Буття 2

Суботній спочин Господа - прообраз спочину віруючих у досконалому діянні спасіння.

1. Так витворені небо і земля, і все військо їхнє.

2. І звершив Бог під сьомий день справи Свої, котрі Він чинив, і спочив сьомого дня від усіх справ Своїх, котрі вчинив.

3. І благословив Бог сьомий день, і освятив його; бо цього дня спочив од усіх справ Його, котрі Бог чинив і творив.

4. Ось походження неба і землі, при утворенні їх, того часу, коли Господь Бог утворив землю і небо.

5. І всілякий польовий чагарник, котрого ще не було на землі, і всіляку польову траву, котра ще не росла; бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробітку землі;

6. Але пара підносилася від землі, і зрошувала всю поверхню землі.

7. І утворив Господь Бог чоловіка із тліну земного і вдихнув в обличчя його дихання життя, і став чоловік душею живою.

8. І посадив Господь Бог рай в Едені на сході; і поселив там чоловіка, котрого утворив.

9. І виростив Господь Бог із землі всіляке дерево, приємне для ока і придатне для харчу, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.

10. Із Едену витікала річка для зрошення раю, і потім розгалужувалася на чотири ріки.

11. Ім'я однієї Пішон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;

12. І золото цієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13. Ім'я другої ріки Ґіхон, вона обтікає всю землю Куш.

14. Ім'я третьої річки Тигр: вона біжить на сході Ашшуру; А четверта ріка – Єфрат.

15. І взяв Господь Бог чоловіка, і поселив його в саду Еденському, щоб обробляти його і опікуватися ним.

16. І заповідав Господь Бог чоловікові, говорячи: Від усілякого дерева в саду ти будеш вільно їсти;

17. А від дерева пізнання добра і зла не їж від нього; бо того ж дня, котрого ти покуштуєш од нього, смертю помреш.

18. І сказав Господь Бог: Не добре бути чоловікові одному; утворимо йому помічника, відповідного йому.

19. Господь Бог витворив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів до чоловіка, аби побачити, як він назве їх, і, щоби, як назве чоловік кожну живу істоту, таким і було б їй ім'я.

20. І назвав чоловік ймення всім тваринам і птахам небесним і всім звірям польовим: але для чоловіка не знайшлося помічника, схожого на нього.

21. І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне із ребер його, і затулив те місце плоттю.

22. І утворив Господь Бог із ребра, взятого у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.

23. І сказав чоловік: Ось, ця кість од кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде називатися жінкою: бо взята від чоловіка.

24. Тому нехай залишить чоловік батька свого і матір свою, і поєднається з дружиною своєю, і будуть одна плоть.

25. І були обидвоє голі, Адам і дружина його, і не соромилися.