Єзекія 26

1. Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -

3. За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.

4. І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.

5. Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.

6. А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.

7. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.

8. Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;

9. І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.

10. Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.

11. Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю.

12. І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.

13. І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.

14. І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.

15. Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?

16. І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.

17. І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.

18. Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.

19. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,

20. Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.

21. Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік, говорить Господь Бог.