Єремії 42

1. І підійшли всі військові старшини та Йоаханан, син Кареахів, та Єзанія, син Гошаїн і увесь народ, від малого до великого,

2. І сказали Єремії пророкові: Нехай упаде перед лицем твоїм благання наше, помолися за нас Господові, Богові твоєму, про увесь цей останок, тому що з численного залишилося нас мало, як очі твої бачать нас.

3. Щоб Господь Бог твій показав нам той шлях, котрим маємо йти, і те, як діяти.

4. І сказав їм Єремія пророк: Чую, помолюся Господові, Богові вашому, за словами вашими, і все, що відповість Господь, оголошу вам, не приховаю од вас жодного слова.

5. Вони сказали Єремії: Нехай буде Господь між нами свідком вірним та праведним у тому, що ми ревно виконаємо все те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

6. Чи добре, а чи недобре воно буде, але голосові Господа, Бога нашого, до котрого посилаємо тебе, підкоримося, щоб нам було добре, коли будемо покірні перед голосом Господа, Бога нашого.

7. Як минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії.

8. Він покликав до себе Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових старшин, що були з ним, та увесь народ, від малого до великого,

9. І сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Котрого ви посилали мене, аби покласти перед Ним благання ваше:

10. Якщо залишитеся на цій землі, то Я упорядкую вас і не спустошу, насаджу вас і не викоріню; бо Я шкодую за те лихоліття, котре учинив вам.

11. Не бійтеся царя вавилонського, котрого ви боїтеся; не бійтеся його, говорить Господь, бо Я з вами, щоб рятувати вас і визволяти вас від руки його.

12. І виявлю вам милість, і він умилостивиться до вас і поверне вас на вашу землю.

13. А якщо ви скажете: Не хочемо жити на цій землі, і не підкоритеся голосові Господа, Бога вашого, кажучи:

14. Ні, ми підемо до Єгипетського краю, де війни не побачимо і голосу сурми не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити;

15. То вислухайте нині слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви уперто відвернете обличчя ваші, щоб рушати до Єгипту, і таки підете, щоб там замешкати;

16. То меч, котрого ви боїтеся, наздожене вас там, в краю єгипетському, і голод, котрого ви страхаєтеся, буде завжди йти слідом за вами там, у Єгипті, і там-таки помрете.

17. І всі, котрі обернуть обличчя своє, щоби йти до Єгипту і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жодний з них не залишиться і не уникне там лихоліття, котре Я наведу на них.

18. Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій і лють Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лють Моя на вас, коли увійдете до Єгипту, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою, і глумом, і не побачите вже місцини цієї.

19. До вас, останку Юди, вирік Господь: Не йдіть до Єгипту; твердо знайте, що Я нині застеріг вас.

20. Бо ви згрішили супроти самих себе: Ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: Помолися за нас Господові Богові нашому, і все, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, – і ми вчинимо.

21. Я оголосив вам нині, але ви не підкорилися голосові Господа Бога нашого, і не прийняли всього того, з чим Він послав мене до вас.

22. Тож знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці на тому місці, куди хочете йти, щоб жити там.