Псалом 103

1. Благослови, душе моя, Господа! Господе! Боже мій! Ти дивовижно великий, Ти одягнений славою і величчю.

2. Ти покриваєшся світлом, як завісою; розпросторюєш небо, мов шатро;

3. Влаштовуєш над водами горішні палати Твої, вчиняєш хмарини Твоєю колісницею, простуєш на крилах вітру.

4. Ти витворюєш ангелами Твоїми духів, служників Твоїх – вогонь палаючий.

5. Ти поклав підмурки землі, не захитається вона повіки.

6. Безоднею, немов шатами, покрив Ти її; понад горами стоять води.

7. Від гніву Твого течуть вони; від голосу грому Твого квапливо втікають.

8. Виходять на гори, сходять в долини, на місце, котре Ти заснував для них.

9. Ти окреслив рубіж, котрого не перейдуть, і не повернуться знову, аби покрити землю.

10. Ти послав джерела в долини, які поміж горами протікають,

11. Усіх польових звірів напувають; дикі віслюки гамують спрагу свою.

12. Біля них живуть птахи небесні; поміж гіллям співають.

13. Ти напуваєш гори із світлиць Твоїх, плодами діянь Твоїх насичується земля.

14. Ти вирощуєш траву для худоби і зелень – на користь людям, щоб вони отримували плід від землі.

15. І вино, котре звеселює серце людини, і єлей, від котрого сяє лице її, і хліб, котрий зміцнює серце людини.

16. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, котрих Він посадив.

17. На них гніздяться птахи; кипариси – оселя лелеці;

18. Високі гори – притулок для кіз диких, скелі – для барсуків притулок.

19. Він витворив місяця для [визначення] часу; сонце відає свій захід.

20. Ти розпросторюєш темряву, і буває ніч, у пітьмі її блукають всі лісові звірі.

21. Леви ричать за здобиччю і просять у Бога поживи собі.

22. Сходить сонце, [і] вони збираються, і лягають у своїх лігвищах.

23. Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.

24. Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.

25. Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.

26. Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.

27. Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.

28. Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.

29. Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.

30. Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.

31. Нехай же буде Господові слава, навіки; нехай радіє Господь діяннями Своїми!

32. Погляне на землю, – і вона здригається; торкнеться гір, і вони в диму.

33. Буду співати Господові упродовж мого життя, буду співати Богові моєму, доки житиму.

34. Нехай буде приємна для Нього пісня моя; буду радіти Господом.

35. Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконних нехай не буде ніколи. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя! Амінь!