Навина 11

1. Зачувши [це], Явін, цар хацорський, послав до Йовава, царя мадонського, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,

2. І до царів, котрі [замешкали] на півночі, на горі і на рівнині з південного боку Кінроту, і на низинних місцях, і на узгір'ї Дори, на захід.

3. До ханаанеїв, [котрі мешкали] східніше, ближче до моря, до амореїв і хеттеїв, до періззеїв і до євусеїв, що [мешкали] на горі, і до хіввеїв, що [жили] біля Гермона на землі Міцпи.

4. І виступили вони і всі загони [військові] їхні з ними, численний народ, котрий був кількістю, як пісок на березі морському; і коней та колісниць [було] вельми багато.

5. І зібралися всі царі оці, і прийшли й розташувалися табором разом біля озера Меромського, щоб воювати супроти Ізраїля.

6. Але Господь сказав Ісусові: Не бійся [їх]; бо завтра, майже о цій порі, Я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; а коням їхнім попідрізуєш жили ніг і колісниці їхні спалиш вогнем.

7. Ісус і з ним увесь народ, придатний для війни, зненацька вийшли на них при Мером-водах і напали на них.

8. І дав їх Господь у руки ізраїльтян, і вони понищили їх, і переслідував їх до Сидону великого, і до Місрефот-Маїму, і до долини Міцпи на схід, і понищили їх, так що ніхто з них не залишився, щоб заціліти.

9. І вчинив Ісус із ними так, як сказав йому Господь; коням їхнім перерізав жили, а колісниці їхні спалив вогнем.

10. О тій же порі, повертаючись, Ісус захопив Хацор і царя його забив мечем. (Хацор передніше був чільником усіх оцих царств).

11. І винищили все, що дихає, котре було в ньому, мечем винищивши до ноги, не лишилося жодної душі; а Хацор спалив він вогнем.

12. І всі міста царів оцих і всіх царів їхніх захопив Ісус, і забив мечем, винищив дощенту їх, як наказав Мойсей, слуга Господній.

13. А втім, усі міста, що стояли на узгір'ях, не спалили ізраїльтяни, окрім одного Хацора, [котрого] спалив Ісус.

14. А всю здобич міст оцих і худобу взяли сини Ізраїлеві собі; а людей [усіх] понищили мечем, так що винищили все, що дихало.

15. Як наказав Господь Мойсеєві, слузі Своєму, так Мойсей заповідав Ісусові, а Ісус так і вчинив; не відступив від жодного слова у всьому, що наказав Господь Мойсеєві.

16. У такий спосіб Ісус звоював цей нагірний край, увесь Неґев, всю Ґошен-землю, поділля, Араву і гору Ізраїлеву, і її поділля над морем.

17. Від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, до Баал-Ґада у долині Ливанській, біля гори Гермон, і всіх царів їхніх захопив, завдав їм поразки і забив.

18. Тривалий час Ісус провадив війну з усіма цими царями.

19. Не було міста, яке пристало б на мир із синами Ізраїля, окрім хіввеїв, мешканців Ґів'она: все здобули вони у боротьбі.

20. Тому що Господь ожорсточив їхні серця і війною зустріли Ізраїля, для того, щоб Він винищив їх, і щоб не було для них милости, але, щоб вигубити їх, як Господь наказав Мойсеєві.

21. О тій же порі прийшов Ісус і завдав поразки енакам на горі, у Хевроні, в Девірі, в Анаві, на всій горі Юдиній і на всій горі Ізраїлевій; з – містами їхніми винищив їх до ноги Ісус разом з їхніми містами.

22. Не лишилося [жодного] з енаків на землі синів Ізраїля; залишилися тільки в Аззі, в Ґаті і в Азоті.

23. У такий спосіб захопив Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісус у спадок Ізраїльтянам, після розподілу між колінами їхніми. І заспокоїлася земля од війни.