Псалом 105

1. Дякуйте Господові, бо Він щедрий, бо навіки милість Його.

2. Хто оповість про всі великі діла Господні і повідає про всю славу Його!

3. Блаженні, що пильнують суд і чинять правду о будь-якій порі.

4. Згадай про мене, Господе, у приязні до народу Твого; відвідай мене порятунком Твоїм,

5. Щоб мені бачити благополуччя вибраних Твоїх, радіти радістю Твоєю, хвалитися зі спадком Твоїм.

6. Згрішили ми з батьками нашими, вчинили беззаконня, вчинили неправду.

7. Батьки наші в Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам'ятали багато милостей Твоїх і збунтувалися біля моря, біля Червоного моря.

8. Але Він урятував їх заради ймення Свого, щоб показати могутність Свою.

9. Він заборонив морю Червоному, і воно висохло; і провів їх безоднями, як суходолом.

10. І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.

11. Води накрили ворогів їхніх, жодного з них не залишилося.

12. І повірили вони словам Його, [і] заспівали похвалу Йому.

13. [Але] невдовзі забули діяння Його, не діждалися Його волевиявлення;

14. Захопилися похотями в пустелі і спокушали Бога в незаселеній.

15. І Він виконав прохання їхнє, [але] послав виразку на душі їхні.

16. І позаздрили у таборі Мойсеєві [та] Ааронові, святому Господньому.

17. Розсілася земля і поглинула Датана, і накрила юрмище Авіронове.

18. І спалахнув огонь у юрмищі їхньому, і полум'я спопелило лиходіїв.

19. Виготовили теля біля Хориву і вклонилися виливаному ідолові.

20. І проміняли славу свою на зображення бика, що жує траву.

21. Забули Бога, Рятівника свого, що звершував визначне у Єгипті,

22. Дивовижне у краю Хамовому, страшне над морем Червоним.

23. І хотів понищити їх, якби Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у виломі, щоб відвернути гнів Його, щоб не понищив [їх]!

24. І зреклися вони землі жаданої, не вірили слову Його.

25. І ремствували в шатрах своїх, і нехтували голосом Господнім.

26. І підніс Він руку Свою на них, щоб повалити їх у пустелі,

27. Повалити насіння їхнє в народах і розпорошити їх по країнах.

28. Вони приліпилися до Ваал-Пеора і їли пожертви мертвим.

29. І дратували [Бога] вчинками своїми, і уразила їх виразка.

30. І постав Пінхас, і звершив суд, – і зупинилася ураза.

31. І [це] зараховано йому в праведність від роду й до роду навіки.

32. І прогнівали [Бога] над водою Мериви, і Мойсей зазнав лиха через них.

33. Бо вони завдали прикрости духові його, і він у гніві говорив устами своїми.

34. Не винищили народів, про котрих сказав їм Господь.

35. Але перемішалися з поганами і навчилися їхніх учинків.

36. Служили ідолам їхнім, [котрі] були для них пасткою.

37. І приносили синів своїх і доньок своїх у пожертву демонам.

38. Проливали кров безневинну, кров синів своїх і доньок своїх, котрих приносили на пожертву ідолам Ханаанським, – і опоганилася земля кров'ю.

39. Опоганювали себе вчинками своїми, і вчиняли блуд.

40. І спалахнув гнів Господній на народ Його, і став Йому огидним спадок Його.

41. І віддав їх в руки поганів, і ненависники їхні стали панувати над ними.

42. Вороги їхні завдали їм утисків, і вони упокорювалися під рукою їхньою.

43. Багато разів Він визволяв їх; а вони дратували [Його] упертістю своєю, і зазнавали приниження за беззаконня свої.

44. Але Він зважав на скорботу їхню, коли чув волання їхнє.

45. І згадував заповіта Свого з ними, і жалкував за вчинене за щедрою милістю Своєю.

46. І пробуджував до них співчуття у всіх, хто полонив їх.

47. Урятуй нас, Господе, Боже наш, і збери нас від народів, щоб прославляти святе ймення Твоє, хвалитися Твоєю славою.

48. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, од віку й до віку. І нехай скаже увесь народ: Амінь! Алілуя!