Навина 10

1. Коли Адоні-Цедек, цар єрусалимський, зачув, що Ісус захопив Ай і вщент винищив його, і що так само вчинив з Аєм і царем його, як учинив з Єрихоном, і царем його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем і залишилися серед них,

2. Тоді він вельми злякався, тому що Ґів'он місто велике, як одне з царських міст, і більше Аю, і всі мешканці його люди могутні.

3. А тому Адоні-Цедек, цар єрусалимський, послав до Гогама, царя хевронського, і до Пір'ама, царя ярмутського, і до Яфії, царя лахіського, і до Девіра царя еґлонського, аби сказати:

4. Прийдіть до мене, і поможіть мені звоювати Ґів'она за те, що він замирився з Ісусом та синами Ізраїля.

5. Вони зібралися і рушили, п'ятеро царів аморейських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони всі, та ополчення їхні, і розташувалися табором біля Ґів'ону, щоб воювати супроти нього.

6. Мешканці Ґів'ону послали до Ісуса в стан [Ізраїльський], в Ґілґал, сказати: Не відсахни руки твоєї од служників твоїх; прийди до нас якнайшвидше, порятуй нас і надай нам допомогу, бо зібралися супроти нас усі царі аморейські, які живуть на горах.

7. Ісус вийшов із Ґілґалу сам і з ним увесь народ, придатний для війни, і всі мужі, могутні вояки.

8. І сказав Господь Ісусові: Не бійся їх, бо Я віддав їх в руки твої; ніхто з них не встоїть перед тобою.

9. І напав на них Ісус зненацька, [тому що] цілу ніч простував він із Ґілґалу.

10. Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і вони завдали їм в Ґів'оні нищівної поразки, і переслідували їх по дорозі до пагорбів Бет-Хорону, і нищив їх до Азеки і до Маккеди.

11. Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля.

12. Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґів'оні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед Ізраїльтянами: " Стань, сонце, над Ґів'оном, і місяць, понад долиною Айялонською"!

13. І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? " Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день"?

14. І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь [так] почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля.

15. Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал.

16. А ті п'ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді.

17. Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п'ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді.

18. Ісус наказав: Приваліть великим камінням отвір печери, і поставте біля неї варту, аби пильнувала їх.

19. А ви не зупиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших, і винищуйте тили війська їхнього, і не давайте їм заскочити в міста їхні; бо Господь, Бог ваш, віддав їх у руки ваші.

20. Після того, як Ісус і сини Ізраїля завдали їм нищівної поразки, і залишки їх замкнулися в містах за мурами,

21. Увесь народ повернувся в табір до Ісуса в Маккеді з миром, і ніхто на синів Ізраїля не ворухнув язиком своїм.

22. Тоді Ісус сказав: Звільніть отвір печери, і виведіть до мене з печери п'ятеро царів тих.

23. Так і вчинили: вивели до нього з печери п'ятеро царів тих: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського.

24. Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус прикликав усіх Ізраїльтян і сказав вождям вояків, які ходили з ним: Підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами на шиї їхні.

25. Ісус сказав їм: Не бійтеся і не жахайтеся; будьте несхитними і мужніми; бо так учинить Господь з усіма ворогами вашими, з котрими будете воювати.

26. Потім забив їх Ісус, і, убивши їх, повісив їх на п'ятьох деревах, і висіли вони на деревах до вечора.

27. При заході сонця, наказав Ісус, і зняли їх із дерев, і кинули до печери, у котрій вони переховувалися, і привалили великим камінням отвір печери, [котрі там] навіть донині.

28. Того ж дня захопив Ісус Маккеду, і винищив [місто] мечем і царя його, і винищив їх і всіляку душу, що дихала, що знаходилася в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би. І вчинив із царем маккедаським так само, як учинив із царем єрихонським.

29. І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Маккеди до Лівни, і воював супроти Лівни.

30. І віддав Господь також і її в руки Ізраїля, і царя її, і винищив її Ісус мечем і кожну душу, що [знаходилася] в ній; нікого не залишив у ній, хто зацілів би. І вчинив із царем її так, як учинив із царем єрихонським.

31. Із Лівни рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним до Лахішу; і розташувався біля нього табором, і воював супроти нього.

32. І віддав Господь Лахіш у руки Ізраїля, і захопив його другого дня, і винищив мечем кожну душу, що була в ньому, так, як учинив з Лівною.

33. Тоді прийшов на допомогу Лахішові Горам, цар ґезерський; але Ісус завдав поразки йому і народові його [мечем] так, що нікого в нього не залишив, хто зацілів би.

34. І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Лахішу до Еґлону, і розташувалися біля нього табором, і воювали супроти нього.

35. І захопили його того ж дня, і винищили його мечем, кожну душу, що була в ньому, того ж таки дня, винищив він (Ісус), як учинив із Лахішом.

36. І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Еґлону до Хеврону, і воював супроти нього.

37. І захопили його і винищили його мечем, і царя його, і всі міста його, і кожну душу, що була в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би, як учинив він з Еґлоном: винищив його і всі душі, що були в ньому.

38. Відтак завернув Ісус і увесь Ізраїль на Девір і воював супроти нього.

39. І захопив його, і царя його, і всі міста його, і понищили їх мечем, і винищили всяку душу, що була в ньому. Ніхто не залишився, хто зацілів би. Як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Девіром і царем його, і як учинив із Лівною і царем її.

40. І звоював Ісус усю землю нагірну і полудневу і низькі місця, і джерела, і всіх царів їхніх; нікого не лишив, хто зацілів би, і все, що дихало, винищив, як наказав Господь, Бог Ізраїля.

41. І винищив їх Ісус від Кадеш-Барнеа до Аззи, і всю землю Ґошен аж до Ґів'ону.

42. І всіх царів цих і землю їхню Ісус захопив воднораз; бо Господь, Бог Ізраїлів, воював за Ізраїля.

43. Потім Ісус і всі Ізраїльтяни з ним повернулися до табору в Ґілґал.