Буття 31

1. І почув Яків слова синів Лаванових, які говорили: [Яків] заволодів усім, що було в батька нашого, і з маєтку батька нашого зібрав усе багатство оце.

2. І побачив Яків обличчя Лавана, і ось, воно вже не таке до нього, як було вчора і третього дня.

3. І сказав Господь Якові: Повернися на землю батьків твоїх і на батьківщину свою, і Я буду з тобою.

4. І послав Яків і прикликав Рахіль і Лію в поле, до череди дрібної [скотини] своєї.

5. І сказав їм: Я бачу обличчя батька вашого, що воно до мене не таке, яким було вчора і третього дня. Але Бог батька мого був зі мною.

6. Ви самі знаєте, що я всіма силами служив батькові вашому.

7. Але батько ваш обдурював мене і разів із десять міняв нагороду мою. Але Бог не допустив йому вчинити мені зло.

8. Коли сказав він, що [скотина] з цятками буде тобі в нагороду, то скотина вся приносила із цятками. А коли він сказав: Строкаті будуть тобі в нагороду, то скотина вся приносила строкатих.

9. І відібрав Бог скотину у вашого батька, і дав мені.

10. Одного разу, о такій порі, коли скотина парується, глянув я і побачив уві сні, аж ось, козли, які спиналися на самиць, строкаті, з цятками і плямами.

11. Ангел Божий сказав мені уві сні: Якове! Я сказав: Ось я.

12. Він сказав: Зведи очі твої і поглянь: Усі козли, що спинались на самиць, строкаті, з цятками і з плямами; бо Я бачу все, що Лаван чинить з тобою.

13. Я Бог, [що з'явився перед тобою] біля Бет-Елу, де ти вилив єлей на пам'ятник і де ти склав Мені обітницю. Тепер підведися, вийди із землі цієї; і повернися на землю вітчизни твоєї.

14. Рахіль і Лія сказали йому у відповідь: Чи є ще нам частка і спадок у домі батька нашого?

15. Чи не за чужинців він нас має? Бо він продав нас, і пожер навіть срібло наше.

16. А тому все багатство, яке Бог відібрав у батька нашого, є наше і дітей наших. Отож, звершуй усе, що сказав тобі Бог.

17. І звівся Яків, і посадовив дітей своїх і дружин своїх на верблюдів;

18. І взяв із собою всю скотину свою і все багатство своє, котре надбав, скотину власну його, яку надбав у Падан-Арамі, щоби йти до Ісаака, батька свого, на землю ханаанську.

19. І коли Лаван пішов стригти скотину свою, то Рахіль украла ідолів, котрі були в батька.

20. А Яків украв серце в Лавана арамеянина, тому що не звістив його, що відходить.

21. І пішов із усім, що в нього було, і, підвівшись, перейшов ріку, і попростував до гори Ґілеадської.

22. А третього дня сказали Лаванові, що Яків утік.

23. Тоді взяв він із собою родичів своїх, і гнався за ним сім днів, і догнав його на горі Ґілеадській.

24. І прийшов Бог до Лавана арамеянина вночі уві сні, і сказав йому: Бережися, не говори Якові ні доброго, ані злого.

25. І догнав Лаван Якова; А Яків поставив шатро своє на горі, а Лаван із родичами своїми поставив на горі Ґілеадській.

26. І сказав Лаван Якові: Що ти вчинив? Для чого ти обдурив мне й забрав дочок моїх, мов бранців зброєю?

27. Нащо ти втік потайки, і сховався від мене, і не сказав мені? Я відпустив би тебе з радістю і з піснями, з тімпаном і з гуслами.

28. Ти не дозволив навіть поцілувати внуків моїх і дочок моїх; нерозважливо ти вчинив.

29. Є в руці моїй сила вчинити вам зло; але Бог батька вашого учора говорив до мене і сказав: Бережися, не говори Якові ні доброго, ані злого.

30. Проте справді ти відійдеш, тому що ти нетерпляче захотів бути в домі батька твого; але нащо ти вкрав богів моїх?

31. Яків одказував Лаванові і сказав: Я боявся; бо я міркував, чи не забереш ти у мене дочок своїх.

32. У кого знайдеш богів твоїх, той не буде живий. При родичах наших упізнавай, що в мене, і візьми собі. Яків не знав, що Рахіль украла їх.

33. І заходив Лаван до шатра Якова, і до шатра Ліїного, і до шатра двох служниць, та не знайшов. І, вийшовши з шатра Ліїного, ступив до шатра Рахілі.

34. А Рахіль узяла ідолів і поклала їх під верблюдове сідло, і сіла на них. І обшукав Лаван усе шатро, проте не знайшов.

35. А вона сказала своєму батькові: Хай не прогнівається господар мій, що я не можу підвестися перед тобою, бо в мене звичайне жіноче. І він шукав, але не знайшов ідолів.

36. Яків розгнівався, і почав сперечатися з Лаваном. І почав говорити Яків, і сказав Лаванові: Яка вина моя, який гріх мій, що ти переслідуєш мене?

37. Ти оглянув у мене всі речі; що знайшов ти із речей дому свого? Покажи отут перед родичами моїми і перед родичами твоїми: нехай вони розсудять поміж нами двома.

38. Ось, двадцять літ я [був] у тебе; вівці твої і кози твої не скидали, баранів череди твоєї я не вживав.

39. Розтерзаного звірами я не приносив тобі; це була моя втрата; ти з мене відшкодовував, чи вдень щось пропадало, а чи вночі щезало.

40. Я страждав удень від жароти, а вночі од холоднечі, і сон мій утікав з очей моїх.

41. Отакі мої двадцять літ у домі твоєму. Я служив тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх і шість літ за скотину твою; а ти десять разів міняв винагороду мою.

42. Якби не був зі мною Бог батька мого, Бог Авраама і острах Ісаака, ти зараз відпустив би мене упорожні. Бог побачив лихо моє і працю рук моїх, і заступився за мене учора.

43. І відповідав Лаван, і сказав Якові: Доньки мої – мої доньки, діти – мої діти, скотина – моя скотина, і все, що ти бачиш, – це моє; чи можу я зараз щось учинити з доньками моїми із дітьми їхніми, котрі народжені ними?

44. Тепер ухвалимо спілку, я і ти, і це буде свідченням поміж мною і тобою.

45. І взяв Яків камінь, і поставив його пам'ятником.

46. І сказав Яків родичам своїм: назбирайте каміння. Вони назбирали каміння, і вчинили узгірок, і їли на тому узгірку.

47. І назвав його Лаван: Еґар-Сагадута; а Яків назвав його Ґал-Ед.

48. І сказав Лаван: Сьогодні цей узгірок поміж мною і тобою свідок. Тому й названо його – Ґал-Ед.

49. [Також]: Міцпа, від того, що Лаван сказав: Нехай наглядає Господь за мною і за тобою, коли ми розійдемося один від одного.

50. Якщо ти будеш погано ставитися до моїх дочок, або, якщо візьмеш дружин понад доньок моїх, то, хоч немає чоловіка поміж нами, начувайся, Бог свідок поміж мною і поміж тобою.

51. І сказав Лаван Якові: Ось, узгірок цей і ось пам'ятник, котрий я поставив між мною і тобою.

52. Цей узгірок свідок, і цей пам'ятник свідок, що ні я не перейду до тебе за цей узгірок, ні ти не перейдеш до мене за цей узгірок і за цей пам'ятник для зла.

53. Бог Авраамів і Бог Нахорів нехай судить поміж нами, Бог батька їхнього. Яків поклявся страхом батька свого Ісаака.

54. І заколов Яків пожертву на горі, і покликав родичів своїх їсти хліб і вони їли хліб і ночували на горі.

55. І підвівся Лаван рано-вранці і поцілував онуків своїх і дочок своїх, і благословив їх, і рушив, і повернувся Лаван до свого місця.