого.

66. Десятого дня – князь синів Данових Ахіезер, син Аммішаддаїв.

67. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

68. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

69. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

70. Одного козла для приношення за гріх.

71. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Ахіезера сина Аммішаддаєвого.

72. Одинадцятого дня – князь синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів.

73. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять [шеклів], одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

74. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

75. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

76. Одного козла для приношення за гріх.

77. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Паґ'іїла, сина Охранового.

78. Дванадцятого дня – князь синів Нефталимових Ахіра, син Енана.

79. Приношення його: одна срібна таріль, вагою сто тридцять шеклів, одна срібна чаша на сімдесят шеклів, за шеклем священним, обидві повні пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного;

80. Одна золота кадильниця, на десять [шеклів], повна кадінням;

81. Одне теля, одного барана, одне однорічне ягня, для приношення всеспалення.

82. Одного козла для приношення за гріх.

83. І для пожертви мирних приношень двох биків, п'ять баранів, п'ять козлів і п'ять однорічних ягнят. Ось приношення Ахіри сина Енанового.

84. Ось приношення від князів ізраїльських, при освяченні жертовника в день помазання його; дванадцять срібних тарілей, дванадцять срібних чаш, дванадцять золотих кадильниць.

85. По сто тридцять шеклів срібла в кожній тарелі, і по сімдесят у кожній чаші: отож, усього срібла в цих посудинах дві тисячі чотириста [шеклів], за шеклем священним.

86. Золотих кадильниць, повних кадінням, дванадцять, у кожній кадильниці по десять [шеклів], за шеклем священним: всього золота в кадильницях сто двадцять [шеклів].

87. Для усеспалення всього дванадцять телят із худоби великої, дванадцять баранів, дванадцять однорічних ягнят і при них хлібне приношення, і для приношення за гріх дванадцять козлів.

88. І для пожертви мирних приношень всього із великої худоби двадцять чотири теляти, шістдесят баранів, шістдесят козлів, шістдесят однорічних ягнят. Ось приношення при освяченні жертовника після помазання його.

89. Коли Мойсей заходив до скинії зібрання, щоб розмовляти з Господом, чув голос, який говорив йому з віка, котре над Ковчегом між двома херувимами, і він говорив йому.

Числа 8

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Оголоси Ааронові і скажи йому: Коли ти будеш запалювати лампади, то на передньому боці світильника мають горіти сім лампад.

3. Аарон так і вчинив: на передньому боці світильника запалив лампаду його, як звелів Господь Мойсеєві.

4. Аж ось опорядження світильника: карбований він із золота, від стеблини його і до квітів карбований, за образом, котрого показав Господь Мойсеєві, він виготовив світильника.

5. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

6. Візьми левитів з-поміж синів Ізраїля, і очисти їх,

7. А щоб очистити їх, вчини з ними так: покропи на них водою, яка очищає, і нехай вони поголять бритвою все тіло своє і виперуть одежу свою, і будуть чисті.

8. І нехай візьмуть теля і хлібне приношення до нього, пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, і друге теля візьми для приношення за гріх.

9. І приведи левитів перед скинію зібрання, і збери всю громаду синів Ізраїля.

10. І приведи левитів їхніх перед Господа, і нехай покладуть сини Ізраїля руки свої на левитів.

11. І нехай Аарон звершить над левитами посвячення їх перед Господом від синів Ізраїля, щоб провадили вони служіння Господові.

12. А левити нехай покладуть руки свої на голови телят, і принеси одного на пожертву за гріх, а другого для приношення усеспалення Господові, для очищення левитів.

13. І постав левитів перед Аароном і перед синами його, і зверши над ними посвячення їх Господові.

14. І в такий спосіб відділи левитів од синів Ізраїля, щоб левити були Моїми.

15. Після цього увійдуть левити служити в скинії зібрання, коли ти очистиш їх і звершиш над ними посвячення їх. Тому що вони віддані Мені із синів Ізраїльських.

16. Замість усіх первістків із синів Ізраїля, що відкривають лоно кожне, узяв Я їх Собі.

17. Тому що всі Мої первістки у синів Ізраїля, від чоловіка до скотини. Того дня, коли Я уразив усіх первістків на землі єгипетській, Я освятив їх Собі.

18. І взяв левитів замість усіх первістків у синів Ізраїля.

19. І віддав левитів Ааронові і синам його з-поміж синів Ізраїля, щоб вони провадили служіння за синів Ізраїля при скинії зібрання і служили охороною для синів Ізраїля, щоб не спостигла синів Ізраїля поразка, якби сини Ізраїля приступили до святині.

20. І вчинили отак Мойсей і Аарон, і вся громада синів Ізраїля з левитами: як звелів Господь Мойсеєві про левитів, так і вчинили з ними сини Ізраїля.

21. І очистилися левити і випрали одежу свою, і звершив над ними Аарон посвячення їх перед Господом, і очистив їх Аарон, щоб зробити їх чистими.

22. Після цього увійшли левити провадити служіння своє у скинії зібрання перед Аароном і перед синами його. Як звелів Господь Мойсеєві про левитів, так і вчинили вони з ними.

23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

24. Ось [закон] про левитів: від двадцяти п'яти років і вище мусять поступати вони на службу для робіт при скинії зібрання.

25. А в п'ятдесят літ повинні припиняти провадження робіт і вже не працювати.

26. Тоді нехай допомагають вони братам своїм утримувати сторожу при скинії зібрання; працювати – нехай не працюють. Так чини з левитами стосовно служіння їхнього.

Числа 9

1. І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Сінайській, другого року по виході їх з єгипетської землі, першого місяця, кажучи:

2. Нехай сини Ізраїля звершать Пасху в призначений для неї час.

3. Чотирнадцятого дня цього місяця увечері звершіть її у призначений для неї час, за всіма настановами і за всіма обрядами її звершіть її.

4. І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб звершили Пасху.

5. І звершили вони Пасху першого [місяця], чотирнадцятого дня місяця увечері, в пустелі Сінайській: у всьому, як звелів Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля.

6. Були люди, котрі були нечисті від [доторку] до мертвих тіл людських, і не могли звершити Пасхи того дня; і прийшли вони до Мойсея і Аарона того дня,

7. І сказали йому ті люди: Ми нечисті від [доторку] до мертвих тіл людських; для чого нас позбавляти того, щоб ми принесли приношення Господові у призначений час серед синів Ізраїля?

8. І сказав їм Мойсей: Заждіть, я послухаю, що звелить про вас Господь.

9. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

10. Скажи синам Ізраїля: Якщо хтось із вас чи з потомків ваших буде нечистий від доторку до мертвого тіла, чи буде в тривалій мандрівці, то він також має звершити Пасху Господню.

11. Чотирнадцятого дня другого місяця увечері нехай такі (люди) звершать її, і з опрісноками, і з гіркими травами нехай їдять її.

12. І нехай не залишають від неї до ранку, і кісток її не ламають; нехай звершать її за всіма настановами про Пасху.

13. А хто чистий і не перебував у дорозі, і не звершить Пасхи: винищиться душа та з народу свого; бо він не приніс приношення Господові у свій час; понесе на собі гріх чоловік той.

14. Якщо буде жити у вас захожий, то він також має звершити Пасху Господню: за настановою про Пасху, і за обрядом її він має звершити її. Одна настанова нехай буде у вас і для захожого, і для тубільця.

15. Того дня, як поставлена була скинія, хмарина покрила скинію зібрання, і з вечора над скинією наче вогонь було видно до самого ранку.

16. Так було завше: хмарина покривала її [вдень], і видиво вогню вночі.

17. І коли хмарина підносилася від скинії, тоді сини Ізраїля рушали в путь, і на місці, де зупинялася хмарина, там зупинялися станом сини Ізраїля.

18. За повелінням Господнім рушали сини Ізраїля в путь, і за повелінням Господнім зупинялися: увесь той час, як хмарина стояла над скинією, і вони стояли.

19. І якщо хмарина тривалий час була над скинією, то й сини Ізраїля дотримувалися цього повеління Господнього, і не рушали.

20. А іноді хмарина не довго була над скинією: вони за велінням Господнім зупинялися і за велінням Господнім рушали в путь.

21. Іноді хмарина стояла [тільки] од вечора до ранку, і вранці підносилася хмарина, тоді й вони рушали; або ж день і ніч стояла хмарина, і коли підносилася, то й вони тоді рушали

22. Або, якщо два дні, або місяць, або ж декілька днів стояла хмарина над скинією, то й сини Ізраїля стояли і не рушали в путь; а коли вона підносилася, тоді рушали.

23. За повелінням Господнім зупинялися, і за повелінням Господнім рушали в путь: дотримувалися настанови Господньої за велінням Господнім, даним через Мойсея.

Числа 10

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів.

3. Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання.

4. Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тис'яцькі, старшини Ізраїлеві.

5. Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході;

6. Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.

7. А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.

8. Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.

9. І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.

10. І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.

11. Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.

12. І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.

13. І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.

14. І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів.

15. А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів.

16. А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.

17. І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію.

18. І піднесений був прапор стану Рувимового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів.

19. А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20. І над військом коліна синів Ґадових Ел'ясаф, син Деуїлів.

21. Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану.

22. І піднесений був прапор синів Єфремових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда.

23. А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура.

24. І над військом коліна синів Веніяминових – Авідан, син Ґідоніїв.

25. І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26. І над військом коліна синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів.

27. І над військом коліна синів Нефталимових Ахіра, син Енана.

28. Ось [порядок] рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони.

29. І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: " Вам віддам його". Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля.

30. Але він сказав йому: Не піду; Я піду на свою землю і на свою батьківщину.

31. А [Мойсей] сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших.

32. Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі.

33. І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися.

34. І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану.

35. Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе!

36. А коли зупинявся Ковчег, він казав: Повернися, Господе, до багатьох тисяч Ізраїля!

Числа 11

1. Народ почав голосно нарікати на Господа; і Господь почув, і розпалився гнів Його, і спалахнув у них вогонь Господній, і розпочав нищити край стану.

2. І заволав народ до Мойсея; і помолився Мойсей Господові, і затих вогонь.

3. І назвали місце те: Тав'ера, тому що загорівся у них вогонь Господній.

4. Захожі поміж ними почали вередувати, а з ними й сини Ізраїля сиділи і плакали: Хто нагодує нас м'ясом?

5. Ми пам'ятаємо рибу, котру в Єгипті ми їли даремно, огірки і дині, і зелену, і ріпчасту цибулю й часник.

6. А нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки оця манна в очах наших.

7. А манна була схожа на коріяндрове насіння, на вигляд, мов перли.

8. Народ ходив і визбирував її, і молов на жорнах чи товк у ступах, і варив у казані, і робив з неї коржі; на смак вона нагадувала коржі з єлеєм.

9. І коли роса спадала на табір вночі, тоді спадала на нього й манна.

10. Мойсей слухав, що народ плаче по родинах своїх, кожне біля входу в шатро своє, і вельми спалахнув гнів Господній, і сумно було Мойсеєві.

11. І сказав Мойсей Господові: Для чого Ти завдаєш болю слузі Твоєму? І чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти наклав на мене тягара всього народу цього?

12. Хіба я носив у череві увесь народ оцей, хіба я породив його, що Ти говориш мені: Неси його на лоні своєму (на руках), як нянька несе дитя, на землю, якою Ти присягався батькам його?

13. Звідки мені [взяти] м'яса, щоб дати всьому народові цьому? Бо вони плачуть переді мною і кажуть: Дай нам м'яса, щоб ми могли їсти.

14. Я один не можу нести народу цього, тому що він заважкий для мене.

15. Коли Ти отак чиниш зі мною, то [краще] умертви мене, я благаю Тебе, якщо я знайшов милість перед очима Твоїми, щоб мені не бачити нещастя мого.

16. І сказав Господь Мойсеєві: Збери Мені сімдесят мужів із старшин Ізраїля, котрих ти знаєш, що вони старшини, і наглядачів, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони були там з тобою.

17. Я зійду, і буду говорити там з тобою, візьму від Духа, який на тобі, і покладу його на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.

18. А народові скажи: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м'ясо. Оскільки ви плакали вголос перед Господом і казали: " Хто дасть нам м'ясо їсти? Добре нам було в Єгипті", – то й дасть вам Господь м'ясо, і будете їсти.

19. Не один день будете їсти, не два дні, не п'ять, не десять днів і не двадцять днів.

20. Але цілісінький місяць, аж доки не вийде воно з ніздрів і не стане для вас огидним, за те, що ви зневажили Господа, котрий серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: " Нащо нам було виходити з Єгипту? "

21. І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піших в народі цьому, що [я] серед нього; а Ти говориш: " Я дам їм м'ясо, і будуть їсти цілий місяць".

22. Чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм стало? Чи вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх?

23. І сказав Господь Мойсеєві: Хіба рука Господня закоротка? Нині ти побачиш, чи справдиться слово Моє до тебе, чи ні.

24. Мойсей вийшов, переказав народові слова Господні, і зібрав сімдесят мужів із старшин народу, і поставив їх біля скинії.

25. І зійшов Господь у хмарині, і говорив з ним, і, взявши від Духа, котрий на ньому, дав на сімдесят мужів старшин. І коли спочив на них Дух, вони почали пророкувати, не припиняючи.

26. Двоє з мужів залишилися у стані; одному ім'я Елдад, а другому ім'я Медад; і на них спочив Дух, і вони пророкували у стані.

27. І прибіг хлопчак, і повідав Мойсеєві, і сказав: Елдад і Медад пророкують у стані.

28. У відповідь на це Ісус, син Навинів, служитель Мойсея, один із вибраних його, сказав: Пане мій Мойсею! Заборони їм.

29. Але Мойсей сказав йому: Чи ти не ревніший за мене? О, якби всі у народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них!

30. І повернувся Мойсей до стану, він і старшини Ізраїлеві.

31. І знявся вітер од Господа, і приніс від моря перепілок, і накидав їх біля стану, на один день шляху по один бік, і на день шляху по другий бік біля стану, майже на два лікті од поверхні землі.

32. І підвівся народ, і цілий той день, і всю ніч, і увесь наступний день збирали перепілок; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і порозкладали їх для себе довкола табору.

33. Те м'ясо було ще між їхніми зубами, його ще не з'їли, а гнів Господній спалахнув на народ, і вразив Господь народ вельми значною виразкою.

34. І назвали ім'я місцю тому: Ківрот-Гаттаава, тому що там поховали примхливий народ.

35. Від Ківрот-Гаттаави рушив народ до Гацероту, і залишився в Гацероті.

Числа 12

1. І дорікали Маріям і Аарон Мойсеєві за дружину єфіопку, котру він узяв; бо він узяв [за себе] єфіопку;

2. І сказали: Чи через одного Мойсея говорив Господь? Чи не казав Він і нам? І почув [це] Господь.

3. А тоді Мойсей був чоловіком найсумирнішим із усіх людей на лиці землі.

4. І сказав Господь несподівано Мойсеєві та Ааронові і Маріям: Вийдіть ви троє до скинії зібрання. І вийшли всі троє.

5. І зійшов Господь у стовпі хмари, і зупинився біля входу скинії, і покликав Аарона і Маріям, і вийшли вони обидвоє.

6. І Він сказав (Господь): Слухайте зараз слова Мої: Якщо є серед вас пророк Господній, то Я відкриюся йому у видінні, уві сні мовитиму йому.

7. Але не так із служником Моїм Мойсеєм; він-бо вірний у всьому домові Моєму.

8. Устами до уст говорю Я з ним, і явно, а не у видіннях, і образ Господа він бачить; як же ви не побоялися дорікати служникові Моєму, Мойсеєві?

9. І запалав гнів Господній на них, і Він відійшов.

10. І хмарина відійшла од скинії, і ось, Маріям покрилася проказою, мов снігом. Аарон глянув на Маріям, і ось, вона в проказі.

11. І сказав Аарон Мойсеєві: Пане мій! Не поклади нам за гріх, що ми вчинили легковажно і згрішили.

12. Не допусти, щоб вона була, як мертва [дитина], коли вона виходить із лона матері, зітліла вже на половину тіла.

13. І заволав Мойсей до Господа, говорячи: Боже, уздоров її зараз!

14. І сказав Господь Мойсеєві: Якби батько її плюнув їй в обличчя, то чи не мусила б вона соромитися сім днів? Отож, нехай буде вона замкнена сім днів поза станом, а відтак знову нехай приймуть її.

15. І пробула Маріям в ув'язнені поза станом сім днів, і народ не рушав у дорогу, аж доки не повернулася Маріям.

Числа 13

1. Після цього народ рушив із Гацероту і зупинився в пустелі Паран.

2. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

3. Пошли від себе людей, щоб вони оглянули землю ханаанську, котру Я даю синам Ізраїля; по одному чоловікові од коліна батьків їхніх пошліть, головних із них.

4. І послав їх Мойсей з пустелі Паран, з веління Господнього, і всі вони мужі старшини у синів Ізраїля.

5. Ось імена їхні: з коліна Рувимового Шаммуа, син Заккурів;

6. Із коліна Симеонового Шафат, син Хоріїв;

7. Із коліна Юдиного Калев, син Єфунни;

8. Із коліна Іссахарового – Їґ'ал, син Йосипів.

9. Із коліна Єфремового Осія, син Навинів;

10. Із коліна Веніяминового Палті, син Рафуїв;

11. Із коліна Завулонового Ґаддіїл, син Содіїв;

12. Із коліна Йосипового від Манасії Ґаддіїл, син Сусіїв;

13. Із коліна Данового Амміїл, син Ґемалліїв;

14. Із коліна Асирового Сетур, син Михаїлів.

15. Із коліна Нефталимового Нахбі, син Вофсіїв.

16. Із коліна Ґадового Ґеуїл, син Махіїв.

17. Ось ймення мужів, котрих послав Мойсей оглянути землю. І назвав Мойсей Осію, сина Навина, Ісусом.

18. І послав їх Мойсей дослідити землю ханаанську, і сказав їм: Рушайте в ту південну країну і підніміться на гору.

19. І огляньте землю, яка вона, і народ, що живе на ній, чи сильний він чи слабкий, чи малий він, чи чисельний?

20. I яка та земля, де він живе, добра вона чи ні? I які міста, в котрих він живе, у шатрах він живе чи в укріпленнях?

21. І яка земля, родюча вона чи пісна? Чи є на [ній] дерева, чи нема? Будьте сміливі, і візьміть од плодів землі. А була це пора дозрівання винограду.

22. Вони пішли і видивилися землю від пустелі Цін навіть до Рехова, і прийшли до Хамоту.

23. І пішли на південь, і дійшли до Хеврону, де жили Ахіман, Шешай і Талмай, діти Енакові: Хеврон, до речі, був споруджений сімома роками передніше Цоану, [міста] єгипетського.

24. І прийшли до потоку Ешкол, і зрізали там виноградну гілку з одним гроном, і понесли її на жердині удвох: [взяли] також гранатових яблук і плодів смоковниці.

25. Те місце назвали долиною Ешкол, з причини виноградного грона, котре зрізали там сини Ізраїля.

26. І, вивідавши землю, повернулися вони через сорок днів.

27. І рушили, і прийшли до Мойсея та Аарона, і до всієї громади синів Ізраїля в пустелі Паран, у Кадеш, і принесли їм і всій громаді відповідь, і показали їм плоди землі.

28. І розповіли йому і говорили: Ми ходили на землю, до котрої ти посилав нас; на ній справді тече молоко і мед, і ось плоди її.

29. Але народ, який живе на землі тій, сильний, і міста укріплені, вельми великі; і синів Енакових ми бачили там.

30. Амалик живе на південній частині землі, хеттеї, євусеї і амореї живуть у горах, ханаанеї живуть біля моря і на березі Йордану.

31. Але Калев заспокоював народ перед Мойсеєм, говорячи: Ходімо і оволодіймо нею, тому що ми можемо здолати її.

32. А ті, що ходили з ним, говорили: Не можемо ми йти супроти народу цього, бо він могутніший від нас.

33. І розповсюджували лихі перекази про землю, котру вони оглядали, поміж синами Ізраїля, говорячи: Земля, котрою проходили ми для огляду, є земля, яка пожирає тих, хто живе на ній, і увесь народ, котрого бачили ми посеред неї, люди – великого зросту.