Псалом 88

1. Повчальна пісня Етана езрахеянина.

2. Милості [Твої], Господе, оспівуватиму вічно, з роду до роду звіщатиму істину Твою устами моїми.

3. Бо я сказав: Навіки справджена милість, на небесах Ти утвердив вірність Твою, [коли мовив]:

4. Я склав заповіта з вибраним Моїм, присягався Давидові, служникові Моєму.

5. Навіки настановлю насіння твоє, нащадкам твоїм засную престол твій.

6. І небеса славитимуть чудові діяння Твої, Господе, та вірність Твою у зібранні святих.

7. Бо хто на небесах зрівняється з Господом? Хто поміж синами могутніх може бути схожий на Господа?

8. Вельми бояться Бога у великій громаді святих, грізний він для всіх, хто оточує Його.

9. О, Господе, Боже сил! Хто сильніший, від Тебе, Господе? Або від Твоєї вірности, яка довкола Тебе.

10. Ти володарюєш над несамовиттям моря, коли підіймаються хвилі його, Ти упокорюєш їх.

11. Ти потрощив Рагава, як ураженого; міцним раменом Твоїм розпорошив ворогів Твоїх.

12. Твої небеса і Твоя земля; Світ, і те, що виповнює його, – Ти заснував.

13. Північ і південь Ти утворив; Фавор і Хермон Твоїм йменням радіють.

14. Міцне рамено Твоє, міцна рука Твоя, висока правиця Твоя!

15. Правосуддя і справедливість – спадок престолу Твого; милість та істина передують обличчю Твоєму.

16. Щасливий народ, що відає заклик сурми! Вони ходять у світлі обличчя Твого, Господе;

17. Йменням Твоїм вони радіють цілий день і у праведності Твоїй будуть піднесені.

18. Бо Ти прикраса сили їхньої і приязню Твоєю підноситься ріг наш.

19. Бо Господь – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.

20. Одного разу говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: Я допоміг мужньому, підніс вибраного з народу.

21. Я надбав Давида, служника Мого, святим єлеєм Моїм помазав його.

22. Рука Моя буде з ним, і рамено Моє зміцнить його.

23. Ворог не здолає його, і син беззаконня не завдасть йому утисків.

24. Переможу перед ним ворогів його і уражу ненависників його.

25. І Моя вірність, і милість Моя з ним, і Моїм йменням піднесеться ріг його.

26. І покладу на море руку його, і на ріки правицю його.

27. Він буде називати Мене: Ти Батько мій, Бог мій і скеля рятунку мого.

28. Я вчиню його первістком, найвищим з-поміж царів землі.

29. Навіки збережу йому милість Мою, і заповіт Мій з ним буде вірний.

30. І продовжу навіки його насіння, і престол його – як дні неба.

31. Якщо сини його залишать закона Мого і не будуть ходити за Моїми заповідями;

32. Якщо знехтують настановами Моїми і наказів Моїх не збережуть,

33. Навідаю жезлом беззаконня їхнє, і ударами – неправду їхню.

34. А милости Моєї не відберу від нього та вірности Моєї не відкину.

35. Не відступлюся од заповіту Мого і не відмовлюся од того, що вийшло з уст Моїх.

36. Одного разу Я присягнувся святістю Моєю, – чи скажу неправду Давидові?

37. Насіння його житиме вічно, і престол його, мов сонце, переді Мною.

38. Вічно буде твердий, як місяць, і вірний свідок на небесах.

39. Але [нині] Ти відкинув з презирством, розгнівався на помазанця Твого.

40. Знехтував заповітом із служником Твоїм, кинув на землю корону його.

41. Зруйнував усі загороди його, учинив руїнами фортеці його.

42. Розграбовують його всі перехожі шляхом; він став посміховиськом у сусідів своїх.

43. Ти підніс правицю супротивників його, завдав радощів усім ворогам його.

44. Ти обернув назад лезо меча його і не зміцнив його на війні.

45. Відібрав у нього славу і престол його зруйнував до землі.

46. Скоротив дні юности його і покрив його соромом.

47. Доки, Господе, будеш утаємничуватися безперестану, і палатиме лють Твоя, мов огонь?

48. Пригадай мій коротенький вік: Для якої марноти витворив Ти всіх синів людських?

49. Хто з людей жив і не бачив смерти, визволив душу свою від руки гробу?

50. Де ж передніші милості Твої, Господе? Ти присягався Давидові істиною Твоєю.

51. Пригадай, Господе, поганьблення служників Твоїх, котре я ношу в надрах моїх від усіх потужних народів,

52. Як обмовляють вороги твої, Господе, як безчестять сліди помазанця Твого.

53. Благословенний Господь навіки! Амінь, амінь.