Повт. Закону 22

1. Коли побачиш вола брата твого, чи вівцю його, які заблукали, не залишай їх, але за будь-якого випадку поверни їх братові твоєму.

2. А якщо не близько буде до тебе брат твій, або ти не знаєш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх.

3. Так учиняй і з віслюком його, так учиняй з одягом його, так чини з усілякою загубленою [річчю] брата свого, котра буде ним загублена, і котру ти знайдеш; не можна тобі ухилятися [від цього].

4. Коли побачиш віслюка брата твого, чи вола його, що впали на шляху, не залишай їх, але допоможи йому разом підняти їх.

5. Жінка не може носити на собі те, що належить чоловікові, і чоловік також не може одягатися в жіночу одежу; бо всі, хто так чинить, – мерзота для Господа.

6. Якщо трапиться тобі на шляху пташине гніздо на якомусь дереві, або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить на пташенятах чи на яйцях, то не бери матері разом із дітками;

7. Матір випусти, а дітей візьми собі; щоб тобі добре велося, і щоб продовжилися твої дні.

8. Якщо збудуєш новий дім, то зробиш поруччя край покрівлі твоєї, щоб не навести крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.

9. Не засівай виноградника свого різним насінням, щоби плід твого насіння, котре ти посіяв, і плід виноградника [твого] не став опоганеним.

10. Не ори волом і віслюком разом.

11. Не зодягай одежі з різної матерії: з вовни і з льону разом.

12. Зроби собі кутасики на чотирьох кутах покривала твого, котрим ти накриваєшся.

13. Якщо хтось візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,

14. І буде зводити наклепи на неї, і пустить про неї неславу, і скаже: " Я взяв оцю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов її незайманою,

15. То батько юнки і мати її нехай візьмуть і винесуть [ознаки] дівоцтва юнки до старшин міста, до воріт;

16. І батько юнки скаже старшинам: Доньку мою я віддав за дружину цьому чоловікові, і [нині] він зненавидів її,

17. І ось, він зводить наклеп [на неї], говорячи: " Я не знайшов у доньки твоєї незайманости, але ось ознаки дівоцтва доньки моєї. І розгорнуть одежу перед старшинами міста.

18. Тоді старшини того міста нехай візьмуть чоловіка, і покарають його,

19. І накладуть на нього сто [шеклів] срібла пені, і віддадуть батькові юнки за те, що він пустив неславу на діву Ізраїля: а вона нехай буде його дружиною, і він не зможе розірвати з нею шлюбу до кінця днів своїх.

20. А якщо сказане [про жінку] буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,

21. То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і [отак] винищи зло з-поміж себе.

22. Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; [ось так] винищи зло з-поміж Ізраїля.

23. Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,

24. То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; [отак] винищи зло з-поміж себе.

25. А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;

26. А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.

27. Бо він зустрівся з нею в полі, і, [хоч] дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.

28. Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,

29. То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят [шеклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.

30. Чоловік не повинен брати дружини батька свого, і не відкриє подолу [одежі] батька свого.