Царів 20

1. І трапився там негідний чоловік на ймення Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму і сказав: Немає нам частки в Давиді, і немає нам спадку в сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до шатер своїх!

2. І відділилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин залишився при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.

3. І прийшов Давид до свого дому в Єрусалимі, і взяв десять жінок-наложниць, котрих він залишив стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не входив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи, як удови.

4. І сказав цар Давид Амасі: Поскликай до мене юдеїв упродовж трьох днів і сам з'явися сюди.

5. І пішов Амаса скликати Юдеїв; але забарився понад означений термін часу.

6. Тоді Давид сказав Авішаєві: Тепер заподіє нам лиха Шева, син Біхрі, учинить його більше, аніж Авесалом; Візьми ти служників володаря твого, і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших.

7. І вийшли за ним люди Йоавові, і керетянин, і пелетянин та всі хоробрі лицарі пішли з Єрусалиму переслідувати Шеву, сина Біхрі.

8. І коли вони були поблизу великого каменя, що біля Ґів'ону, то зустрівся з ними Амаса. Йоав був зодягнений у військовий обладунок свій із підперезаним мечем при стегні в піхвах, котрий легенько виходив з них і входив.

9. І сказав Йоав Амасі: Чи при здоров'ї мій брат? І взяв Йоав правицею Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

10. Амаса ж не остерігся меча, який був у руці Йоава; І той уразив його ним у живіт так, що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Йоав і брат його Авішай, погналися за Шевою, сином Біхрі

11. Один із юнаків Йоавових стояв над [Амасою] і говорив: Хто відданий Йоавові і хто за Давида, [нехай іде] за Йоавом!

12. А той (Амаса) лежав у крові серед дороги; і той чоловік, забачивши, що увесь народ зупиняється перед ним, стягнув Амасу з дороги у поле, і накинув на нього одежу, бо він бачив, що кожний перехожий зупиняється над ним.

13. Та коли його стягнули з дороги, то увесь народ Ізраїльський пішов слідом за Йоавом переслідувати Шеву, сина Біхрі.

14. А він пройшов через усі коліна Ізраїльські до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, – і [мешканці] збиралися і йшли за ним.

15. І прийшли люди Йоавові і взяли в облогу його в Авелі Бет-Маахи, і насипали перед містом вала, і підступилися до муру, і всі люди, які були з Йоавом, прагнули зруйнувати мура.

16. [Тоді] одна мудра жінка закричала з муру міста: Послухайте, послухайте, скажіть Йоавові, щоб він підійшов сюди, і я побалакаю з ним.

17. І підійшов до неї Йоав, і сказала жінка: Чи ти Йоав? І сказав: Я. Вона сказала: Послухайся слів служниці твоєї. І сказав він: Слухаю.

18. І вона сказала: Передніше подейкували: Хто хоче запитати, запитай в Авелі; і так розв'язували проблему.

19. Я із мирних, [вірних] міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і [при тому] матір [міст] в Ізраїлі: Для чого тобі руйнувати спадок Господній?

20. І відповідав Йоав, і сказав: Хай не буде цього від мене, щоб я знищував і руйнував!

21. Це не так. Але чоловік із гори Єфремової, на ймення Шева, син Біхрі, підніс руку свою на царя Давида; Видайте мені його одного, і я відступлюся од міста. І сказала жінка Йоавові: Ось, голову його кинуть [тобі] через мур!

22. І пішла жінка до всього народу зі своїм мудрим словом; і відтяли голову Шеві, синові Біхрі, і кинули Йоаві. Тоді [Йоав] засурмив сурмою, і відступили од міста всі [люди] до своїх шатер; А Йоав повернувся до Єрусалиму, до царя.

23. І [став] Йоав над усім Ізраїльським військом, а Беная, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином.

24. Адорам – над збиранням податків; Йосафат, син Ахілудів, був літописець;

25. А Сева, – писарем, а Садок та Евіятар, – священиками.

26. А також яірянин Іра був священиком у Давида.