Судді 3

1. Ось ті народи, котрих залишив Господь, щоб випробувати ними ізраїльтян, всіх, навіть тих, котрі не відали про всі війни ханаанські,

2. Для того лише, щоб знали і навчилися війни наступні покоління синів Ізраїля, які передніше не знали її:

3. П'ятеро володарів филистимських, усі ханаанеї, сидоняни, і хіввеяни, які мешкали на горі Ливан, від гори Баал-Гермон аж до входу в Гамату.

4. І були вони [залишені] на випробування ними Ізраїля, щоб спізнати, чи слухняні вони заповідям Господнім, котрі Він заповідав батькам їхнім через Мойсея.

5. І жили сини Ізраїля серед ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв;

6. І брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їхнім.

7. І вчинили сини Ізраїля лихе перед очима Господа, і забули Господа, Бога свого, і служили Ваалам і Астартам.

8. І тому спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх в руки Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму – Месапотамського, і служили сини Ізраїля Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.

9. Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і висунув Господь рятівника синам Ізраїля, котрий врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, молодшого брата Калева.

10. Був на ньому Дух Господній, і він судив Ізраїля; Він рушив на війну, і віддав Господь в руки його Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського, і здолала його рука Кушан-Ріш'атаїма.

11. І була в замиренні земля сорок літ. І помер Отніїл, син Кеназів.

12. А сини Ізраїля знову почали учиняти лихе перед очима Господа, і зміцнив Господь Еґлона, царя моавського, супроти Ізраїля, за те, що вони учиняли лихе перед очима Господа.

13. Він зібрав до себе синів аммонових та амаликових, та й пішов і завдав поразки Ізраїлеві, і вони захопили місто Пальмових дерев.

14. І служили сини Ізраїлеві Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.

15. Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і Господь висунув їм рятівника Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, котрий був лівша. І послали сини Ізраїля через нього дарунки Еґлонові, цареві моавському.

16. А Егуд зробив собі меча двосічного, на лікоть завдовжки і приперезав його під плащем своїм до правого стегна.

17. І підніс дарування Еґлонові, цареві моавському; а Еґлон був чоловіком вельми тілистим.

18. Коли підніс [Егуд] всі дарування і відпустив людей, що принесли дари,

19. То сам повернувся од вирізьблених ідолів, що уздовж Ґілґалу, і сказав: Є у мене таємне слово до тебе, царю. Він сказав: Тихше! І вийшли від нього всі, хто стояв біля нього.

20. Егуд увійшов до нього; він сидів у прохолодній світлиці, котра була в нього окремо. І сказав Егуд: У мене є до тебе слово Боже. [Еґлон] підвівся зі стільця.

21. Егуд простягнув ліву руку свою і взяв меча з правого стегна свого, і застромив його в черево його

22. Так, що увійшло вістря й руків'я, і жиром запливло вістря; бо Егуд не витягнув меча із черева його, і він (меч) вийшов позаду.

23. І вийшов Егуд у сіни, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув.

24. Коли він вийшов, служники [Еґлонові] прийшли і бачать: ось двері світлиці замикані, і говорять: Мабуть, він для потреби своєї в прохолодному покої.

25. І чекали вони, аж доки ніяково їм стало, але, бачачи, що він не відмикає дверей світлиці, взяли ключа і відімкнули, аж ось, їхній володар лежить мертвий на долівці!

26. Доки вони зволікали, вражені, Егуд тим часом утік, пройшовши мимо ідолів, і втік до Сеїру.

27. А тільки-но прийшов, засурмив у сурму на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїля з гори, і він [ішов] перед ними.

28. І сказав їм: Ходіть за мною, бо віддав Господь ворогів ваших моавитян у руки ваші. І рушили за ним, і перехопили йорданські переходи до Моаву, і не давали нікому переходити.

29. І побили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, все здорових та міцних, і ніхто не врятувався втечею.

30. Так приборкані були того дня моавитяни під руку Ізраїля, і була в замиренні земля вісімдесят літ.

31. Після нього був Шамґар, син Анатів, котрий шістсот чоловіків филистимлян побив києм на худобу. І він також порятував Ізраїля.