Загибель Содому.

1. І прийшли два Ангели до Содому увечері, а Лот сидів біля брами Содому і побачив їх, і підвівся, щоб зустріти їх, і вклонився лицем до землі.

2. І сказав: Володарі мої! Я благаю вас, ось зараз завітайте в дім служника вашого, і ночуйте, і помийте ноги ваші, і підведетеся вранці, і продовжите мандрівку свою. Але вони сказали: Ні, ми заночуємо надворі.

3. А він вельми наполягав, і вони зайшли до нього в дім. Він пригостив їх і спік прісні хліби; і вони їли.

4. Ще не лягли вони спати, як міські мешканці, содомляни, від молодого до старого, увесь народ з [усіх усюд], оточили дім.

5. І викликали Лота, і говорили йому: Де люди, які прийшли до тебе на ніч? Виведи їх до нас, ми спізнаємо їх.

6. Лот вийшов до них і замкнув за собою двері;

7. І сказав: Брати, не чиніть зла.

8. Ось, у мене дві доньки, котрі не спізнали чоловіка; ліпше я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам до смаку; тільки людям цим не чиніть нічого, оскільки вони прийшли під покрівлю дому мого.

9. Але вони сказали: Іди сюди. І сказали: Ось чужинець прийшов сюди жити, і хоче судити? Зараз же ми вчинимо з тобою лихіше, аніж з ними. І впритул приступили до чоловіка цього, до Лота, підійшли, щоб виламати двері.

10. Тоді мужі ті простягли руки свої, і ввели Лота до себе в дім, і двері замкнули.

11. А людей, котрі були при вході в дім, вразили сліпотою, від малого до старого, то вони намарудилися, шукаючи двері.

12. Сказали мужі ті Лотові: Хто ще є тут у тебе? Чи зять, чи сини твої, чи доньки твої, і хто б не був у тебе в місті, – усіх виведи з місця цього.

13. Бо ми винищимо це місто; тому що великі скарги на мешканців його дійшли до лиця Господнього, і Господь послав нас винищити його.

14. І вийшов Лот, і говорив із зятями своїми, котрі брали за себе дочок його; і сказав: Підводьтеся, вийдіть із цього місця, бо Господь винищить це місто. Але зятям його здалося, що він жартує.

15. Коли зійшла зоря, Ангели почали квапити Лота, кажучи: Підведися, візьми дружину твою і двох дочок твоїх, котрі у тебе, щоб не загинути тобі за злочини міста.

16. Та оскільки він зволікав, то мужі ті, з милости до нього Господньої, взяли за руки його, і дружину його, і двох дочок, і вивели, і поставили за містом.

17. Коли ж вивели їх геть, [то один із них] сказав: Рятуй душу свою, не озирайся назад, і не зупиняйся на околиці оцій, рятуйся на горі, щоб тобі не загинути.

18. Проте Лот сказав їм: Ні, Владико!

19. Ось служник Твій знайшов у Твоїх очах ласку, і велика Твоя милість, яку вчинив Ти мені, порятувавши моє життя, але я не можу рятуватися на горі, аби не спіткало мене лихо, і щоб мені не вмерти.

20. Ось, ближче бігти до цього міста, щоб сховатися, і воно невелике. Дозвольте мені втікти туди, щоб збереглося моє життя.

21. І сказав йому [Господь]: Ось, на догоду тобі Я вчиню це: Не знищу місто, про яке ти говориш.

22. Поспішай, рятуйся там, бо Я не можу вчинити діла, доки ти не прийдеш туди; тому й назване те місто: Цоар.

23. Сонце зійшло над землею, і Лот прийшов до Цоару.

24. І пролив Господь на Содом і Гомору дощем сірку й вогонь – від Господа з неба.

25. І винищив міста оці, всю околицю, і всіх мешканців міст цих, і рослини землі.

26. А [дружина] Лотова озирнулася позаду в нього, і вчинилася соляним стовпом.

27. І звівся Авраам рано-вранці і [подався] на місце, де стояв перед Господом.

28. І глянув на Содом та Гомору, і на увесь обшир околиці, і побачив: Ось, дим здіймається від землі, як дим з печі.

29. І було, коли Бог винищував міста округи цієї, згадав Бог про Авраама, і вислав Лота із місцини загибелі, коли винищував міста, в котрих жив Лот.

30. І вийшов Лот із Цоару, і почав жити в печері, і з ним дві доньки його, тому що боявся жити в Цоарі.

31. І сказала старша молодшій: Батько наш старий; і нема чоловіка на землі, котрий увійшов би до нас за звичаєм всієї землі.

32. Тож напоїмо батька нашого вином, і переспимо з ним, і відродимо од батька племено наше.

33. І напоїли батька свого вином тієї ночі; і увійшла старша, і зляглася з батьком своїм: а він не знав, коли вона зляглася, і коли підвелася.

34. Другого дня старша сказала молодшій: Ось, я спала з батьком моїм; напоїмо його вином також цієї ночі; і ти увійди, спи з ним, і відродимо од батька нашого плем'я.

35. І напоїли батька свого вином також цієї ночі; і зайшла молодша і зляглася з ним, і він не знав, коли вона зляглася і коли підвелася.

36. І завагітніли обидві дочки Лотові від батька свого.

37. І народила старша сина, і назвала йому ім'я: Моав. Він батько моавитян донині.

38. І молодша також народила сина, і назвала ім'я йому: Бен-Аммі. Він батько аммонійців донині.