Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Засторога від лицемірів і фарисеїв.
1. Тим часом, коли зібралися тисячі народу, аж так, що тіснили один одного, Він почав оповідати спершу учням Своїм: Остерігайтеся закваски фарисейської, котра є лицемірство! 2. Немає нічого утаємниченого, що не стало б явним, і таємного, про що не дізналися б. 3. А тому те, що ви сказали в темряві, те почуєте при світлі; і що казали на вухо всередині оселі, те буде зголошуватися на дахах. 4. Повідую ж вам, друзям Моїм: Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а відтак уже не можуть нічого зробити; 5. Але скажу вам, кого боятися: Страхайтеся того, хто після вбивства може вкинути в геєну; Так, повідую вам, цього бійтеся. 6. Чи не п‘ять малих птахів продаються за два асарії? Жодна з них не забута у Бога. 7. У вас же навіть волосся на голові пораховане все. Отож, не бійтеся: ви дорожчі від багатьох малих птахів. 8. А тому повідую вам: Кожного, хто сповідує Мене перед людьми, Син Людський також сповідуватиме перед Ангелами Божими; 9. А хто відкинеться од Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими. 10. І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, – проститься йому; а хто ганьбитиме Святого Духа, – йому не проститься. 11. А коли приведуть вас до синагоги, до можновладців, не бентежтеся, як чи що відповідати, або що казати; 12. Бо Святий Дух навчить вас о тім часі, що маєте казати. 13. Озвався до Нього хтось із народу: Учителю! Скажи братові моєму, щоб він поділив зі мною спадщину. 14. А Він сказав чоловікові тому: Хто настановив Мене судити чи ділити вас? 15. І відразу сказав іще: Глядіть, остерігайтеся всілякої пожадливости, бо життя людини не залежить від надміру маєтностей. 16. І повідав їм притчу: В одного багатого чоловіка був гарний урожай у полі; 17. І він міркував подумки сам у собі: Що мені вчинити? Немає куди зібрати урожай мій. 18. І сказав: Ось, як учиню: Поламаю засіки мої і споруджу великі, і зберу туди увесь хліб мій і все добро моє, 19. І скажу душі моїй: Душе! Багато добра лежить у тебе на багато років: спочинь, їж, пий, веселися. 20. Але Бог сказав йому: Шалений! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; а кому ж залишиться те, що ти зібрав? 21. Таке трапляється з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. 22. І сказав учням Своїм: А тому повідую вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти, ні для тіла, у що зодягнутися. 23. Життя більше від їжі, і тіло – від одежі. 24. Подивіться на гайвороння; воно не сіє, не жне; немає в нього ні комор, ні засіків, і Бог насичує його; а на скільки ж ви кращі від птахів? 25. Окрім того, хто з вас, піклуючися, може добавити собі зросту бодай на один лікоть? 26. Отож, якщо ви найменшого вчинити не можете, нащо клопочетеся іншим? 27. Подивіться на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть, але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як оце кожна з них. 28. Тож коли траву в полі, котра сьогодні є, а завтра буде вкинена до печі, Бог так одягає, то тим паче вас, маловіри! 29. Отож, не шукайте, що вам їсти, або що пити; і не клопочіться, 30. Тому що всього цього шукають люди світу сього; а ваш Батько знає, в чому ви маєте потребу. 31. Найретельніше від усього шукайте Царства Божого, і все це додасться вам; 32. Не бійся, мала чередо! Тому що Батько ваш виявив добру волю дати вам Царство. 33. Продавайте маєтки ваші і подавайте милостиню. Готуйте собі сховища нетлінні, скарби невичерпні на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не з‘їдає. 34. Бо, де скарби ваші, там і серце ваше буде. 35. Нехай крижі ваші будуть підперезані, а світильники запалені; 36. І будьте схожі на людей, котрі наджидають повернення господаря свого зі шлюбу, щоб, коли прийде і постукає, тієї ж хвилі відчинити Йому. 37. Блаженні служники ті, котрих господар, прийшовши, упевниться, що пильнують вони; істину кажу вам, він підпережиться і всадовить їх, і, підходячи, почне слугувати їм; 38. І, якщо прийде й за другої сторожі, і за третьої прийде і побачить їх такими, то блаженні ті служники. 39. Ви знаєте, що якби відав господар дому, о котрім часі прийде злодій, то пильнував би, і не допустив би підкопати дім свій. 40. То будьте й ви готовими, бо, в яку годину ви не чекатимете, прийде Син Людський. 41. Тоді сказав Йому Петро: Господе! Чи нам цю притчу оповідаєш, чи всім? 42. А Господь сказав: Хто вірний і розумний розпорядник дому, котрого господар настановив понад служниками своїми роздавати їм свого часу міру хліба? 43. Блаженний той служник, котрого господар його, коли прийде, упевниться, що чинить так; 44. Істину повідую вам, що над усім маєтком своїм настановить його. 45. А якщо служник той скаже в серці своєму: Не скоро прийде господар мій; почне бити служників і служниць, їсти і пити, і впиватися, 46. То прийде господар того служника за дня, котрого він не сподівається, і в годині, про котру й не здогадується, і розітне його, і зрокує його на лихо з невірними. 47. А служник той, котрий знав про волю господаря свого, і не був готовий, не чинив за волею його, битий буде тяжко. 48. А котрий не знав і чинив гідне покари, битий буде менше. І від кожного, кому дано багато, багато й вимагатиметься; і кому багато довірено, з того й більше зажадають. 49. Вогонь прийшов Я кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! 50. Хрещенням Я мушу хреститися; і як Я знемагаю, поки це звершиться! 51. Чи ви гадаєте собі, що Я прийшов дати мир землі? Ні, повідую вам, але розділення; 52. Бо віднині п‘ятеро в одному домі почнуть розділятися: троє супроти двох, а двоє супроти трьох; 53. Батько буде супроти сина, і син супроти батька; мати супроти доньки, і донька супроти матері; свекруха супроти невістки своєї, і невістка супроти свекрухи своєї. 54. Сказав також і народові: Коли ви бачите хмару, що насувається із заходу, то зараз же кажете: Дощ буде; і так буває; 55. І коли віє вітер південний, кажете: Спека буде; і буває так. 56. Лицеміри! Обличчя землі і неба розпізнавати умієте, то чому часу цього не розпізнаєте? 57. Чому ж ви й самі по собі не судите, що має бути? 58. Коли ти йдеш із супротивником твоїм до старшини, то по дорозі постарайся звільнитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя, щоб не віддав тебе наглядачеві, а наглядач, щоб не вкинув тебе до в‘язниці. 59. Повідую тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шеляга.
|