Луки 20

Якою владою діє Ісус. (Мт.21: 23-27, Мк.11: 27-33)

1. Одного дня, коли Він навчав народ у храмі і благовістив, наблизилися першосвященики і книжники із старшинами,

2. І сказали Йому: Повідай нам, якою владою Ти все це чиниш, або хто дав Тобі цю владу?

3. Він сказав їм у відповідь: Запитаю Я вас про одне, і скажіть Мені:

4. Хрещення Іванове з небес було, чи від людей?

5. А вони, порадившися поміж собою, казали: Якщо скажемо: З небес, то мовить: Чому ж ви не повірили йому?

6. А якщо скажемо: Від людей, то увесь народ поб‘є нас камінням, бо він переконаний, що Іван є пророк.

7. І відповідали: Не знаємо, звідки.

8. Ісус сказав їм у відповідь: І Я не скажу вам, якою владою це вчиняю.

9. І почав Він оповідати народові притчу оцю: Один чоловік посадив виноградника і віддав його виноградарям, а сам виїхав на тривалий час;

10. А вже певного часу послав до виноградарів служника, щоб вони дали йому плодів з виноградника, але виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.

11. І знову послав до них іншого служника, але вони й цього прибили й облаяли й відіслали ні з чим.

12. І ще третього послав; але вони й цього, зранивши, прогнали.

13. Тоді сказав господар виноградника: Що маю вчинити? Пошлю сина мого улюбленого; можливо, побачивши його, засоромляться.

14. Але виноградарі, побачивши його, міркували поміж собою, кажучи: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його, і спадок його буде нашим.

15. І вивели його геть із виноградника і вбили. То що вчинить з ними господар винограднику?

16. Прийде і вигубить виноградарів тих і віддасть виноградника іншим. Ті, що це чули, сказали: Нехай не буде!

17. Але Він поглянув на них і сказав: Що означає це, що написане: Камінь, котрого відкинули будівничі, той самий (камінь) став наріжним!

18. Кожний, хто впаде на той камінь, розіб‘ється; а на кого він упаде, того роздушить.

19. І шукали в цім часі священики і книжники, аби покласти на Нього руки, але боялися народу, бо втямили, що про них сказав Він цю притчу.

20. І спостерігали за Ним, а тоді підіслали недобрих людей, котрі вдавали з себе праведних, щоб Його упіймати на якомусь слові, а відтак видати старшинам і владі правителя.

21. І вони запитали Його: Учителю! Ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не зважаєш на особу, але істинно Божої дороги навчаєш.

22. Чи дозволено нам давати кесареві податок, чи ні?

23. А Він, зрозумівши лукавство їхнє, сказав їм: Нащо ви Мене спокушаєте?

24. Покажіть Мені динарій: Чиє на ньому зображення і напис? Вони відповідали: Кесарове.

25. Він сказав їм: Отож, віддайте кесарове кесарю, а Боже – Богові.

26. І не могли зловити Його на слові перед народом, і, здивувавшися з відповіді Його, замовкли.

27. Тоді прийшли деякі із саддукеїв, що нехтують воскресінням, і запитали Його:

28. Учителю! Мойсей написав нам, що коли у когось помре брат, котрий мав дружину, і помре бездітним, то брат його мусить взяти його дружину і відновити сім‘я братові своєму.

29. Було семеро братів: перший, узявши дружину, помер бездітним;

30. Узяв ту дружину другий (брат), і той помер бездітним;

31. Узяв її третій, і також усі семеро, й померли, не залишивши дітей;

32. Після всіх померла й жінка.

33. Отож, за воскресіння котрого з них буде вона дружиною? Бо семеро мали її за дружину.

34. Ісус сказав їм у відповідь: Діти віку цього шлюбляться і виходять заміж;

35. А ті, що будуть достойні того віку і воскресіння з мертвих, – не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити.

36. І померти вже не можуть, бо вони такі ж, як ангели, і суть сини Божі, будучи синами воскресіння.

37. А що мертві воскреснуть, то й Мойсей показав при купині, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.

38. Але Бог не є Бог мертвих, а живих, бо в Нього всі живі.

39. На це деякі із книжників сказали: Учителю! Ти добре сказав.

40. І вже не сміли запитувати Його ані про що. А Він сказав їм:

41. Чому кажуть, що Христос є син Давидів?

42. Адже сам Давид каже у книзі Псалмів: Сказав Господь Господові моєму: Сиди праворуч Мене,

43. Аж доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх.

44. Отож, Давид Господом називає Його; то як же Він син йому?

45. І коли слухав увесь народ, Він сказав учням Своїм:

46. Остерігайтеся книжників, котрі полюбляють ходити в довгій одежі і люблять вітання в народних зібраннях, сидіти попереду в синагогах і перші місця на бенкетах,

47. Котрі пожирають оселі вдів і лицемірно довго моляться; через те вони дістануть найтяжче осудження.