Порядок роботи командира взводу щодо організації бою.

В сучасних умовах, коли бойові дії розвиваються винятково у високих темпах, відрізняються граничною напруженістю і різкими змінами обстановки, тільки командир-єдиноначальник, наділений великими правами, здатний направити зусилля підлеглих на успішне виконання поставленої задачі. Саме тому на командира взводу покладається повна й одноособова відповідальність за бойову готовність, підготовку взводу, зброї, бойової техніки до тактичних дій й успішне виконання бойової задачі у встановлений термін.

Підготовка тактичних дій включає: організацію дій, підготовку взводу (особового складу, озброєння і військової техніки) до дій, здійснення контролю готовності до виконання поставленої задачі та інші заходи.

Робота командира з організації дій починається з одержання задачі і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо - у вихідному районі по карті (схемі, на макеті місцевості). У цьому випадку бойові задачі танкам і приданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).

Командир взводу, одержавши бойову задачу, усвідомлює її, оцінює обстановку, приймає рішення, при необхідності проводить рекогносцировку, ставить задачі підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам), організовує взаємодію і управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення, після чого організовує і особисто керує підготовкою особового складу, озброєння і військової техніки до дій, у встановлений час доповідає командиру роти.

З'ясування задачі полягає у вивченні задачі, яка поставлена старшим командиром (начальником).

Оцінка обстановки включає оцінку противника, своїх підрозділів, місцевості, стану погоди, пори року, а також інші фактори, які впливають на виконання бойової задачі.

В рішенні командир взводу визначає: побудову бойового (похідного) порядку; порядок дій штатних і приданих підрозділів і вогневих засобів і визначає їм задачі.

При проведенні рекогносцировки командир взводу вивчає противника і місцевість на напрямку дій взводу з метою уточнення (призначення) орієнтирів і задач підлеглим. Рекогносцировка проводиться з залученням командирів штатних і приданих підрозділів.

Задачі підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам) ставляться бойовим наказом або розпорядженням, що віддаються усно або по засобах зв’язку.

В бойовому наказі командир взводу вказує:

в першому пункті - орієнтири і відомості про противника;

в другому пункті - задачу роти, взводу і сусідів;

в третьому пункті (після слова «наказую») - бойові задачі підлеглим підрозділам (танкам, вогневим засобам);

в четвертому пункті - час готовності до виконання задачі;

в п'ятому пункті - питання організації управління (своє місце, при необхідності - заступника).

У бойовому розпорядженні командир взводу вказує короткі відомості про противника і бойові задачі підлеглим підрозділам (танкам, вогневим засобам), а при необхідності й інші відомості.

Бойовий наказ (розпорядження) необхідно викладати коротко і зрозуміло.

При організації взаємодії та управління командир взводу зобов’язаний погодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленої задачі, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами танків бойової задачі і способів її виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій по них, уточнити (довести) радіодані і порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку.

Під час організації бойового забезпечення командир взводу вказує, які заходи і до якого часу виконати.

Заходи морально-психологічного забезпечення у взводі організуються на підставі вказівок командира роти (його заступника з виховної роботи). Під час організації заходів морально-психологічного забезпечення командир взводу вказує терміни їх проведення і ставить задачі активу, який призначений.

При організації заходів технічного і тилового забезпечення командир взводу вказує порядок, терміни одержання боєприпасів, заправки пально-мастильними матеріалами, проведення технічного обслуговування і поточного ремонту бойових машин і озброєння, забезпечення особового складу продуктами, водою та іншими матеріальними засобами, а також слідкує за станом екіпірування солдатів і сержантів та використанням його за призначенням.

Контроль готовності взводу до виконання поставленої задачі здійснюється шляхом перевірки точного виконання відданого бойового наказу і розпоряджень, знання всім особовим складом противника, а також знання і розуміння ними своїх задач; контролю своєчасності і якості виконання заходів щодо підготовки до дій; усунення на місці виявлених недоліків і рішення питань, що виникли.

Командир танка, одержавши бойову задачу, повинний: усвідомити її, оцінити обстановку, визначити задачі особовому складу і віддати бойовий наказ.

У бойовому наказі командир танка вказує:

у першому пункті — орієнтири і відомості про противника;

у другому пункті — задачу взводу і танка;

у третьому пункті — задачі особовому складу;

у четвертому пункті— час готовності до виконання задачі і заступника.

Крім того, у бойовому наказі командир танка доводить сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій по них.

Після віддачі бойового наказу командир танка організує підготовку танка до виконання задачі; поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування танка, виконання встановлених робітз інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання задач особовим складом, його забезпеченість всім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність танка до бою.