Освячення первістків. Повеління про прісний хліб.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Освяти Мені кожного первістка, що розкриває утробу серед синів Ізраїля, серед людей і серед худоби, – для Мене воно!

3. І сказав Мойсей народові: Пам'ятайте цей день, коли вийшли ви з Єгипту, із дому рабства: бо рукою міцною вивів вас Господь звідти; і не їжте квасного.

4. Сьогодні виходьте ви, в місяці Авіві.

5. І коли введе тебе Господь на землю ханаанеїв, і хеттеїв, і амореїв, і хіввеїв, і євусеїв, про яку присягався Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед; то звершуй оце служіння в цьому місяці.

6. Сім днів їж прісний хліб, а на сьомий день – Свято Господові.

7. Прісний хліб треба їсти сім днів, і не мусить бути в тебе квасний хліб, і не мусить бути у тебе квасного у всьому краї твоєму.

8. І оголоси того дня синові твоєму, кажучи: Це заради того, що Господь учинив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.

9. І нехай буде тобі оце пам'ятною ознакою на руці твоїй і пам'ятником перед очима твоїми, щоб Закон Господній був в устах твоїх; бо рукою міцною вивів тебе Господь з Єгипту.

10. Виконуй же настанови ці у призначений час, із року в рік.

11. І коли введе тебе Господь на землю Ханаанську, як Він присягався тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі;

12. Відділяй Господові кожного первістка, що розкриває утробу, і все первісне із худоби, яка в тебе буде, чоловічої статі, це – Господове.

13. І кожного первістка з віслюків викупляй за ягня, а як не викупиш, ти повинен зламати йому шию; а всіх первістків із людей твоїх ти повинен викупляти.

14. І коли потім запитає тебе син твій, кажучи: " Що це? ", то скажи йому: " Рукою міцною вивів нас Господь з Єгипту, із дому рабства.

15. Тому, коли фараон чинив спротив і не одпустив нас, Господь умертвив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка людського до первістка з худоби: через те я приношу на пожертву Господові все, що розкриває утробу чоловічої статі, а всілякого первістка [із] синів моїх викупляю.

16. І нехай буде це ознакою на руці твоїй і замість пов'язки над очима твоїми, бо рукою міцною Господь вивів нас із Єгипту".

17. Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів [його] шляхом через землю Филистимську, тому що вона близько; бо сказав Бог: Щоб не пожалкував народ, забачивши війну, і не повернувся в Єгипет.

18. І обвів Бог народ шляхом пустельним до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїля озброєні із землі єгипетської.

19. І взяв Мойсей з собою кості Йосипа; бо [Йосип] присягою взяв клятву синів Ізраїля, сказавши: " Відвідає вас Бог, і ви з собою винесіть кості мої звідси".

20. І рушили [сини Ізраїля] із Суккоту, і отаборилися в Етамі, на межі пустелі.

21. А Господь йшов перед ними удень в стовпі хмаровому, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі в стовпі вогняному, щоб світити їм, аби могли йти удень та вночі.

22. І не зникав стовп хмаровий удень і стовп вогняний уночі перед народом.