Єремії 48

1. Про Моава так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево! Воно спустошене! Кір'ятаїм посоромлений і здобутий; Мизгав зневажений і зруйнований.

2. Немає вже слави Моава; у Хешбоні затівають супроти нього лихе: Ходімо, винищимо його з-поміж народів. І ти, Мадмене, загинеш, меч іде за тобою.

3. Чути зойки від Горонаїму: спустошення і руїна страшна!

4. Поруйнований Моав! Зойки зчинили діти його.

5. Бо узвозом до Лухоту простують з плачем та риданнями; і при сходженні з Горонаїму волання про спустошення.

6. Утікайте, рятуйте життя ваше і будете схожі на обезкорене дерево в пустелі.

7. Оскільки ти сподівався на справи твої і на скарби твої, то також будеш здобутий, і Кемош піде в полон, разом зі своїми священиками і своїми князями.

8. І прийде спустошувач на всіляке місто, і ніхто не уціліє: і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.

9. Дайте крила Моавові, щоб він міг відлетіти; міста його стануть пустелею, тому що нікому буде мешкати в них.

10. Проклятий, хто справу Господню виконує недбало, і проклятий, хто утримує меча свого від крови.

11. Моав од юности своєї був замирений, сидів на 'осаді своєму, і не переливний з посудини до посудини, і в полон не ходив; тому-то й залишився в ньому смак його і запах його не змінився.

12. Тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли Я пришлю до нього розливачів, котрі переллють його і випорожнять посудини його, і глеки його порозбивають.

13. І посоромлений буде Моав заради Кемоша, як дім Ізраїлів був зневажений заради Бет-Ела, надії своєї.

14. Нащо ви кажете: Ми люди хоробрі і міцні для війни?

15. Спустошений Моав, і міста його палають, і найкращі юнаки його пішли на заклання, говорить Цар – Господь Саваот ім'я Його.

16. Близько загибель Моава, і вельми поспішає лихоліття його.

17. Співчувайте йому всі сусіди його, і всі, що знаєте ім'я його, скажіть: Як зламалося оте міцнюще жезло його, оте берло слави!

18. Зійди з висоти величі і сиди спрагла, донько, мешканко Дівону, бо спустошувач Моава прийде до тебе і спустошить фортеці твої.

19. Стань при дорозі і чатуй, мешканко Ароеру, запитуй у того, що втік і рятується: Що сталося?

20. Посоромлений Моав, бо переможений; ридайте, і волайте, повідайте в Арноні, що спустошений Моав.

21. І суд прийшов на рівнини, на Холон; на Ягцу, і на Мефаат, і

22. І на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,

23. І на Кір'ятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,

24. І на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста Моавського краю, далекі і близькі.

25. Відтятий ріг Моава, і рамено його зламане, говорить Господь.

26. Дайте йому впитися до сп'яніння, бо він звеличився супроти Господа; і нехай Моав валяється у вивертах своїх, і сам стане посміховиськом.

27. Чи не був посміховиськом у тебе Ізраїль? Хіба його впіймали серед злодіїв, що ти, траплялося, тільки-но заговориш про нього, хитаєш головою?

28. Покиньте міста і живіть на скелях, мешканці Моава, і будете, мов голуби, котрі кладуть гнізда у проході до печери.

29. Ми чули про гордощі Моава, про гординю надмірну, про його зарозумілість і його пихатість, і чванливість його, і звеличення серця його.

30. Я знаю нахабність його, говорить Господь, але це – ненадійне; нікчемні слова його: не так учинять.

31. А тому буду ридати за Моавом, і волатиму за всього Моава; будуть зітхати за людьми Кір-Хересу.

32. Буду плакати за тобою, винограднику Сівми, плачем Язера; паростки твої сягали за море; сягнули озера Язера; спустошувач напав на плоди літа твого і на дозрілий виноград.

33. Радість і веселощі забрані від Кармелу і від краю моавського, і в чавилах соку не стане; не будуть уже топтати в них соку із піснями: погуки битви будуть, а не погуки радощів.

34. Від зойку Хешбону аж до Ел'але вони піднесуть голос свій, від Цоару – аж до Горонаїму, до Еглат-Шелішійї, тому що й води Німріму висохнуть.

35. Винищу в Моава, говорить Господь, тих, що приносять пожертви на підвищеннях і кадять богам його.

36. Через те серце Моє стогне за Моавом, мов сопілка; і за мешканців Кер-Хересу стогне Моє серце, як сопілка, тому що багатства, ними надбані – пропали.

37. У кожного голова – облисіла, і в кожного борода обтята; у всіх на руках подряпини, і на крижах – веретище.

38. На всіх дахах Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я розбив Моава, як непристойну посудину, – говорить Господь.

39. Як він розбитий, будуть оповідати, ридаючи; як Моав зганьбився, коли утікав назад! І буде Моав посміховиськом і жахіттям для всіх, що оточують його.

40. Бо так говорить Господь: Ось, як орел, полетить він і розкине крила свої над Моавом.

41. Міста будуть здобуті, і фортеці зруйновані, і серце хоробрих моавитян буде того дня, як серце жінки, що страждає від пологів.

42. І зникне Моав з-поміж народів, тому що він повстав супроти Господа.

43. Жах і яма, і пастка – для тебе, мешканцю Моава, сказав Господь.

44. Хто утече від жаху, – западеться в яму; а хто вибереться з ями, – попаде у пастку, бо Я наведу на нього, на Моава, годину відвідин їхніх, говорить Господь.

45. У затінку Хешбону зупинилися втікачі знесилені; але вогонь вийде з Хешбону і полум'я з-поміж Сигону, і пожере боки Моавові і тім'я синів бунтівливих.

46. Горе тобі, Моав! Загинув народ Кемоша, бо сини твої захоплені в полон, і доні твої стали бранками.

47. Але наприкінці днів поверну полон Моава, говорить Господь. А досі – суд на Моава.