Царів 15

1. І сказав Самуїл Саулові: Господь послав мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем; тепер підкорися голосові Господньому.

2. Так говорить Господь Саваот: Пригадав Я те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, як він перетнув йому шлях, коли він виходив з Єгипту.

3. Тепер іди і завдай поразки Амаликові, і винищ усе, що в нього; і не змилосердишся над ним, але зрокуй на смерть від чоловіка до дружини, від підлітка до грудного немовляти, від бика до вівці, від верблюда до віслюка.

4. І зібрав Саул народ, і нарахував їх у Телаїмі двісті тисяч ізраїльтян піших, і десять тисяч із коліна Юдиного.

5. І дійшов Саул до міста Амаликового і вчинив засідку в долині.

6. І сказав Саул кенеянам: Ходіть, відокремтеся, вийдіть з-поміж середовища Амалика, щоб мені не винищити вас із ним; бо ви вчинили милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремилися кенеяни з-поміж Амалика.

7. І розгромив Саул Амалика від Хавіли аж до околиць Шуру, що навпроти Єгипту.

8. І Аґаґа, царя амаликового, захопив живим, а народ увесь прокляв і винищив мечем.

9. Але Саул і народ помилували Аґаґа, амаликського царя, і найкращих з овечок і биків, і вгодованих ягнят, і все гарне, і не хотіли винищити, а все маловартісне і худе винищили.

10. І було слово Господнє до Самуїла таке:

11. Шкодую, що настановив Я Саула на царя; бо він одвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І засмутився Самуїл, і приклик`ав Господа цілу ніч.

12. І підвівся Самуїл рано-вранці [і пішов] назустріч Саулові. І повідали Самуїлові, що Саул ходив на Кармел, і там поставив собі пам'ятника, і зійшов у Ґілґал.

13. Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: Благословенний ти у Господа; я виконав слово Господнє.

14. І сказав Самуїл: А що це за мекання овечок у вухах моїх і ремигання биків, котре я чую?

15. І сказав Саул: Привели їх від Амалика, оскільки народ змилостивився над кращими з овець і биків для пожертви Господові, Богові твоєму; а решту ми винищили.

16. І сказав Самуїл Саулові: Зажди, я скажу тобі, що сказав мені Господь уночі. І сказав йому Саул: Говори!

17. І сказав Самуїл: Чи не малим ти був в очах своїх, коли став вождем колін Ізраїлевих, і Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем?

18. І послав тебе Господь у дорогу, сказавши: Іди, і вчиниш заклятими нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, доки ти не вигубиш їх.

19. Навіщо ж ти не підкорився голосові Господньому, і кинувся на здобич, і вчинив лихе перед очима Господа?

20. І сказав Саул Самуїлові: Я дослухався голосу Господа і рушив у дорогу, куди послав мене Господь, і привів Аґаґа, царя амаликського, а Амалика знищив.

21. А народ із здобичі, з овечок і з биків, узяв найкраще із здобичі, для жертвоприношення Господові, Богові твоєму, в Ґілґалі.

22. І відповідав Самуїл: Невже приношення усеспалення і пожертви настільки приємні Господові, як послух голосові Господньому? Послух кращий пожертви і слухняність краща від лою баранів.

23. Бо непокора – то є [такий самий] гріх, як гріх ворожбитства, і свавілля – [як] провина та служіння ідолам. Через те, що ти знехтував словом Господнім, Він також знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.

24. І сказав Саул Самуїлові: Згрішив я, бо переступив заповіді Господні і слово твоє; але я боявся народу і підкорився голосові його.

25. А тепер зніми з мене гріха мого і повернися зі мною, щоб я поклонився Господові;

26. І відповідав Самуїл Саулові: Не повернуся я з тобою, тому що ти знехтував словом Господнім, і Господь знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.

27. І обернувся Самуїл, щоб відійти. Але [Саул] схопив його за полу одежі і розідрав її.

28. Тоді сказав Самуїл: Нині відірвав Господь царство Ізраїлеве від тебе, і віддав його ближньому твоєму, кращому за тебе.

29. І не скаже неправди, і не буде каятися Сильний Ізраїлів, бо не людина Він, аби каятися Йому.

30. І сказав [Саул]: Я згрішив, але вшануй мене нині перед старшиною народу мого і перед Ізраїлем, і повернися зі мною, і я поклонюся Господові, Богові твоєму.

31. І повернувся Самуїл за Саулом, і вклонився Саул Господові.

32. Відтак сказав Самуїл: Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І підійшов до нього Аґаґ, тремтячи, і сказав Аґаґ: Справді, гіркота смерти минулася?

33. Але Самуїл сказав: Як меч твій позбавив жінок дітей, так мати твоя поміж жінками нехай позбавлена буде [сина]. І розітнув Самуїл Аґаґа перед Господом в Ґілґалі.

34. І відійшов Самуїл до Рами, а Саул пішов до себе додому, до Ґів'ї Саулової.

35. І більше не бачився Самуїл із Саулом до дня своєї смерти. Але сумував Самуїл за Саулом, бо Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.