Шлюб Авраама з Кетурою.

1. І взяв Авраам іще дружину, на ймення Кетура.

2. І вона породила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.

3. Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана були: ашшури, летуші і леуми.

4. Сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда, Елдаа. Усі оці – сини Кетури.

5. І віддав Авраам все, що було в нього, Ісаакові.

6. А синам наложниць, котрі були в Авраама, дав Авраам дарунки, і відіслав їх од Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, на землю східну.

7. Днів життя Авраамових, котрі він прожив, було сто сімдесят п'ять літ.

8. І віддав духа Авраам, і помер у старості добрій, похилий і насичений [життям], і приєднався до народу свого.

9. І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, котре навпроти Мамре.

10. На полі, котре Авраам придбав у синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його.

11. По смерті Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при джерелі Лахай-Рої.

12. Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, котрого породила Авраамові Аґар єгиптянка, служниця Саррина;

13. І ось ймення синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їхнім: первісток Ізмаїлів Невайот, за ним Кедар, Адбеїл, Мівсам,

14. І Мішма, і Дума, і Масса.

15. Хадад, Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

16. Оце – сини Ізмаїлові, і ймення їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх, [це] – дванадцять князів племен їхніх.

17. А літ життя Ізмаїлового було сто тридцять сім літ, і віддав духа, і вмер, і долучився до народу свого.

18. Вони жили від Хавіли до Шуру, що перед Єгиптом, як простувати до Ашшуру. І він помер в присутності братів своїх.

19. Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.

20. Ісаакові було сорок літ, коли він узяв собі за дружину Ревеку, доньку Бетуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.

21. І молився Ісаак Господові про дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його, і завагітніла Ревека, дружина його.

22. Сини в лоні її почали битися, і вона сказала: Якщо так буде, то нащо воно мені? І пішла запитати у Господа.

23. Господь сказав їй: Два племені у череві твоєму, і два різних народи вийдуть із лона твого; один народ буде сильнішим від другого, і старший буде слугувати молодшому.

24. І настала пора розродитися їй; і ось, близнята в лоні її.

25. Перший вийшов червонястий увесь, мов шкіра, пелехатий; і назвали йому ім'я – Ісав.

26. Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п'яту Ісава, і названо йому ім'я: Яків. А Ісаак був шістдесятирічним, коли вони вродилися.

27. Діти зросли, і став Ісав людиною, меткою на звіроловстві, – людиною ланів; а Яків – чоловіком лагідним, і жив у шатрах.

28. Ісаак любив Ісава, тому що дичина його була до смаку йому, а Ревека любила Якова.

29. І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля стомлений.

30. І сказав Ісав Якові: Благаю тебе: Дай мені поїсти червоної юшки, червоної ось цієї; бо я стомився. Від цього дано йому і'мя: Едом.

31. Проте Яків сказав: Продай мені зараз же своє першородство.

32. Ісав сказав: Ось, я помираю; що мені в цьому першородстві?

33. Яків сказав: Присягнися мені цієї ж миті. Він присягнувся йому, і продав першородство своє Якові в той день.

34. І дав Яків Ісавові хліба і юшки з чечевиці; і він їв і пив, і підвівся, і пішов, і знехтував Ісав своїм першородством.