Повт. Закону 20

1. Коли ти вирушиш на війну супроти ворога твого і побачиш коней і колісниці, [і] народу більше, аніж у тебе, то не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, котрий вивів тебе із Єгипетської землі.

2. А коли зачнете битву, тоді нехай підійде священик, і говорить народові,

3. І скаже йому: " Послухай, Ізраїлю, ви сьогодні стаєте на битву з ворогами вашими, нехай же не умліває серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся перед ними;

4. Бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із ворогами вашими [і] врятувати вас".

5. А старшини хай оголосять народові, говорячи: " Хто спорудив новий дім і не посвятив його? Той нехай повернеться в дім свій, щоб не вмерти в бою, та інший не посвятив його.

6. І хто посадив виноградника і не користався з нього, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинути в бою, а інший не їв з нього.

7. І хто був заручений з дружиною і не взяв її, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинув у бою, а інший не взяв би її".

8. І ще оголосять старшини народові, і скажуть: " Хто боязкий і легкодухий, той нехай повернеться у дім свій, щоб серця братів його не знесиліли, як його серце.

9. Коли старшини скажуть все це народові, тоді нехай настановлять старших армії, щоб вести народ.

10. Коли підеш до міста, щоб воювати супроти нього, запропонуй йому мир.

11. Якщо воно пристане на мир з тобою і відчинить тобі [браму], то увесь народ, котрий знайдеться в ньому, буде сплачувати тобі данину і служити тобі.

12. А якщо воно не пристане до миру з тобою і буде вести з тобою війну, то оточи його облогою.

13. І [коли] Господь, Бог твій, віддасть його в руки твої, винищи в ньому всіх чоловічої статі вістрям меча.

14. Тільки дружин і дітей, і скотину, і все, що в місті, всю здобич його візьми собі, і користуйся здобиччю ворогів твоїх, котрих віддав тобі Господь, Бог твій.

15. Так чини з усіма містами, котрі від тебе вельми далеко, котрі не є з [числа] міст народів оцих.

16. А в містах цих народів, котрих Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай живим жодного, що дихає.

17. Але прокляни їх: хеттеїв, і амореїв, і ханаанеїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, як наказав тобі Господь, Бог твій.

18. Щоб вони не навчали вас чинити такі ж мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не грішили супроти Господа, Бога вашого.

19. Якщо тривалий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його, і взяти його, то не піднось сокири на дерева його, від котрих ти можеш харчуватися, і не зрубуй їх, бо дерево в полі не людина, щоб його приступом брати.

20. Тільки ті дерева, про котрих ти відаєш, що вони нічого не приносять для харчу, можеш псувати і вирубувати, і споруджувати укріплення супроти міста, котре провадить з тобою війну, аж доки не підкориш його.