Книга Повторення Закону 2 страница

2. І віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, повністю знищиш їх, не складай з ними заповіту і не щади їх.

3. І не вчиняй з ними родинних зв'язків: доньки твоєї не віддавай за сина його, і доньки його не бери за сина твого.

4. Бо вони одвернуть синів твоїх від поступу за Мною, щоб служити чужим богам, [і] тоді спалахне на вас гнів Господній, і він швидко винищить тебе.

5. А учиняйте з ними так: жертовники їхні зруйнуйте, образи поламайте, і гаї повирубуйте, а також ідолів карбованих спаліть вогнем.

6. Бо ти народ святий для Господа, Бога твого; тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був особистим Його народом із усіх народів, які на землі.

7. Не тому, що ви були численніші від усіх народів, прийняв вас Господь і вибрав вас; бо ви найменші з-поміж усіх народів.

8. Але тому, що любить вас Господь, і для того, щоб дотриматися клятви, котрою Він присягався батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною, і визволив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

9. Отож, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, котрий на сторожі заповіту [Свого], і милість до тих, хто любить Його і дотримується заповідей Його – до тисячі поколінь.

10. І відплатить ненависникам твоїм в особі їхній, вигублюючи їх; Він не забариться відплатити особисто ненависникові Своєму.

11. Отож, пильнуй заповіді і настанови, і закони, котрі нині заповідаю тобі виконувати.

12. І якщо ви будете дотримуватися законів цих, і пильнувати, і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде дотримуватися Заповіту і милости до тебе, як присягався Він батькам твоїм.

13. І полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід лона твого, і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, вроджене від великої худоби і від отари овечок твоїх, на землі тій, котру Він присягався батькам твоїм віддати тобі.

14. Найблагословеннішим ти будеш з-поміж усіх народів; не буде ні безплідного, ні безплідної, ні в тебе, ані в худоби твоєї.

15. І відхилить від тебе Господь всяку хворобу, і жодних лютих недуг Єгипту, які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, хто ненавидить тебе.

16. І винищиш усі народи, котрі Господь, Бог твій, дає тобі; нехай же не помилує їх око твоє; не слугуй богам їхнім: бо вони будуть пасткою для тебе.

17. Якщо скажеш у серці своєму: " Народи оці численніші від мене; як я зможу вигнати їх? " –

18. Не бійся їх, пригадай, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом.

19. Ті великі випробування, котрі бачили твої очі, знамення і чудеса, і руку міцну і рамено високе, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; Те саме вчинить Господь, Бог твій, з усіма народами, яких ти боїшся.

20. І шершнів нажене Господь, Бог твій, на них, аж доки не згинуть ті, що залишилися і сховалися від тебе.

21. Не бійся їх, бо Господь, Бог твій, поміж тобою, Бог великий і грізний.

22. І буде Господь, Бог твій, виганяти з-перед тебе народи помалу; не можеш ти винищити їх швидко, щоб не розмножилася супроти тебе степова звірина.

23. Але віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і доведе їх до нечуваного замішання, аж доки вони не погинуть.

24. І віддасть царів їхніх в руки твої, і ти винищиш ім'я їхнє з піднебесся: не встоїть ніхто супроти тебе, доки не викорениш їх.

25. Карбованих образів " богів" їхніх спаліть вогнем; не зажадай взяти собі срібла чи золота, котре на них, щоб це не стало для тебе пасткою: бо це мерзота для Господа, Бога твого.

26. І не внось мерзоти в дім твій, щоб не стати проклятим знаряддям, як вона. Відвертайся од цього і гидуй цим; бо це проклята річ.

Повт. Закону 8

1. Усі заповіді, котрі я заповідаю вам сьогодні, прагніть виконувати, щоб ви були живі і розмножилися, і рушили й заволоділи землею, котру, присягнувшись, обіцяв Господь батькам вашим.

2. І пам'ятай увесь шлях, котрим вів тебе Господь, Бог твій, пустелею ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш дотримуватися заповідей Його, чи ні.

3. Він упокорював тебе, морив тебе голодом, годував тебе манною, котрої не відав ти і не знали батьки твої, щоб довести тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але усяким [словом], що виходить з уст Господніх, живе людина.

4. Одежа твоя не відала зносу на тобі, і нога твоя не спухала, ось уже сорок літ.

5. І спізнай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, наставляє тебе, як чоловік наставляє сина свого.

6. Отож, пильнуй заповіді Господа, Бога твого, ходи шляхами Його і бійся його.

7. Бо Господь, Бог твій, веде тебе на землю добру, на землю, [де] потоки води, джерела й озера виходять із долин і гір.

8. На землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, на землю оливкової оливи і меду;

9. На землю, в котрій без нужди будеш їсти хліб свій і де нічого не бракуватиме тобі, на землю, де каміння – залізо, і з гір котрої добуватимеш мідь.

10. І коли будеш їсти доволі, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, котру Він дав тобі.

11. Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючись заповідей Його, і законів Його, і настанов Його, котрі нині заповідаю тобі.

12. Коли будеш їсти доволі, і спорудиш гарні доми і будеш жити в [них];

13. І коли буде в тебе багато великої і дрібної скотини, і буде багато срібла й золота, і всього в тебе буде багато;

14. То гляди, щоб не запишалося твоє серце, і не забув ти Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства.

15. Котрий провів тебе пустелею великою і страшною, [де] гадюки, отруйне гаддя і скорпіони, і місцини безводні; котрий виточив для тебе [джерело] води з гранітної скелі.

16. Який годував тебе в пустелі манною, котрої не відали батьки твої, щоб упокорити тебе і випробувати тебе, щоб, зрештою, вчинити тобі добро.

17. І щоб ти не сказав у серці твоєму: " Моя сила і міцність руки моєї надбали мені багатство оце".

18. Але щоби пам'ятав Господа, Бога твого, бо Він дасть тобі силу надбати багатство, щоб виконати, як нині, заповіта Свого, котрий Він клятвою підтвердив батькам твоїм.

19. А якщо ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш за іншими богами, і будеш слугувати їм і поклонятися їм, то засвідчую вам сьогодні, що ви загинете.

20. Як народи, котрих Господь винищує перед лицем вашим, отак погинете [й ви] за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого.

Повт. Закону 9

1. Слухай, Ізраїлю: Ти зараз рушаєш за Йордан, щоб оволодіти народами, котрі значніші і сильніші від тебе, з містами великими, що укріплені під самісіньке небо.

2. Народом численним і високим на зріст, дітей Енакових, про котрих ти знаєш і чув: " Хто стане супроти велетнів? "

3. Тож знай нині, що Господь, Бог твій, йде перед тобою, [мов] огонь, що поглинає; Він буде винищувати їх і скидати їх перед лицем твоїм, і ти проженеш їх, і вигубиш їх незабаром, як говорив тобі Господь.

4. Коли буде проганяти їх Господь, Бог твій, від тебе, не говори в серці своєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти землею цією, і що за безчестя народів цих Господь проганяє їх від тебе.

5. Не за праведність твою і не за правоту серця твого простуєш ти успадкувати землю їхню; але за безчестя народів сих Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе, і щоб дотриматися слова, котрим присягався Господь батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові.

6. А тому знай, що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією щедрою землею; бо ти є народ твердошиїй.

7. Пам'ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, в пустелі: від самісінького того дня, як ти вийшов із Єгипетської землі, і до самого виходу вашого на оце місце, ви повставали супроти Господа.

8. І під Хоривом ви дратували Господа і прогнівили Господа, аж так, що [хотів] винищити вас,

9. Коли я зійшов на гору, щоб узяти скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту, котрий склав Господь з вами, і пробув на ній сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10. І дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, написані Божим пальцем, а на них усі слова, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню в день зібрання;

11. А по закінченні сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту;

12. І сказав мені Господь: Підведися, рушай швидше звідси, бо розбестився народ твій, котрого ти вивів з Єгипту; швидко відхилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм; вони вилили собі ідола.

13. І сказав мені Господь: Бачу народ сей, ось він народ твердошиїй.

14. Залиши Мене самотою, і Я винищу їх, і зітру їхнє ймення під небом; а від тебе виведу народ, [котрий буде] сильніший і численніший від них.

15. Я обернувся і зійшов з гори, а гора горіла вогнем; дві скрижалі заповіту [були] в обидвох руках моїх.

16. І бачив я, що ви згрішили супроти Господа, Бога вашого, вилили собі бичка, квапливо відхилилися од шляху, котрого [триматися] заповідав вам Господь;

17. І взяв я обидві скрижалі, і кинув їх геть із рук моїх, і розбив їх перед очима вашими.

18. І, припавши до землі перед Господом, я молився, як передніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за гріхи ваші, котрими ви згрішили, учинивши зло перед очима Господа і роздратувавши Його.

19. Тому що я страхався гніву і люті, котрими Господь виповнився на вас [і хотів] вигубити вас. Але й цього разу послухав мене Господь.

20. І на Аарона вельми розгнівався Господь [і хотів] його погубити. Але я молився і за Аарона о тім часі.

21. А гріх ваш, котрого ви учинили, – бичка, я взяв, спалив його вогнем, розбив його, і перетер його так, що став дрібненьким, як тлін, і кинув я сей порох у потік, що збігав з гори.

22. І в Тав'ері, в Массі і в Ківрот-Гаттааві ви гнівили Господа.

23. І коли посилав вас Господь із Кадеш-Барнеа, говорячи: " Рушайте, заволодійте землею, котру Я даю вам", то ви повстали супроти настанов Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його.

24. Ви були непокірні Господові від того дня, як я спізнав вас.

25. І, припавши до землі перед Господом, я благав сорок днів і сорок ночей, в котрі я молився; тому що Господь сказав, що погубить вас.

26. І молився я до Господа, і сказав: Володарю Господе, не погуби народу Твого і спадщини Своєї, котрого ти вивільнив [потугою] Своєю, котрого вивів Ти з Єгипту рукою сильною.

27. Пригадай служників Твоїх Авраама, Ісаака і Якова; не зважай на упертість народу цього і на безчестя його, і на гріхи його.

28. Щоб ті, [котрі живуть] на тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: " Господь не міг ввести їх на землю, котру обіцяв їм, і, тому що ненавидить їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх в пустелі".

29. А вони Твій народ і Твій спадок, котрого Ти вивів [з Єгипетської землі] силою Твоєю великою і раменом Твоїм високим.

Повт. Закону 10

1. О тім часі сказав мені Господь: Витеши собі дві скрижалі кам'яні, схожі на попередні, і вийди до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного Ковчега.

2. І Я напишу на скрижалях слова, котрі були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив; і поклади їх до Ковчега.

3. І виготовив я Ковчега з дерева сіттим, і витесав дві кам'яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору, і дві скрижалі були в руках моїх.

4. І написав Він на скрижалях, як написано було перше, ті десять заповідей, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню у день зібрання, і віддав їх Господь мені.

5. І обернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в Ковчег, котрого виготовив я, щоб вони там були, як наказав мені Господь.

6. І сини Ізраїлеві вирушили з Беєрот-Бене-Яакана до Мосери; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Елеазар.

7. Звідти рушили до Ґудґод, з Ґудґоди в Йотвату, на землю, де потоки води.

8. О тій порі відокремив Господь коліно Левієве, щоб носити Ковчега заповіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому і благословляти в Його ім'я, [як це триває] до нинішнього дня.

9. Тому немає левитові частки і спадку з братами його: Сам Господь є спадщина йому, як обіцяв йому Господь, Бог твій.

10. І пробув я на горі, як передніше, сорок днів і сорок ночей, і почув мене Господь також і цього разу, [і] Господь не вигубив тебе.

11. І сказав мені Господь: Підведися, вирушай у дорогу на чолі народу [цього]; щоб вони пішли і заволоділи землею, котру я присягався батькам їхнім віддати їм.

12. Отож, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того лише, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма шляхами Його, і любив Його, і служив Господові, Богові твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї.

13. Аби пильнував заповіді Господа і настанови Його, котрі сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі добре було.

14. Ось, у Господа, Бога твого, небо і небеса небес, земля і все, що на ній.

15. Але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і вибрав вас, сім'я їхнє після них, із усіх народів, як оце й нині [є].

16. Отож, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте вже твердошиїми.

17. Бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Господь над володарями, Бог великий, сильний і грізний, котрий не дивиться на особу і не бере дарунків.

18. Котрий чинить суд сироті і вдові, і любить захожого, даючи тому хліб та одежу.

19. Тож любіть і ви захожого; бо ви [самі] були чужинцями на землі Єгипту.

20. Господа, Бога твого, бійся, [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпися, і Його йменням присягайся.

21. Він-бо хвала твоя і Він Бог твій, котрий учинив з тобою ті великі і страшні [діяння], котрі бачили очі твої.

22. Сімдесятьма душами прийшли батьки твої до Єгипту, а нині Господь, Бог твій, учинив тебе численним, як зорі небесні.

Повт. Закону 11

1. Отож, люби Господа, Бога твого, і пильнуй, що наказано Ним пильнувати, і настанови Його і закони Його, і заповіді Його у всі дні.

2. І пригадайте нині, – бо [я навчаю] не синів ваших, котрі не знають і не бачили покарань Господа, Бога вашого, – Його величі, Його міцної руки і високого рамена Його,

3. І знамення Його і діяння Його, котрі Він учинив серед Єгипту з фараоном, царем єгипетським і з усією землею його.

4. І що Він учинив із військом єгипетським, із кіньми його і колісницями його, котрих Він утопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами; і вигубив їх Господь, навіть донині.

5. І що Він учиняв для вас у пустелі, доки ви не дійшли до цього місця.

6. І що Він учинив з Датаном і Авіроном, синами Еліява, сина Рувимового, коли земля розступилася, відкрила уста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх, і родини їхні, і шатра їхні, і все майно їхнє, котре було в них.

7. Бо очі ваші бачили всі великі діяння Господні, котрі Він учинив.

8. Отож, пильнуйте всі заповіді [Його], котрі я заповідаю вам сьогодні; щоб ви всі зміцніли, і ввійшли, і заволоділи землею, в котру ви переходите, щоб заволодіти нею.

9. І щоб ви довго жили на тій землі, котру присягався Господь батькам вашим дати їм, і нащадкам їхнім, на землі, в котрій тече молоко і мед.

10. Бо земля, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, не така, як земля єгипетська, з котрої вийшли ви, де ти, посіявши сім'я своє, поливав її [за] допомогою ніг твоїх, мов городину в садку.

11. Але земля, на котру ви переходите, щоб заволодіти нею, та земля з горами і долинами, і від небесного дощу гамує спрагу;

12. Земля, про яку Господь, Бог твій піклується; очі Господа, Бога твого, безнастанно на ній, від початку року й до кінця року.

13. Якщо ви будете прагнути дослухатися до заповідей Моїх, котрі заповідаю вам сьогодні: любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого, від усієї душі вашої,

14. То дам землі вашій дощ своєчасно, ранній і пізній, і ти збереш хліб твій і вино твоє, і єлей твій.

15. І дам траву на полі твоєму для скотини твоєї, і будеш їсти досхочу.

16. Пильнуйте, щоб не було зваблене серце ваше, і ви не збочили, і не відвернулися і не почали слугувати іншим Богам, і не поклонилися їм.

17. Бо тоді спалахне гнів Господній на вас, і замкне Він небо, і не буде дощу, і земля не дасть урожаю свого, і ви швидко загинете на тій землі, котру Господь дає вам.

18. Отож, покладіть оці слова Мої в серце ваше і в душу вашу, і прив'яжіть їх для ознаки на руку свою, і нехай будуть вони пов'язкою над очима вашими.

19. І навчайте ними синів своїх, говорячи про них, коли ти сидиш у домі твоєму, і коли йдеш дорогою, і коли лягаєш, і коли підводишся.

20. І напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх.

21. Щоб стільки ж багато було днів ваших і днів дітей ваших на тій землі, котру Господь присягався дати батькам вашим, скільки днів небо буде над землею.

22. Бо, якщо ви будете старанно дотримуватися всіх заповідей оцих, котрі заповідаю вам виконувати, якщо будете любити Господа, Бога вашого, ходити усіми шляхами Його і прихилятися до Нього,

23. То прожене Господь всі народи оці з-перед вас, і ви заволодієте народами, котрі більші і сильніші від вас.

24. Усіляке місце, на котре ступить нога ваша, буде ваше; від пустелі і Ливану, від Річки, річки Єфрату і навіть до моря західного будуть володіння ваші.

25. Жодна людина не встоїть супроти вас: Господь, Бог ваш, наведе острах і трепет перед вами на всіляку землю, на котру Ви ступите, як він обіцяв вам.

26. Ось я надаю вам сьогодні благословення і прокляття:

27. Благословення, якщо будете виконувати заповіді Господа, Бога вашого, котрі я заповідаю вам сьогодні.

28. А прокляття, якщо не будете виконувати заповідей Господа, Бога вашого і збочите зі шляху, котрий заповідаю вам сьогодні, і підете за богами іншими, котрих ви не знаєте,

29. Коли введе тебе Господь, Бог твій, на ту землю, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Ґеризім, а прокляття на горі Евал;

30. Ось вони, за Йорданом, по дорозі на захід сонця, на землі ханаанеїв, що живуть на рівнині, навпроти Ґілґалу, поблизу діброви Море.

31. Бо ви переходите Йордан, щоб рушити й оволодіти землею, котру Господь, Бог ваш, дає вам, і оволодієте нею, і будете жити на ній.

32. Отож, маєте дотримуватися всіх настанов і законів [Його], котрі я даю вам сьогодні.

Повт. Закону 12

1. Ось настанови і закони, котрі ви маєте прагнути виконувати на землі, котру Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, на всі дні, котрі ти будеш жити на тій землі.

2. Ущент винищіть усі місця, де народи, котрими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах, і на узгірках, і під кожним зеленим деревом.

3. І зруйнуйте жертовники їхні, і поламайте стовпи їхні, і спаліть вогнем гаї їхні, і розтрощіть карбовані образи богів їхніх, і винищіть ймення їхнє від місця того.

4. Не так ви маєте робити для Господа, Бога вашого [як ті народи];

5. Але до місця, яке вибере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших, щоби ймення Його було там, обертайтеся і туди приходьте.

6. І туди приносьте приношення всеспалення ваші, і пожертви ваші, і десятини ваші, і принесення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і первістків великої худоби вашої, і овець ваших.

7. І їжте там перед Господом, Богом вашим, і радійте ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

8. Там ви не робіть усього, як ми тепер тут робимо, - кожний, що йому видається доречним в очах його.

9. Бо ви нині ще не ввійшли до спочину і до спадку, котрого Господь, Бог твій, дає тобі.

10. Та коли перейдете Йордан і житимете на землі, котру Господь, Бог ваш, дає вам у спадок, і коли Він дасть вам спокій від усіх ворогів ваших [довкола] вас, і будете жити в безпеці;

11. Тоді, яке місце вибере Господь, Бог ваш, щоб там бути йменню Його, туди приносьте все, що я заповідаю вам: приношення всеспалення ваші і пожертви ваші, десятини ваші і підношення рук ваших, і все вибране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господові;

12. І будете радіти перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і доньки ваші, і служники ваші, і служниці ваші, і левит, котрий біля брам ваших; бо немає йому частки і спадку з вами.

13. Остерігайся приносити приношення усеспалення твої на будь-якому місці, котре ти побачиш.

14. Але на тому лише місці, котре вибере Господь, в одному з колін твоїх, принось приношення усеспалення твої, і роби все, що заповідаю тобі.

15. А втім, коли тільки зажадає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м'ясо, котре він дав тобі, в усіх житлах твоїх; нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну, і як оленя.

16. Лише крови не їжте; на землю виливайте її, як воду.

17. Не можна тобі їсти у житлах твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби, і дрібної скотини твоєї, і жодних обіцяних приношень твоїх, які будеш обіцяти, і добровільних приношень твоїх, і дарів піднесення рук твоїх.

18. Але їжте це перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, який біля брами, [і захожий], котрий у житлах твоїх, і радій перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.

19. Гляди, не залишай левита у всі дні, [котрий буде жити] на землі твоїй.

20. Коли поширить Господь, Бог твій, володіння твої, як Він говорив тобі; і ти скажеш: " Наїмся м`яса! ", тому що душа твоя зажадає їсти м'ясо, тоді, за бажанням душі твоєї, їж м`ясо.

21. Якщо далеко буде від тебе місце оте, де вибере Господь, Бог твій, щоб перебувати йменню Його там, то заколи із великої худоби і отари твоєї, котру дав тобі Господь, як я наказав тобі, і споживай у брамах твоїх, за бажанням душі твоєї.

22. Але їжте їх так, як їдять сарну і оленя; нечистий, як і чистий, можуть це їсти.

23. Лише суворо дотримуйся, щоб не їсти крови, тому що кров є життя: не їжте життя разом із м'ясом.

24. Не їж її і виливай її на землю, як воду.

25. Не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе, коли будеш чинити справедливо перед очима Господніми.

26. Лише святі речі твої, які будуть у тебе, і обітниці твої бери, і приходь на те місце, котре вибере Господь.

27. І звершуй приношення усеспалення твої, м'ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; і кров пожертв твоїх має бути пролита на жертовник Господа, Бога твого; а м'ясо їж.

28. Слухай і виконуй всі слова оці, котрі заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе наповік, коли будеш чинити добре і належним чином перед очима Господа, Бога твого.

29. Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою народи, до котрих ти йдеш, щоб узяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся на землі їхній,

30. Тоді стережися, щоб ти не потрапив у пастку, йдучи за ними, по винищенні їх перед тобою, і не шукав богів їхніх, говорячи: " Як служили народи ці богам своїм, так і я буду чинити".

31. Не чини так Господові, Богові твоєму; бо все, чого бридиться Господь, що ненавидить Він, вони чинять богам своїм; вони й синів своїх і доньок своїх спалюють на вогні богам своїм.

32. Усе, що я заповідаю вам, прагніть виконувати; не долучай до цього, і не відкидай від нього.

Повт. Закону 13

1. Якщо постане поміж тебе пророк, чи сновидець, і покаже тобі знамення або чудо,

2. І справдиться те знамення або ж чудо, про яке він говорив тобі, і скаже при цьому: Ходімо слідом за богами іншими, котрих ти не знаєш, і будемо служити їм;

3. То не слухай слів пророка цього чи сновидця цього; бо [через це] випробовує вас Господь, Бог ваш, щоб дізнатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого, і від усієї душі вашої.

4. За Господом, Богом вашим, ходіть і Його бійтеся; заповіді Його виконуйте і голосу Його дослухайтеся, і Йому служіть, і до Нього прихиляйтеся.

5. А пророка того або сновидця треба зрокувати на смерть за те, що він зваблює вас відступати од Господа, Бога вашого, який вивів вас з єгипетської землі, і звільнив тебе з дому рабства, – прагнучи звести тебе зі шляху, котрим заповідав тобі йти Господь, Бог твій, вигуби зло з-посеред себе.

6. Якщо буде намовляти тебе таємно – брат твій, син матері твоєї, або син твій, або донька твоя, або дружина на ложі твоєму, чи друг твій, котрий для тебе, як душа твоя, спокушаючи таємно, і говоритиме: Ходімо і будемо служити іншим богам, котрих не знав ти і батьки твої,

7. Богам тих народів, котрі довкола тебе, близьких до тебе чи віддалених від тебе, від одного краю землі до другого,

8. То не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не помилує його око твоє, не жалій його і не прикривай його,

9. Але вбий його; твоя рука передніше від [усіх] має бути на ньому, щоб убити його, а відтак рука всього народу.

10. І забий його камінням до смерти; бо він робив спробу одвернути тебе від Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому неволі.

11. Увесь Ізраїль почує це і пройметься острахом, і не будуть уже робити подібного зла осередь тебе.

12. Якщо почуєш про яке-небудь місто твоє, котрі Господь, Бог твій, дає тобі для осідку,

13. Що з'явилися в ньому діти Веліяла із твого оточення і звабили мешканців міста їхнього, говорячи їм: " Ходімо, і будемо служити богам іншим, котрих ви не знали",

14. То ти розшукай, досліди і гаразд розпитай; і якщо це справді було, що сталася така річ серед тебе,

15. Винищи мешканців того міста вістрям меча, винищи ущент його і все, що в ньому, і скотину його [винищи] вістрям меча.

16. А всю здобич його збери на середину майдану його, і спали вогнем те місто і всю здобич його для Господа, Бога твого; і нехай буде воно навіки в руїнах, і не можна ніколи знову споруджувати його.

17. Нічого із заклятого (жертовного Богові) нехай не пристане до руки твоєї, щоби погамував Господь невимірний гнів Свій, і дарував тобі милість, і помилував тебе, і розмножив тебе, як присягався батькам твоїм,

18. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, пильнуючи всі заповіді Його, котрі нині заповідаю тобі, і вчинятимеш угодне перед очима Господа, Бога твого.

Повт. Закону 14

1. Ви сини Господа, Бога вашого, не робіть нарізів [на тілі вашому], і не вистригайте волосся над очима вашими за померлими.

2. Бо ти народ святий у Господа, Бога твого, і тебе вибрав Господь, щоб ти був особистим Його народом над усі народи, котрі на землі.

3. Не споживай жодної мерзоти.

4. Ось скотина, котру вам можна їсти: вола, вівцю, козу;

5. Оленя і сарну, буйвола і дикого козла, козулю і лань, і антилопу,

6. Кожна худобина, в котрої роздвоєні копита і на обидвох копитах глибокий розріз, і котрі тварини жують жуйку, тих їжте.

7. Лише оцих не їжте, з тих що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, бо хоч вони й жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;

8. І свині, тому що копита у неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м'яса їхнього, і до трупа їхнього не торкайтеся.

9. Із усіх [тварин], котрі у воді, їжте всіх, у котрих є пір'я та луска;

10. А всіх тих, у котрих немає пір'я і луски, не їжте: нечисте воно для вас.

11. І кожного птаха чистого їжте;

12. Але оцих ви не маєте їсти з них: орла, грифа і морського орла.

13. І коршака, і сокола, і кібця всілякої породи.

14. І всякого ворона з породою його;

15. І зозулі, і сови, і чайки, і нічного яструба з породою його.

16. І пугача, й ібіса, і лебедя.

17. І пелікана, і сича, і рибалки,

18. І лелеки, і чаплі за породою її, і удода, і кажана.

19. І кожне крилате із комах нечисте для вас; не їжте [його].

20. Кожного птаха чистого їжте.

21. Не їжте жодної мертвечини: чужинцеві, котрий [трапиться] при брамах твоїх, віддай її, нехай він їсть її, або продай йому; бо ти народ святий у Господа, Бога твого. Не вари козляти у молоці матері його.

22. Відділяй десятину від усього прибутку насіння твого, котрий приходить з поля твого [щорічно].

23. І їж перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Він, щоби перебувати йменню Його там; десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби і отари твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого у всі дні.

24. Якщо ж тривалий буде шлях твій, так, що ти не зможеш знести цього, тому що далеко те місце від тебе, котре вибере Господь, Бог твій, щоб утвердити там ймення Своє, коли Господь, Бог твій, благословить тебе,

25. То поміняй те на срібло, і візьми срібло в руку твою, і приходь на місце, котре вибере Господь, Бог твій.

26. І купляй за срібло це все, чого зажадає душа твоя, волів, овець, вина, сікери і всього, чого зажадає душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і радій ти і родина твоя.

27. І левита, котрий при брамах твоїх, не залиши; бо немає йому частки і спадку з тобою.

28. А як промине три роки, відділяй усі десятини врожаю твого за той рік, і поклади при брамах твоїх;

29. І нехай прийде левит, бо йому немає частки і спадку з тобою, і захожий, і сирота, і вдова, котрі [є] при брамах твоїх, і нехай їдять досхочу, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе у кожному ділі рук твоїх, за яке б ти не взявся.