Даниїла 12

1. І постане того часу Михаїл, князь великий, що стоятиме за синів народу твого; і постануть важкі часи, яких ще не було від тієї пори, як заіснували люди, аж донині; але врятуються цього часу з твого народу всі, котрі знайдені записаними в книзі.

2. І багато тих, що сплять у земному тліні, пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і ганьбу.

3. І розумні будуть сяяти, мов світила на небі, і ті, що навернули багатьох до правди, – мов зорі, повік, назавжди.

4. А ти, Даниїле, утаємнич слова оці і запечатай книгу цю до прикінцевого часу; численні прочитають її, і примножиться ведення.

5. Тоді я, Даниїл, подивився, і ось, стоять двоє інших, один по цей бік річки, а другий на тому березі ріки.

6. І [один ] сказав мужеві у лляній одежі, котрий стояв над водами ріки: Коли буде кінець оцих дивовижних подій?

7. І чув я, як муж в лляній одежі, що був над водами ріки, піднісши праву і ліву руку до неба, присягався вічно Живим, що до кінця часу, і часів, і півчасу, і по цілковитому занепаді сили народу святого все це звершиться.

8. Я чув це, але не зрозумів, а тому сказав: Володарю мій! А що ж буде потому?

9. І відповідав він: Йди, Даниїле, бо утаємничені і запечатані слова оці до останнього часу.

10. Багато очиститься, обілиться і переплавлені будуть у [випробуваннях]; а нечестиві будуть чинити нечестиво, і не зрозуміє цього ніхто із нечестивих, а мудрі зрозуміють.

11. Від часу припинення щоденної пожертви і встановлення мерзоти занепаду мине тисяча двісті дев'яносто днів.

12. Блаженний, хто наджидає і досягне тисячі трьохсот тридцяти п'яти днів.

13. А ти йди до свого кінця, і спочинеш, і постанеш, щоб дістати свого жереба наприкінці тих днів.

Книга пророка Осії

Осії 1

1. Слово Господнє, котре було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, юдейських царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського.

2. Початок слова Господнього до Осії: І сказав Господь Осії: Іди, візьми собі за дружину блудницю і дітей блуду; бо вельми блудодіє земля оця, відступивши од Господа.

3. І пішов він, і взяв Гомер, доньку Дівлаїма, і вона зачала і породила йому сина.

4. І Господь сказав йому: Назви ім'я йому Ізреел, бо ще небагато пролине, – і Я стягну кров Ізреелу з дому Єгу і покладу край царству Ізраїлевому.

5. І станеться того дня, Я зламаю лука Ізраїля в долині Ізреел.

6. І зачала вона знову й породила доньку, і Він сказав йому (Осії): Назви їй ім'я Ло-Рухама; бо Я вже не буду милувати дім Ізраїля, аби прощати їм.

7. А дім Юдин помилую і врятую їх у Господі Бозі їхньому, врятую їх не луком, не мечем, не війною, не кіньми чи вершниками.

8. І відлучила вона Ло-Рухаму (непомилувану), і зачала знову, і породила сина.

9. І сказав Він: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви – не Мій народ, і Я не буду вашим [Богом].

10. Але буде число синів Ізраїля, як пісок морський, котрого неможливо ні виміряти, ні злічити; І там, де говорили їм: Ви – не Мій народ, будуть говорити їм: Ви – сини Бога живого.

11. І зберуться сини Юдині і сини Ізраїлеві разом, і настановлять собі одну голову, і вийдуть із землі (країни) [переселення], бо великий день Ізреела!

Осії 2

1. Кажіть братам вашим: Мій народ, і сестрам вашим: Помилувана.

2. Судіться з вашою матір'ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її, нехай вона відкине блуд від обличчя свого і перелюб від грудей своїх,

3. Щоб Я не викрив її до голизни і не виставив її, наче за дня уродин її, не вчинив її пустелею, не обернув її на суху землю і не заморив її спрагою.

4. І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду.

5. Тому що блудодіяла матір їхня, і зганьбила себе, зачавши їх; бо казала: Піду за коханцями моїми, котрі дають хліб мені і воду, вовну і льон, єлей і напої.

6. За це, ось, Я закидаю шлях її терням і загороджу її загорожею, і вона не знайде стежок своїх,

7. І поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх і буде шукати їх, але не знайде і скаже: Піду я і повернуся до першого чоловіка свого; бо тоді краще було мені, аніж тепер.

8. І не знала вона, що Я, Я давав їй хліб, і вино, і єлей, і примножував у неї срібло і золото, з котрого вони виготовили [ідола ] Ваала.

9. За це Я заберу назад хліб Мій в його час і вино Моє в пору його, і відберу вовну і льон Мій, що даний для покриття голизни її.

10. І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не вирве її з руки Моєї.

11. І припиню у неї будь-які веселощі, свята, празники її і новомісяччя її, і суботи її, і всі урочистості її.

12. І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про яких вона каже: Це в мене дарунки, котрі подарували мені коханці мої; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі з'їдять їх.

13. І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм, і, прикрасивши себе сережками і намистом, ходила за коханцями своїми, а Мене забувала, говорить Господь.

14. А тому ось, і Я поведу її, приведу її в пустелю і буду говорити до її серця.

15. І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, мов двері надії; і вона буде співати там, як за днів юности своєї, і як за дня виходу свого з краю Єгипетського.

16. І станеться того дня, говорить Господь: Ти будеш називати Мене: Чоловіче мій, і не будеш уже називати Мене: Ваале.

17. І звільню її уста від імені Ваалів, і вже не будуть згадуватися імена їхні.

18. І вчиню того часу для них спілку з польовими звірями і з птахами небесними і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війни винищу від землі тієї, і дам їм жити в безпеці.

19. І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою в правді і в суді, в добрі і в милосерді.

20. І заручуся з тобою на вірність, і ти спізнаєш Господа.

21. І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, і воно почує землю,

22. І земля почує хліб і вино, і єлей; а ці почують Ізреела.

23. І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народові: Ти – Мій народ, а він скаже: Ти – мій Бог!

Осії 3

1. І сказав мені Господь: Йди іще і полюби жінку, котру любить чоловік, і котра чинить перелюб, вчини, як любить Господь синів Ізраїля, а вони навертаються до інших богів і люблять млинці виноградні їхні.

2. І надбав я її собі за п'ятнадцять срібняків і за хомер ячменю і півхомера ячменю,

3. І сказав їй: Багато днів залишайся в мене; не блуди і не будь з іншими; я також буду для тебе.

4. Бо тривалий час сини Ізраїля залишатимуться без царя і без князя і без пожертви, без жертовника, без ефоду і терафів.

5. Потому навернуться сини Ізраїля і знайдуть Господа Бога свого і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і добром Його в останні дні.

Осії 4

1. Слухайте слово Господнє, сини Ізраїля; бо суд у Господа з мешканцями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні богопізнання на землі.

2. Присяга і облуда, убивство і крадіж та перелюб вельми поширилися, і кровопролиття постає за кровопролиттям.

3. За це заплаче земля оця, і знесиліють усі, що живуть на ній, із польовими звірами і птахами небесними, навіть риба морська загине.

4. Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ – немов ті, що сперечаються зі священиками.

5. І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і винищу матір твою.

6. Винищений буде народ Мій за нестачу ведення: оскільки ти відкинув ведення, то Я також відкину тебе від священнодіяння переді Мною; і оскільки ти забув закон Бога твого, то Я також забуду дітей твоїх.

7. Що більше вони примножуються, тим більше грішать супроти Мене; славу їхню оберну на ганьбу.

8. Гріхами народу Мого насичуються вони, і до беззаконня їхнього тяжіє їхня душа.

9. І що станеться з народом, те й зі священиком; і покараю його за шляхи його і відплачу за справи його.

10. Будуть їсти – і не наситяться; будуть блудити – і не розмножаться, бо покинули служіння Господові.

11. Блуд, вино і напої заволоділи серцем їхнім.

12. Народ Мій запитує своє дерево, і жезло його дає йому відповідь; бо дух блуду завів їх в облуду, і, блудодіючи, вони відступили од Бога свого.

13. На верховинах гір вони приносять пожертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею, і терном, тому що гарний від них затінок; тому чинять перелюб доньки ваші і чинять перелюб невістки ваші.

14. Я покину карати дочок ваших, коли вони блудодіють, і невісток ваших, коли вони чинять перелюб, тому що ви самі – на боці блудниць і з перелюбниками приносите пожертви, а темний народ гине.

15. Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, то нехай не грішив би Юда; і не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайтеся: Живий Господь!

16. Бо неначе уперта телиця, упертим став Ізраїль: тому чи буде відтепер Господь пасти їх, як ягнят на просторому пасовиську?

17. Прив'язався до ідолів Єфрем; покинь його!

18. Огидна пиятика їхня, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люблять ганебне.

19. Охопить їх вітер своїми крилами, і засоромляться вони пожертв своїх.

Осії 5

1. Слухайте це, священики, і вважайте, доме Ізраїля! Прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою в Міцпі і сіттю, розіп'ятою на Таворі.

2. Глибоко занурилися вони в розпусту; але Я покараю їх усіх.

3. Єфрема Я знаю, та й Ізраїль не утаємничений від Мене; бо ти чиниш блуд, Єфреме, й Ізраїль опоганився.

4. Справи їхні не дають їм навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині їх, і Господа вони не пізнали.

5. І пиха Ізраїля упосліджена в очах їхніх; Ізраїль і Єфрем впадуть від нечестя свого, упаде і Юда з ними;

6. З вівцями своїми і волами підуть шукати Господа і не знайдуть його; Він залишив їх.

7. Господові вони зрадили, тому що породили чужих дітей і нині місяць-молодик пожере їх з їхнім майном.

8. Затрубіть рогом у Ґів'ї, засурміть сурмою у Рамі; зголошуйте в Бет-Авені: За тобою, Веніямине!

9. Єфрем став пустелею в день покарання; між племенами Ізраїлевими Я сповістив це.

10. Вожді юдейські стали схожі на тих, що пересувають межі: Виллю гнів Мій на них, як воду.

11. Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо зажадав ходити слідом за марнотою.

12. І буду, як міль, для Єфрема, і як черва, для дому Юдиного.

13. І побачив Єфрем хворобу свою і Юда – свою рану, і пішов Єфрем до Ашшура і послав до царя Яреба; але він не може уздоровити вас, і не вилікує вас од рани.

14. Бо Я буду, як лев для Єфрема, як молодий лев для дому Юдиного; Я, Я розтерзаю, і піду; і заберу, – і ніхто не врятує.

15. Піду, повернуся до Мого місця, аж доки вони визнають свою провину і не шукатимуть обличчя Мого.

Осії 6

1. У скорботі своїй вони щоранку будуть шукати Мене і говорити: Ходімо, повернемося до Господа! Бо Він уразив – Він і уздоровить нас: поранив – і перев'яже наші рани;

2. Оживить нас за два дні, третього дня поставить нас, і ми будемо жити перед лицем Його.

3. Отак спізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як вранішня зоря – з'ява Його, і Він прийде до нас, як дощ, мов пізній дощ, зросить землю.

4. Що вчиню тобі, Єфреме? Що вчиню тобі, Юдо? Благочестя ваше, мов уранішній туман, і, як роса, що квапливо щезає.

5. Тому Я уражав через пророків і бив їх словами уст Моїх, і суд Мій, мов світло, що сходить.

6. Бо Я милости хочу, а не пожертви, і Боговедення більше від усеспалення.

7. А вони, мов Адам, порушили заповіта і там зрадили Мене.

8. Ґілеад – місто злочинців, заплямоване кров'ю.

9. Як розбійники чатують на людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і вчиняє мерзоти.

10. У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння у Єфрема, споганів Ізраїль.

11. І тобі, Юдо, вибране жниво, коли Я поверну полон народу Мого.

Осії 7

1. Коли Я уздоровлював Ізраїля, виявилася неправда Єфрема і злочини Самарії; бо вони вчиняють брехливо; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.

2. І не вдаються до помислів у своєму серці, що Я пам'ятаю всі злочини їхні; тепер оточують їх справи їхні і вони – перед лицем Моїм.

3. Лиходійством своїм вони звеселяють царя і облудою своєю – князів.

4. Усі вони палають перелюбом, як піч, котру пекар розпалює і перестає підкидати дров, коли замісить тісто і воно вкисне.

5. День нашого царя! [Говорять ] князі, розпалені до хворобливого стану вином, а він простягає руку свою до блюзнірів.

6. Бо вони підступністю своєю витворюють серце схожим на піч: пекар їхній спить цілу ніч, а вранці вона горить, мов палаючий вогонь.

7. Усі вони розжарені, як піч, і пожирають суддів своїх; всі царі їхні падають, і ніхто з них не озивається до Мене.

8. Єфрем змішався з народами, Єфрем став, наче корж неперевернутий.

9. Чужі пожирали силу його, – а він не помічав; сивина обсіла його, а він не знає.

10. І гордощі Ізраїля поглумлені на очах їхніх, – а вони все одно не навернулися до Господа Бога свого і не шукали Його.

11. І став Єфрем, мов голуб-глупак, без серця: кличуть до єгиптян, а йдуть до Асирії.

12. Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних поскидаю їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.

13. Горе їм, що вони ухилилися від Мене; загибель їм, що вони відпали од Мене! Я рятував їх, а вони лжу виповідали на Мене.

14. І не прикликали Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються заради хліба і вина, а від Мене віддаляються.

15. Я напучував [їх ] і зміцнював рамена їхні, а вони змовлялися на лихе супроти Мене.

16. Вони зверталися, але не до Всевишнього, стали – як зрадливий лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміховиськом над ними в краю єгипетському.

Осії 8

1. Сурму до уст твоїх! Як орел [налетить ] на дім Господній за те, що вони порушили заповіта Мого і зневажили закон Мій!

2. До мене будуть кричати: Боже мій! Ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль.

3. Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його.

4. Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.

5. Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?

6. Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!

7. Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.

8. Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.

9. Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Єфрем подарунками дбав про добре ставлення до себе.

10. Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.

11. Бо вже чимало жертовників набудував Єфрем для гріха – для гріха й прислужилися йому ці жертовники.

12. Написав Я йому важливі закони Мої, але вони сприйняли їх, немов би чужі.

13. У жертвоприношеннях Мені вони приносять м'ясо, і їдять його; Господові неприємні вони; нині Він пригадає нечестя їхнє і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться до Єгипту.

14. Забув Ізраїль Творця свого і влаштував капища, і Юда наспоруджував багато фортечних міст; але Я пошлю вогонь на міста його, – і пожере палаци його.

Осії 9

1. Не радій, Ізраїлю, до захвату, як [інші ] народи, бо ти чиниш блуд, ухилився від Бога твого: любиш блудодійні подарунки на всіх токах.

2. Не буде годувати їх тік і чавило, [надія ] на виноградний сік обдурить їх.

3. Не будуть вони жити на землі Господній; Єфрем повернеться до Єгипту, і в Асирії будуть їсти нечисте.

4. Не будуть вони приносити Господові вина на пожертву, і небажані Йому будуть пожертви їхні; вони будуть для них, мов хліб похоронний; усі, котрі будуть їсти його, опоганяться, бо хліб їхній – для душі їхньої, а в дім Господній він не зайде.

5. Що будете чинити у день урочистий і в день свята Господнього?

6. Бо ось, вони відійдуть з причини спустошення; Єгипет збере їх; Мемфіс поховає їх; коштовностями їхніми із срібла заволодіє кропива, колючий терен буде в шатрах їхніх.

7. Надійшли дні навідин, надбігли дні відплати. Нехай спізнає Ізраїль, де недолугий провісник, безумний, що видає себе за натхненного, з причини безлічі злочинів твоїх і великої ворожнечі!

8. Єфрем – вартовий біля Бога мого; пророк – сіть птахолова на всіх шляхах його; спокуса – у домі Бога його.

9. Глибоко упали вони, вдалися до розпусти, як за днів Ґів'ї; Він пригадає нечестя їхнє, покарає їх за гріхи їхні.

10. Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як найпершу ягідку на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, – але вони пішли до Баал-Пеору і вдалися до ганебного, і самі стали мерзотою, як ті, котрих полюбили.

11. У єфремлян, як птах, відлетить слава: ні народження, ні вагітности, ні зачаття [не буде].

12. А хоч би вони й виховали дітей своїх, відберу їх; бо горе їм, коли відійду від них;

13. Єфрем, як Я бачив його до Тиру, посаджений на чудовій місцині; однак, Єфрем виведе дітей своїх до вбивника.

14. Дай їм, Господе, що Ти даси їм: Дай їм лоно неплідне і висохлі груди.

15. Усе зло їхнє – у Ґілґалі: там Я зненавидів їх за лихі справи їхні; прожену їх з дому Мого, не буду вже любити їх; всі князі їхні – відступники.

16. Уражений Єфрем; висох корінь їхній, – не будуть вони приносити плоду, а коли й будуть народжувати, Я знищу жаданий плід лона їхнього.

17. Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухали Його, – і будуть вони блукачами поміж народами.