Книга Числа 5 страница

10. Це – приношення всеспалення кожної суботи, понад постійне приношення всеспалення і поливне приношення при ньому.

11. Щоразу, коли настане у вас новий місяць, приноситимете на всеспалення Господові: з великої худоби двох бичків, одного барана, семеро ягнят однолітніх без вади.

12. І три десятих частини [ефи пшеничного] борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного на одного бичка, і дві десятих частини ефи [пшеничного] борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного на одного барана.

13. І по десятій частині ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного на кожне ягня. Для приношення всеспалення, приємні пахощі, пожертва, вчинена вогнем Господові.

14. І поливне приношення при них має бути півгіна вина на бичка, третина гіна на барана, і чверть гіна на ягня. [Це] – приношення всеспалення місячне, [кожного місяця] року.

15. І одного козла приносьте Господові для приношення за гріх; понад приношення всеспалення постійного треба приносити його з поливним приношенням його.

16. Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця – Пасха Господня.

17. І п'ятнадцятого дня цього місяця – свято; сім днів необхідно їсти опрісноки.

18. Першого дня [нехай буде у вас] святе зібрання; жодної роботи не робіть.

19. Але приносьте пожертву, вчинену на вогні для приношення всеспалення Господові: з двох молодих бичків, одного барана та семеро однорічних ягнят; без вади вони мають бути у вас.

20. І при них для приношення хлібного має бути борошно, змішане з єлеєм, три десятих частини [ефи] на кожного бичка, і дві десятих частини [ефи] на барана.

21. І по десятій частині [ефи] принось на кожного із семи ягнят.

22. І одного козла для приношення за гріх, для спокути вашої.

23. Ви маєте приносити понад вранішнє приношення всеспалення, для постійного приношення всеспалення.

24. Отак приносьте кожного із семи днів; [це] хліб, пожертва, вчинена на вогні, приємні пахощі Господові; це [має бути] принесено понад всеспалення постійного і поливного приношення його.

25. І сьомого дня нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не робіть.

26. І в день перших плодів, коли приносите Господові нове приношення хлібне в седмиці ваші, нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не робіть.

27. І приносьте приношення всеспалення для приємних пахощів Господові: двох молодих бичків, одного барана і семеро однорічних ягнят.

28. І при них для приношення хлібного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного бичка, дві десятих частини [ефи] на барана.

29. І по десятій частині [ефи] на кожного із семи ягнят.

30. І одного козла для спокути вашої.

31. Понад постійне приношення всеспалення і хлібне приношення при ньому, приносьте [оце Мені] з поливним приношенням їх, без вади мають бути вони у вас.

Числа 29

1. І сьомого місяця, першого [дня] місяця, нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не робіть; нехай буде [це] у вас день сурмлення сурми.

2. І приносьте приношення усеспалення для приємних пахощів Господові: одного бичка, одного барана, семеро однорічних ягнят, без вади.

3. І при них для приношення хлібного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини [ефи] на бичка, дві десятих [ефи] на барана.

4. І одну десяту частину ефи на кожного із семи ягнят.

5. І одного козла для приношення за гріх, для вашої спокути.

6. Понад щомісячне приношення всеспалення і постійного хлібного приношення його, і поливного приношення їх, за настановою, для приємних пахощів пожертви, вчиненій на вогні для Господа.

7. І десятого [дня] цього сьомого місяця нехай буде у вас святе зібрання; упокорюйте [тоді] душ[і] ваші, і жодної роботи не провадьте.

8. І приносьте приношення всеспалення Господові для приємних пахощів: одного бичка, одного барана, семеро однорічних ягнят; без вади нехай будуть вони у вас;

9. І при них для приношення хлібного пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десяті частки [ефи] на бичка, дві десяті частини [ефи] на барана,

10. І по десятій частині [ефи] на кожного із семи ягнят;

11. І одного козла для приношення [за] гріх, понад пожертву спокути за гріх, понад приношення всеспалення постійного і хлібного приношення його, і поливного приношення їх.

12. І п'ятнадцятого дня сьомого місяця нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не робіть, і святкуйте свято Господнє сім днів.

13. І приносьте приношення всеспалення, пожертву, приємні пахощі Господові: тринадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят; без вади нехай будуть вони;

14. І при них для приношення хлібного пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десяті частини [ефи] на кожного з тринадцяти бичків, дві десяті частини [ефи] на кожного з двох баранів.

15. І по десятій частині [ефи] на кожного із чотирнадцяти ягнят,

16. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення всеспалення постійне і хлібного приношення його і поливного приношення його.

17. І другого дня дванадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят, без вади,

18. І при них приношення хлібного і поливного приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за настановами.

19. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійного і хлібного приношення і поливного приношення їх.

20. І третього дня одинадцять бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят, без вади,

21. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за установленням;

22. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійне і хлібного приношення і поливного приношення його.

23. І четвертого дня десять бичків, двох баранів чотирнадцять однорічних ягнят, без вади,

24. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за настановами,

25. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійне, хлібного приношення і поливного приношення його.

26. І п'ятого дня дев'ять бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят, без вади,

27. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за настановами,

28. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійного і хлібного приношення і поливного приношення його,

29. І шостого дня вісім бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят, без вади.

30. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за настановами,

31. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійного і хлібного приношення і поливного приношення його.

32. І сьомого дня семеро бичків, двох баранів, чотирнадцять однорічних ягнят, без вади,

33. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичків, баранів і ягнят, за числом їхнім, за настановами.

34. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійного й хлібного приношення і поливного приношення його.

35. Восьмого дня нехай буде у вас урочисте зібрання: жодної роботи не робіть.

36. І приносьте приношення усеспалення, пожертву вчинену на вогні, приємні пахощі Господові: одного бичка, одного барана, семеро однорічних ягнят, без вади.

37. І при них приношення хлібне і поливне приношення для бичка, барана і ягнят, за числом їхнім, за настановами.

38. І одного козла для приношення за гріх, понад приношення усеспалення постійного і приношення хлібного і поливного приношення його.

39. Приносьте це Господові на свята ваші, понад [обітниці], як і ваші приношення вдячности для ваших приношень усеспалення і для приношень хлібних ваших, і поливних приношень ваших і для мирних приношень ваших.

Числа 30

1. І переказав Мойсей синам Ізраїля все, що наказав Господь Мойсеєві.

2. І сказав Мойсей князям колін синів Ізраїлевих стосовно синів Ізраїля, говорячи: Ось, що наказав Господь.

3. Якщо хтось дасть обітницю Господові, або заприсягнеться клятьбою, зв'язавши обов'язком душу свою, то нехай не порушує слова свого, але виконає все, що пообіцяли уста його.

4. Якщо жінка дасть обітницю Господові і зв'яже [себе] обов'язком у домі батька свого, у юності своїй;

5. І почує батько обітницю її і обов'язок, якого вона поклала на душу свою, і змовчить про те батько її; тоді всі обітниці її справдяться, і всілякий обов'язок її, котрого вона поклала на душу свою, справдиться.

6. А якщо батько її, зачувши, заборонить їй того дня всі обітниці її і зароки, котрі вона поклала на душу свою, і вони не справдяться, то Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її.

7. Якщо вона вийде заміж і візьме обітницю її, чи поклялася устами своїми, чим вона зв'язала душу свою,

8. І почує чоловік її, і, зачувши, буде мовчати того дня, то обітниці її справдяться, і зароки її, котрі вона поклала на душу свою, справдяться.

9. А коли чоловік її, зачувши, заборонить їй, того дня відкине обітницю її, котра на ній, і слово уст її, котрим вона зв'язала себе, [то вони не справдяться], і Господь простить їй.

10. Однак обітниця вдови і розлученої, який зарок не поклали б вони на душу свою, справдиться.

11. А якщо [вона] в домі чоловіка свого дала обітницю чи поклала зарок на душу свою з присягою,

12. І чоловік її, зачувши, буде мовчати, і не заборонить їй, то всі обітниці її справдяться, і всякий зарок, якого вона поклала на душу свою, справдиться.

13. А якщо чоловік її, зачувши, відкинув їх, то всі обітниці її, які вийшли з уст її, і зароки душі її не справдяться; чоловік її вчинив їх пустими, і Господь простить їй.

14. Усяка обітниця і всякий зарок із присягою, щоб упокорити душу, чоловік її може пітдвердити, і чоловік її може зробити пустим.

15. А якщо чоловік її мовчав про те день за днем, то [тим самим] утвердив усі обітниці її, і всі зароки її, котрі на ній, потвердив, тому що він, зачувши, мовчав про те.

16. А якщо відкинув їх, після того, як зачув, то він узяв на себе гріха її.

17. Ось настанови, котрі Господь заповідав Мойсеєві про стосунки між чоловіком і дружиною його, поміж батьком і донькою його за юности її у домі батька її.

Числа 31

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Помстися мідіянам за синів Ізраїля, а потім прилучишся до народу свого.

3. І сказав Мойсей народові, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей на війну; щоб вони виступили супроти мідіян, звершити помсту Господню над мідіянами.

4. По тисячі від коліна, від усіх колін Ізраїля пошліть на війну.

5. І виділили із тисяч Ізраїля, по тисячі з коліна, дванадцять тисяч озброєних на війну.

6. І послав їх Мойсей на війну, по тисячі з коліна, їх і Пінхаса, сина Елеазарового, священика, на війну, і в руці його священні посудини і сурми, щоб сурмити.

7. І рушили війною на мідіян, як наказав Господь Мойсеєві, і вбили всіх чоловічої статі.

8. І разом із убитими їхніми убили царів мідіянських: Евія, Рекема, Цура, Хура і Реву, п'ять царів мідіянських, і Валаама, сина Беорового, убили мечем.

9. А жінок мідіянських і дітей їхніх сини Ізраїля взяли в полон, і всю худобу їхню, і всі отари їхні, і весь маєток їхній взяли як здобич.

10. І всі міста їхні у володіннях їхніх, і всі поселення їхні спалили вогнем.

11. І взяли все захоплене і всю здобич, від людини до тварини.

12. І припровадили полонених і здобич, і захоплене до Мойсея, і до Елеазара священика, і до громади синів Ізраїля, до стану, на рівнинах моавських, що біля Йордану, навпроти Єрихону.

13. І вийшли Мойсей та Елеазар священик, і всі князі громади зустрічати їх, зі стану.

14. І розгнівався Мойсей на військових урядовців, тис'яцьких та сотників, що вертали з війни,

15. І сказав їм Мойсей: [Чому ви] залишили живими всіх жінок?

16. Та ж вони, за порадою Валаама, були для синів Ізраїля приводом для відступу од Господа для догоди Пеорові, [за що] й була ураза в громаді Господній.

17. Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, які спізнали чоловіка на чоловічому ложі убийте.

18. А всіх дітей жіночої статі, котрі не спізнали чоловічого ложа, залишіть живими для себе.

19. І побудьте поза станом сім днів; кожен, хто вбив чоловіка і який торкнувся до вбитого, очиститься третього дня і сьомого дня, ви і полонені ваші.

20. І всю одежу, і всі шкіряні речі, і все виготовлене з козячої вовни і всі дерев'яні речі очистите.

21. І сказав Елеазар священик воїнам, які ходили на війну: Ось настанови закону, котрий заповідав Господь Мойсеєві:

22. Золото, срібло, мідь, залізо, олово і свинець,

23. І все, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, щоб воно очистилося, а, крім того, ще й очищувальною водою треба очистити; а все, що не проходить через вогонь, проведіть через воду.

24. І одежу вашу виперіть сьомого дня, і очиститеся, і потому заходьте до стану.

25. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

26. Перелічи здобич полону, від людини до худоби, ти і Елеазар священик і князі племен громади.

27. І поділи здобич наполовину між тими, що воювали, ходили на війну, і поміж усією громадою.

28. І від воїнів, які ходили на війну, візьми данину Господові, по одній душі з п'ятисот, з людей, а також із великої худоби, і з віслюків та з дрібної скотини.

29. Візьми це з половини їхньої, і віддай Елеазарові священикові для приношення як дар Господові.

30. І з половини синів Ізраїля візьми по одній частці з п'ятдесяти, з людей, з великої худоби, з віслюків та з отари дрібної скотини, і віддай це левитам, які служать при скинії Господній.

31. І вчинив Мойсей та Елеазар священик, як наказав Господь Мойсеєві.

32. І було здобичі, що лишилася від захопленого, що захопили ті, що були на війні: овець шістсот сімдесят п'ять тисяч,

33. Великої худоби сімдесят дві тисячі;

34. Віслюків шістдесят одна тисяча,

35. Людей, жінок, котрі не знали чоловічого ложа, всіх душ тридцять дві тисячі.

36. Половина – частка тих, що ходили на війну, після обрахунку, була: овець триста тридцять сім тисяч п'ятсот;

37. І данина Господові з овець шістсот сімдесят п'ять.

38. Великої худоби тридцять шість тисяч, і данина з них Господові сімдесят дві;

39. Віслюків тридцять тисяч п'ятсот, і данина з них Господові шістдесят один.

40. Людей шістнадцять тисяч, і данина з них Господові тридцять дві душі.

41. І віддав Мойсей данину, підношення у дар Господові, Елеазарові священикові, як наказав Господь Мойсеєві.

42. І з половини синів Ізраїля, котру відділив Мойсей у людей, що були на війні;

43. А половина [на] громаду була: дрібного скота – триста тридцять сім тисяч п'ятсот;

44. Великої худоби – тридцять шість тисяч,

45. Віслюків – тридцять тисяч п'ятсот;

46. Людей – шістнадцять тисяч.

47. Із половини синів Ізраїля узяв Мойсей одну п'ятдесяту частину з людей та із скотини, і віддав те левитам, які виконували служіння при скинії Господній, як наказав Господь Мойсеєві.

48. І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники і сотники,

49. І сказали Мойсеєві: служники твої порахували воїнів, котрі нам доручені, і не згинув жоден з них;

50. І [ось], ми принесли приношення Господові, хто що дістав із золотих речей; ланцюжки, зап'ястя, персні, сережки і привіски, для спокути душ наших перед Господом.

51. І взяв у них Мойсей та Елеазар священик золото, – усі ці речі.

52. І було всього золота, котре принесли для підношення Господові шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шеклів, від тис'яцьких і сотників.

53. Тому що вояки брали здобич кожний для себе.

54. І взяв Мойсей та Елеазар священик золото від тис'яцьких і сотників, і принесли його до скинії зібрання, на пам'ять синам Ізраїля перед Господом.

Числа 32

1. У синів Рувимових і в синів Ґадових було дуже багато черед, і побачили вони, що земля Єзер і земля Ґілеад є місце [придатне] для стад.

2. І прийшли сини Ґадові, і сини Рувимові і сказали Мойсеєві та Елеазарові священикові і князям громади, говорячи:

3, Атарот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але, і Севам, і Нево, і Беон,

4. Земля, котру Господь уразив перед громадою Ізраїля, земля [придатна] для черед, а в служників твоїх є череди.

5. І сказали: Якщо ми знайшли прихильність в очах твоїх, віддай землю оцю служникам твоїм для володіння; не переводь нас через Йордан.

6. І сказав Мойсей синам Ґадовим і синам Рувимовим: Брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?

7. Для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїля від переходу на землю, котру дає їм Господь?

8. Так учинили батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа для оглядин землі.

9. Вони доходили до долини Ешкол, і бачили землю, і одвернули серце синів Ізраїля, щоб не йшли вони на землю, котру Господь дав їм.

10. І спалахнув того дня гнів Господній, і присягнувся Він, говорячи:

11. Оці люди, які вийшли з Єгипту, від двадцяти літ і вище, не побачать землі, про котру Я присягався Авраамові, Ісаакові і Якові, тому що вони не уповні прямували за Мною.

12. Окрім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізеянина, та Ісуса, сина Навинового, тому що вони були цілком з Господом.

13. І запалав гнів Господній на Ізраїля, і водив Він їх пустелею сорок літ, аж доки не скінчився (вимер) увесь рід, який учинив зло в очах Господніх.

14. І ось, замість батьків ваших, повстали ви, поріддя грішників, аби підсилити ще силу гніву Господнього на Ізраїля.

15. Якщо ви одвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви загубите увесь народ цей.

16. І наблизилися вони до нього, і сказали: Ми збудуємо тут кошари для стад наших і міста для дітей наших.

17. А самі першими озброємося і підемо попереду синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх в місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, [для безпеки] від мешканців землі.

18. Не повернемося в доми наші, доки не займуть сини Ізраїля кожний володіння своє.

19. Тому що ми не візьмемо з ними володінь потойбіч Йордану і далі, тому що володіння нам дісталися по цей бік Йордану, східніше.

20. І сказав їм Мойсей: Якщо ви так зробите, якщо озброєні рушите на війну перед Господом,

21. І піде кожний із вас озброєний за Йордан перед Господом, аж доки не винищить Він ворогів своїх перед Собою,

22. І підкорена буде земля ота перед Господом; то потім повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде оця земля вашим володінням перед Господом.

23. А якщо не вчините так, то згрішите перед Господом, і, будьте певні, ваш гріх знайде вас.

24. Споруджуйте собі міста для дітей ваших і кошари для овець ваших, і робіть, що сповідане устами вашими.

25. І сказали сини Ґадові і сини Рувимові Мойсеєві: Служники твої вчинять, як наказав володар наш.

26. Діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишиться тут, у містах Ґілеаду;

27. А служники твої, всі озброївшися, як воїни, рушать перед Господом на війну, як говорить володар наш.

28. І наказав Мойсей про них Елеазарові священикові та Ісусові, синові Навиновому, і князям колін синів Ізраїля.

29. І сказав їм Мойсей: Якщо сини Ґадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшися на війну перед Господом, і підкорена буде вами ота земля; то віддайте їм землю Ґілеаду для володіння.

30. А якщо не підуть вони з вами озброєні, то вони одержать володіння разом із вами на землі ханаанській.

31. І відповідали сини Ґадові і сини Рувимові, і сказали: Як наказав Господь служникам твоїм, так і вчинимо.

32. Ми підемо озброєні перед Господом у землю ханаанську, а спадок володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану.

33. І віддав Мойсей їм, синам Ґадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манасії, сина Йосипового, царство Сигона, царя аморейського, і царство Ога, царя башанського, землю з містами її і околицями, – міста землі на всі боки.

34. І спорудили сини Ґадові Дівон, і Атарот, і Ароер,

35. І Атарот-Шофан, і Язер, і Йоґбегу.

36. І Бет-Німру, і Бет-Гаран, міста укріпленні, і кошари для овець.

37. І сини Рувимові збудували Хешбон, Ел'але і Кір'ятаїм,

38. І Нево, і Баал-Меон, котрих імення замінені, і Сивму, і дали інші наймення містам, котрі вони збудували.

39. І рушили сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, і взяли його, і вигнали амореїв, котрі були в ньому.

40. І віддав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і він оселився в ньому.

41. А Яір, син Манасії, пішов і здобув їхні маленькі міста і назвав їх: Хавот-Яір.

42. А Новах пішов і захопив Кенат і міста, залежні від нього, і назвав його своїм ім'ям – Новах.

Числа 33

1. Ось стани синів Ізраїлевих, котрі вийшли із землі єгипетської з військовими відділами своїми, на чолі з Мойсеєм та Аароном.

2. Мойсей, за повелінням Господнім, описав мандрівку їхню за зупинками їхніми, і ось стани мандрування їхнього:

3. Із Рамсесу рушили вони першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця; другого дня Пасхи вийшли сини Ізраїля під рукою високою на очах усіх єгиптян.

4. А тим часом, єгиптяни ховали всіх первістків, яких уразив у них Господь, і над богами їхніми Господь звершив суд.

5. Отак рушили сини Ізраїля з Рамсесу і розташувалися станом у Суккоті.

6. І рушили з Суккоту, і отаборилися станом у Етамі, що на рубежі пустелі.

7. І рушили з Етаму, і знову повернули на Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і отаборилися перед Мігдолом.

8. Тоді рушили від Хіроту, пройшли посеред моря в пустелю, і йшли три дні пустелею Етамською, і отаборилися у Марі.

9. І вирушили з Мари, і прийшли до Еліму; у Елімі було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і отаборилися там.

10. І вирушили з Еліму, й отаборилися біля Червоного моря.

11. І вирушили від Червоного моря, і отаборилися в пустелі Сін.

12. І вирушили з пустелі Сін, і отаборилися в Дофці.

13. І вирушили з Дофки, і отаборилися в Алуші.

14. І вирушили з Алушу, і отаборилися в Ріфідимі, і не було там води, для пиття народу.

15. І вирушили з Рифідиму, і отаборилися в пустелі Сінайській.

16. І вирушили з пустелі Сінайської, і отаборилися в Ківрот-Гаттааві.

17. І вирушили в Ківрот-Гаттаави, і отаборилися в Хацероті.

18. І вирушили з Хацероту і отаборилися в Рітмі.

19. І вирушили з Рітми, і отаборилися в Ріммоні-Переца.

20. І вирушили з Ріммону-Переца, і отаборилися в Лівні.

21. І вирушили з Лівни, і отаборилися в Ріссі.

22. І вирушили з Рісси, і отаборилися в Кегелаті.

23. І вирушили з Кегелати, і отаборилися на горі Шефер.

24. І вирушили від гори Шефер, і отаборилися в Хараді.

25. І вирушили з Харади, і отаборилися в Макгелоті.

26. І вирушили з Макгелоту, і отаборилися в Тахаті.

27. І вирушили з Тахату, і отаборилися в Тераху.

28. І вирушили з Тераху, і отаборилися в Мітці.

29. І вирушили з Мітки, і отаборилися в Хашмоні.

30. І вирушили з Хашмони, і отаборилися в Мосероті.

31. І вирушили з Мосероту, і отаборилися в Бене-Яакані.

32. І вирушили з Бене-Яакану, і отаборилися в Хорі-Ґідґаду.

33. І вирушили з Хорі-Ґідґаду, і отаборилися в Йотваті.

34. І вирушили з Йотвати, і отаборилися в Авроні.

35. І вирушили з Аврону, і отаборилися в Ецйон-Ґевері.

36. І вирушили з Ецйон-Ґеверу, і отаборилися в пустелі Сін, вона ж Кадеш.

37. І вирушили з Кадешу, і отаборилися на горі Гор, біля рубежів землі едомської.

38. І зійшов Аарон священик на гору Гор за повелінням Господнім, і помер там на сороковому році після виходу синів Ізраїля із Єгипетської землі першого дня, п'ятого місяця.

39. Аарон мав сто двадцять три роки, коли помер на горі Гор.

40. Ханаанський цар Араду, котрий жив південніше землі ханаанської, почув, що йдуть сини Ізраїля.

41. І рушили вони від гори Гор, і отаборилися в Цалмоні.

42. І вирушили з Цалмони, і отаборилися в Пуноні.

43. І вирушили з Пунону, і отаборилися в Овоті.

44. І вирушили з Овоту, і отаборилися в Ійє-Гааварімі, на рубежах Моава.

45. І вирушили з Ійїму, і отаборилися в Дівон-Ґаді.

46. І вирушили з Дівон-Ґаду, і отаборилися в Алмон-Дівлатаймі.

47. І вирушили з Алмон-Дівлатайму, і отаборилися на горах Аварімських перед Нево.

48. І вирушили від гір Аварімських, і отаборилися на рівнинах моавських біля Йордану, навпроти Єрихону.

49. Вони розташувалися біля Йордану – від Бет-Єшмоту, аж до Шіттіму на рівнинах моавських.

50. І сказав Господь Мойсеєві: на рівнинах моавських біля Йордану, навпроти Єрихону, говорячи:

51. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли перейдете через Йордан на землю ханаанську,

52. То проженіть від себе усіх мешканців землі, і винищіть всі зображення їхні, і всіх литих ідолів їхніх знищіть, і всі висоти їхні поруйнуйте.

53. І візьміть у володіння землю, і оселіться на ній, бо Я даю вам землю цю для володіння.

54. І поділіть землю за жеребом на наділи між вашими племенами: чисельному дайте наділ більший, а малочисельному дай наділ менший; кому де випаде жереб, там йому і буде [наділ; ] за колінами батьків ваших візьміть собі наділи.

55. Якщо ж ви не проженете від себе мешканців цієї землі, то ті, що залишаться, будуть терням біля очей ваших і голками для боків ваших, і будуть чинити утиски вам на землі, на котрій ви будете жити.

56. І тоді з часом, що Я замірявся вчинити їм, зроблю для вас.

Числа 34

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Накажи синам Ізраїля, і скажи їм: Коли прийдете на землю ханаанську, то ось, земля, котра дістанеться вам у спадок, земля ханаанська з її рубежами.

3. Південна сторона буде у вас від пустелі Сін, біля Едому, і пройде у вас південний рубіж від кінця Солоного моря, зі сходу.

4. І поверне той рубіж на південь до узвишшя Акраббіму і піде через Цін, і простягнеться вона на південь до Кадеш-Барнеа і проляже вона до Хацар-Аддару і пройде до Ацмону.

5. Від Ацмону побіжить рубіж до потоку Єгипетського, і будуть виходи її до моря.

6. А рубежем західним буде у вас море Велике, це буде для вас західним рубежем.

7. А на північ буде у вас рубіж: від Великого моря проведете її до гори Гор;

8. Від гори Гор проведете до Гамату, і будуть виходи рубежа до Цедаду.

9. Звідти піде рубіж до Зіфрону, і виходи будуть сягати Гацар-Енану. Це у вас буде рубіж північний.

10. Рубіж східний проведіть собі від Гацар-Енану до Шефаму.

11. Від Шефаму піде рубіж до Рівли, зі східного боку Аіну, потім піде рубіж і торкнеться берегів моря Кінеретського зі східного боку.

12. І протягнеться рубіж до Йордану, і будуть виходи його до Солоного моря. Це буде земля ваша з рубежами її з усіх боків.

13. І наказав Мойсей синам Ізраїля, і сказав: Ось земля, котру ви успадкуєте за жеребом, котру наказав Господь дати дев'яти колінам і половині коліна.

14. Тому що коліно синів Рувимових за родинами їхніми, і коліно синів Ґадових за родинами їхніми, і половина коліна Манасіїного, дістали спадок свій.

15. Два коліна і половина коліна дістали спадок свій за Йорданом навпроти Єрихону на схід.

16. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

17. Ось ймення мужів, котрі будуть ділити вам землю: Елеазар священик, та Ісус, син Навинів.

18. І по одному князеві від коліна візьми для розподілу землі за спадщиною.

19. І ось ймення сих мужів: для коліна Юдиного Калев, син Єфуннеїв;

20. Для коліна синів Симеонових Шемуїл, син Аммігудів;

21. Для коліна Веніяминового Елідад, син Кіслонів;

22. Для коліна синів Данових князь Буккі, син Йоґліїв;

23. Для синів Йосипових, для коліна Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;

24. Для коліна синів Єфремових князь Кемуїл, син Шіфтанів;

25. Для коліна синів Завулонових князь Еліцафан, син Парнахів;

26. Для коліна синів Іссахарових князь Палтіїл, син Аззанів;

27. Для коліна синів Асирових князь Ахігуд, син Шеломіїв;

28. Для коліна синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.

29. Ось ті, котрим Господь звелів наділити спадком синів Ізраїля на землі ханаанській.

Числа 35

1. І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах моавських біля Йордану навпроти Єрихону, говорячи:

2. Накажи синам Ізраїля, щоб вони із наділів володінь своїх дали левитам міста для прожиття, і поля (лани) при містах з усіх боків дайте левитам.

3. Міста будуть їм для прожиття, а поля будуть для скотини їхньої, і для маєтків їхніх і для всіх тварин їхніх.

4. Поля при містах, котрі ви маєте дати левитам, від стіни міста [мусять тягнутися] на тисячу ліктів, на всі боки.

5. І відміряйте за містом до східної стіни дві тисячі ліктів, і до південної стіни дві тисячі ліктів, і до західної стіни дві тисячі ліктів, і до північної стіни дві тисячі ліктів, а посередині місто: такими будуть у них поля при містах.

6. Із міст, котрі ви дасте левитам, [будуть] шість міст для сховку, у яких ви дозволите ховатися убивникам; а понад них дайте ще сорок двоє міст.

7. Усіх міст, котрі ви маєте дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.